Колекція Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського нещодавно поповнилася іконою «Суд Пилата над Христом», (1995).
Її автор – відомий український художник, живописець, член НСХУ (1987) Роман Жук (11.04.1955 р., с. Остриня Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл.), пише “Західний кур’єр” з посиланням на сторінку музею.
“Сюжет «Суд Пила́та над Христом» входить до Страстей Христових і представляє нам одвічне протистояння високої духовності агресивній грубій силі, людяності – жорстокості, непохитної відданості своїм переконанням – людським ваганням під тиском якихось буденних обставин, безкомпромісної чесності – фарисейському пристосовництву. Епізоди, наповнені глибокою скорботою і величним трагізмом земної дороги Спасителя, значимістю Його самопожертви заради спасіння людства, вперше були описані в Євангеліях від святих Матвія, Луки та Івана. Серед них – суд римського прокуратора Юдеї Понтія Пилата над Ісусом Христом”, йдеться у дописі.
У Євангелії від Луки читаємо:
«Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і народ, і промовив до них: Привели ви мені Чоловіка Цього, як того, що бунтує народ. А ось я перед вами розвідав, і не знаходжу в Людині Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржуєте. Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуговувало б, Він не вчинив. Отже я покараю Його й відпущу. Бо повинен був їм відпустити одного на свято. А народ став кричати й казати: Візьми Цього, відпусти ж нам Варавву! А той за повстання одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в’язниці. І знову сказав їм Пилат, хотячи відпустити Ісуса. Та кричали вони й говорили: Розіпни, розіпни Його! Він же втретє промовив до них: Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу. А вони сильним криком свого домагалися, та вимагали розп’ясти Його. І взяв гору крик їхній та первосвящеників. І Пилат присудив, щоб було, як просили вони: відпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в’язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі…» (Лк. 23:13-25).
Авторка допису Марія Двилюк
Залишити коментар