Сьогодні на фасаді Бурштинського ліцею №3 відкрили одразу дві меморіальні дошки нашим полеглим Героям – Ярославу Тріфонову та Андрію Піліху.
Про це повідомили на сторінці Бурштинської міської ради, пише “Західний кур’єр”.
“Символічно, що захід відбувся у день, коли згадуємо подвиги Героїв Крут. Як і 106 років тому у бою під Крутами студенти ціною життя зупиняли більшовицький наступ, так і зараз наші молоді захисники та захисниці щоденно і невпинно чинять опір й вкотре виборюють українцям вільне майбутнє”, – йдеться у дописі.
Тріфонов Ярослав Миколайович народився 7 квітня 1976 року. Перші роки свого життя проживав в с. Задністрянське. У 1984 році разом із сім’єю переїхали в Бурштин, в цьому ж році розпочав навчання у Бурштинській школі №3. Після закінчення 9-ого класу вступив до училища №5 в Івано-Франківську.
За своє життя побував в різних країнах, де і працював. Останні роки свого життя проживав в Україні в с. Задністрянське. Рідні та близькі завжди відгукувались про нього тільки добрим словом. Він був чуйною, відвертою, доброю, позитивною, життєрадісною людиною, які б біди його не спіткали він тільки посміхався. Завжди усім приходив на допомогу.
У січні 2023 року добровольцем долучився до лав Збройних сил України. Ярослав неодноразово виносив поранених і загиблих побратимів під “найгарячішими” обстрілами армії РФ. Він ніколи не відмовлявся іти на позиції. Побратими завжди казали, що більше б таких як він на фронті.
Ярослав, отримав поранення 1 серпня під Бахмутом. Помер від серцевої недостатності 4 вересня 2023 року. У нього залишилися мати, дочка, сестра та маленький онук.
Піліх Андрій Михайлович народився 23 квітня 1979 року в селі Тенетники.
У 1986 пішов навчатися у перший клас Бурштинської школи №3. Після закінчення 9 класу вступив до кулінарного училища №20. Потім був призваний до армії. Служба проходила у м. Бердичів.
Після армії пішов працювати у житлово-комунальне підприємство, згодом і одружився. У сім’ї народилося дві донечки: Оксана і Альбіна.
Пізніше здобув ще одну освіту в Бурштинському енергетичному технікумі і пішов працювати на БуТЕС.
24 лютого 2022 року розпочалась війна і у березні 2023 року Андрій пішов захищати Україну. Служив старшим навідником гранатометного відділення гранатометного взводу механізованого батальйону. Побував у найгарячіших точках Бахмута, Лиману, Костянтинівки.
3 листопада прийшла сумна звістка що Андрій помер у Дніпропетровській лікарні.
Слава нашим Героям! Вічна пам’ять!
Залишити коментар