Ігор Перегінець – український військовослужбовець, солдат 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади САДн, 1-ї батареї. Його життєвий шлях – це історія справжнього патріота, який, попри всі труднощі, обрав боротися за свою країну, залишивши всі особисті плани на другий план.
Перегінець Ігор Дмитрович народився 21 серпня 1990 року в селі Дзвиняч. З раннього віку проявляв наполегливість у навчанні та активну життєву позицію. Після закінчення Дзвиняцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів вступив до Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника, де здобув юридичну освіту. Завдяки своїм здібностям та працелюбності працював як в Україні, так і за кордоном, постійно шукаючи можливості для розвитку та вдосконалення, пише Західний кур’єр з посиланням на Дзвиняцьку громаду.
“На момент початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Ігор планував їхати на роботу до Німеччини. Але, коли країна опинилася перед загрозою, він прийняв одне з найважливіших рішень у своєму житті – залишити все та стати на захист Батьківщини. Він не вагався ані хвилини, бо розумів: робота зачекає, а Україна – ні”, – йдеться в повідомленні.
Ігор брав участь у боях з перших днів війни. Він виконував бойові завдання на Київщині, а згодом долучився до важких боїв на Бахмутському, Сіверському, Лиманському та Куп’янському напрямках. Ці регіони стали одними з найгарячіших точок війни, де українські військові чинили героїчний опір ворогу.
Однак його військовий досвід розпочався ще у 2014 році, коли він брав участь в Антитерористичній операції на сході України, в тому числі в боях під Ілловайськом.
За відвагу та безстрашність Ігор був нагороджений Орденом “За мужність” III ступеня та Відзнакою за бойову звитягу. Незважаючи на складність бойових завдань і численні небезпечні ситуації, він не зазнав поранень, що є справжнім дивом серед пекла війни.
Одна з найбільших труднощів на війні – втрати побратимів. Важко переживати смерть тих, з ким стояв пліч-о-пліч, ділив їжу, холод і небезпеку.
“Життя розділилося на дві частини: одна – це війна, побратими, боротьба за справедливість, а інша – це родина, дружина Анастасія, друзі, з якими хочеться бути частіше, а не лише кілька днів на рік”, – ділиться Ігор своїми відчуттями.
Попри війну, Ігор знайшов щастя – він одружився зі своєю коханою Анастасією. У шаленому вирі подій, серед обстрілів і боїв, він знайшов підтримку і любов, яка стала для нього надійним тилом.
“Війна загартувала мене і зробила стійкішим у стресових ситуаціях”, – зазначає Ігор. Вона навчила швидко приймати рішення, не втрачати самовладання та знаходити сили навіть у найтемніші моменти.
Ігор Перегінець твердо вірить у перемогу України. Він бачить її вільною, сильною та незалежною державою, де люди можуть жити в мирі та безпеці.
Залишити коментар