Державна екологічна інспекція Карпатського округу розпочала двомісячник з охорони нерестуючої форелі. Впродовж жовтня-грудня на території Івано-Франківської та Чернівецької областей відбуватимуться перевірки на водоймах передгірських та гірських районів області, де нереститься форель.
«Передусім заходи будуть спрямовані на недопущення та припинення випадків браконьєрства, а також відбуватиметься посилений контроль за якістю води, в тому числі за очисткою промислових і побутових стічних вод, недопущенням забруднення і засмічення водоохоронних зон і прибережних смуг. Особливу увагу екологічна інспекція буде звертати на виявлення та припинення несанкціонованого вибору піщано-гравійної суміші з водних об’єктів та фактів трелювання деревини по гірських потоках», – інформує пресслужба інспекції, пише Західний кур’єр.
Порушники будуть притягуватися до адміністративної відповідальності, розмір штрафу – до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Також природоохоронним законодавством передбачено нарахування завданої довкіллю шкоди.
Довідково:
Форель недаремно вважають найвишуканішою рибою карпатського регіону. Вона вирізняється серед іншої іхтіофауни як зовні – за строкатим забарвленням, так і за смаковими якостями – своїм надзвичайно ніжним делікатесним м’ясом. Має форель і ще одну особливість – на відміну від інших риб Івано-Франківщини, нерест яких відбувається навесні, форель нерестує восени, з жовтня по грудень.
Струмкова форель – Salmo trutta m. fario L. (місцева назва – пструг, струг), поширена в гірських ріках та струмках. Середовище проживання – на висотах до 1000 м над рівнем моря. Тримається ділянок з течією 1-3 м/с і температурою води не вище +18°С та насиченістю киснем понад 10 мг/л.
Струмкова форель живе 10–12 років. Відкладає ікру в жовтні-грудні. Варто зазначити, що плодючість форелі невелика: в середньому від 200 до 600 ікринок. Для порівняння: плодючість коропа – від 90 тис. до 1,7 млн ікринок: карася – від 8 тис. до 800 тис. ікринок, щуки – від 1,6 тис. до 260 тис. ікринок.
Нереститься форель на мілководді гірських потоків, де глибина не перевищує 20-30 см і течія дещо уповільнена (відразу за водоспадами чи порогами, брилами або штучними перепадами) і, що дуже важливо, у воді надмірна кількість повітря, захопленого з атмосфери при падінні на порогах чи водоспадах. Дно в цих місцях звичайно вкрите дрібною галькою чи гравієм. Температура води під час нересту струмкової форелі не перевищує +10°С.
Йдучи на нерест, форель переборює стрімкі течії, перепади, пороги тощо. На мілинах у великих особин над поверхнею води виступають спини.
Верхів’я рік Прикарпаття є сприятливим середовищем для відтворення та поширення струмкової форелі. Природа подбала про умови, щоб цей вид множився. Однак антропогенний чинник має негативний вплив як на середовище існування форелі, так і на кількісний склад популяцій цього виду іхтіофауни. Незважаючи на заборону вилову форелі, вона часто стає здобиччю браконьєрів: як місцевих мешканців, так і туристів, ласих до екзотики. Негативного впливу завдає й нераціональна господарська діяльність людини в Карпатах, що призводить до обміління, замулення і забруднення річок та струмків.
Фахівці зауважили, що під час нересту форель вже навчилася тікати вверх по течії у важкодоступні місця. Інстинкт продовження роду штовхає рибу нереститися все вище, подалі від людей.
Залишити коментар