Про це повідомила речниця Івано-Франківського ОТЦК і СП Наталія Коцкович.
“Ми познайомились у 2014-му, коли Руслан з позивним Остап – боєць батальйону «Азов» приїхав у відпустку. Згодом я також долучилася вже до полку. І з осені 2014-го ми служили в одному підрозділі – пресслужбі «Азову». Це ми нашим дуетом знімали найкращі кадри і короткометражки з Широкиного, Гранітного, Бердянського, Лебединського, Марʼїнки. Ми пліч-о-пліч фіксували у своїх сюжетах всі злочини росії на Донбасі. Руслан був неймовірним! Мої смішні історії з війни зазвичай були повʼязані з ним. Це Руслан вивозив групу під час мінометного обстрілу в Широкиному. Коли всі вже молилися, він просто спокійно обертав до нас голову і казав: «я і цього разу вас вивезу». Запашна фірмова кава від Остапа – всі знали, що без неї робота не почнеться. А заварював він її у глиняне горнятко, привезене з Карпат. А як Руслан любив Карпати!!! І не тільки українські гори! У мирний час Руслан багато подорожував і підкорював вершини в Україні і закордоном. А потім захоплено про них розповідав…”, – написала Наталія Коцкович.
З початком війни Руслан знайшов своє місце і у ній. Він знімав відео, фотографував та готував матеріали про війну в Україні. Завдяки його праці, світлини з війни побачили у Америці та Англії. Також світ побачив його фільм про грузинських добровольців в Азові «Брат за брата». Рік тому, коли Руслан вже служив у 92 механізованій бригаді ЗСУ, у Івано-Франківську організували його виставку світлин, передає Західний кур’єр.
“Руслан був моїм одним із кращих друзів. Талановитий, розсудливий, скромний, стриманий і дуже добрий. Україні бракуватиме його, правда. Він багато користі міг ще принести для нашої перемоги. Два фото з різницею в 10 років. Бердянськ – 2014 р. Тоді ми, напевно, вперше зняли сюжет тандемом – він оператор, я – журналіст. Востаннє ми з Русланом побачились влітку 2024-го. Нехай тобі буде добре там, серед хмар, друже Остап”, – йдеться в повідомленні.
Залишити коментар