П’яте за величиною місто Німеччини, де знаходиться третій за завантаженістю аеропорт Європи. Колись столиця Священної Римської імперії, де вибирали і коронували німецьких імператорів. Тепер фінансова столиця Німеччини, а після Brexit – фінансовий центр Євросоюзу. Місто-фенікс, що відродилося після війни. Місто хмарочосів, офісів і «білих комірців». Місто міжнародних виставок. Це – Франкфурт-на-Майні.
Цікаво вранці спостерігати, як до оригінальних будівель зі скла і бетону з’їжджаються на велосипедах офісні працівники. Нікого не дивує поєднання дрес-коду клерків і такого транспорту. Як і не дивує пам’ятник у вигляді краватки, піднятої чи то вітром, а чи поспіхом. У путівниках зустрічається назва “пам’ятник офісному планктону”, а місцеві кажуть “пам’ятник канцелярським щурам”.
Хоча офіційно Франкфурт-на-Майні не вважається містом-мільйонником, та якщо до місцевих доплюсувати 300 тисяч тих, хто добирається з передмість, то мільйон набереться.
Наша гід Софія теж живе під Франкфуртом. В минулому одеситка, вона 30 років тому вийшла заміж за француза, вчилася в Сорбонні. Зараз у Франкфурті працює викладачем і екскурсоводом. Між розповідями про визначні місця цього німецького міста з одеським гумором говорить про політиків і партії: “Для всіх партій головне земельне питання – хто кого швидше зариє”. Нарікає, що з перспективою перенесення до Франкфурта фінансового центру Євросоюзу почали стрімко зростати ціни на оренду житла (до слова, приватного житла у місті не більше 30 відсотків). Скаржиться на те, що саме її 1956 рік народження потрапив під пізніший вихід на пенсію. Та одразу зізнається, що однаково не полишила б роботу, бо їй подобається вчити дітей і проводити екскурсії туристам.
Наше знайомство з Франкфуртом-на-Майні пані Софія розпочала з Альтштадту (Старого міста). Точніше, з Ремеру – ратуші на площі Ремерберг та фонтану “Правосуддя” зі статуєю римської богині Юстиції. Вона тут особлива: з мечем і терезами, але без пов’язки на очах. Ратуша теж особлива, бо складається з трьох з’єднаних будинків, середній з яких і дав назву площі. А свою назву отримав на честь римлян.
Спочатку тут зупинялися на ночівлю італійські купці, згодом купили 18 будинків. Неподалік є Римська гора, де, кажуть, свого часу сиділи міняйли – так починалися банки, якими славиться фінансова столиця Німеччини.
В передріздвяний час площа Ремерберг стає ярмарковою. Через це туристам складно роздивитися статую римської богині Юстиції. Та водночас ота яскрава, гамірна, експресивна і казкова ярмарковість багатьох приваблює. Ніби потрапляєш у давній торговий Франкфурт із його фахверковими будинками.
Колоритні, розкреслені балками стіни, які видаються різнокольоровими, створюють казкову атмосферу. Їх ще називають пряниковими. Нам екскурсовод розповіла, що між цими балками закладалася суміш із глини, соломи, каміння. Такі каркасні будинки вважають прообразами залізобетонних, а хронологічно вони зводилися швидше за дерев’яні.
А ще ми дізналися, що кожний фахверковий будинок має своє обличчя і вважається пам’яткою архітектури, зовнішній вигляд якої не можна змінювати. І мають вони свої назви, іноді поетичні, а іноді дивні: “Пісенька маленької пташки”, “Білий козел”, “Новий рай”, “Білочка”.
До Другої світової війни у Франкфурті таких будинків було дві тисячі, та під час бомбардувань місто на 70 відсотків було знищене. Але його відбудували.
А рік тому у Франкфурті завершили масштабну реконструкцію, яка обійшлася місту у 200 мільйонів євро, і офіційно відкрили нове Старе місто. Провели її, щоб відкрити знамениту дорогу королів, якою вибрані імператори Німеччини йшли пішки від Імператорського собору до міської ратуші. За п’ять років було збудовано і реконструйовано за старими ескізами та кресленнями 38 будинків, у кожного з яких своя історія.
Ось заїжджий двір з рожевого пісковика, з традиційним виходом на галерею. Ось музей однієї книги – знаменитої казки “Штрувельпетер”, яку 175 років тому лікар Генріх Гофман написав своєму чотирирічному синові як подарунок до Різдва. Ось будинок “Золота вага” найбагатшого нідерландського торговця прянощами – зі східними елементами декору, а також фігурками дракона та терезів, які видно на розі. До речі, про все це пані Софія розповідала без традиційного для гідів мегафона – у Франкфурті вони заборонені. Повага до людей, які живуть у старому місті, ще й платять за оренду величезні гроші (всі будинки в центрі – не в приватній власності).
Від площі Ремерберг новим Старим містом йдемо до Імператорського собору святого Варфоломія. Збудований він у XІІІ столітті в готичному стилі. Саме тут проходила церемонія коронування імператорів. Під час Другої світової війни здавалось, що бомбардувальники його обминають. Та не тому, що шкодували таку красу. Пояснення прозаїчніше: 95-метрова вежа собору була орієнтиром, що нав¬коло місто. Після війни пошкоджений собор відновлювали одним із перших. Всередині він автентичний із рожевого пісковика.
А при вході в собор могильна плита – тут у 1990 році було знайдено могилу знатної дівчини VII століття.
Перші згадки про Франкфурт датуються І століттям нашої ери. Офіційною ж датою заснування міста вважається 794 рік. Хоча є археологічні знахідки часів палеоліту.
Сама ж назва зі складом “фурт” (і це стосується багатьох німецьких міст) свідчить, що засноване воно на місці броду через ріку (так і перекладається “фурт”). До ХІІ століття мостів взагалі не було, не вміли їх зводити. Пізніше у Франкфурті був один міст через ріку Майн, тепер вісім.
У центрі все близько: ратуша, собор, ріка. І обов’язково туристам покажуть чудове для фотографування місце: на тлі старих будинків вдалині видно хмарочоси. У Франкфурті їх 13, в тому числі 56-поверховий будинок Комерцбанку висотою близько 260 метрів – найвищий у Німеччині хмарочос.
Це один із 30 банків, які знаходяться у Франкфурті, зокрема і три найбільші в Німеччині. Тож його ще порівнюють із фінансовим мурашником. А новий район із хмарочосами називають Майнхеттеном на честь своєї ріки.
У сучасному районі знаходиться і відомий виставковий центр. У Франкфурті-на-Майні щорічно відбувається до тридцяти виставок світового масштабу, в тому числі Франкфуртський автосалон та Франкфуртський книжковий ярмарок (останній, до слова, проводиться з ХV століття).
Всі ці офіси, банки, біржі – сьогоднішня історія Франкфурта-на-Майні. Вона теж є привабливою для туристів.
Галина ДОБОШ
Залишити коментар