Старший солдат Артем Кравчук родом з Хмельниччини. Після поранення та реабілітації продовжує службу в одному з ТЦК Івано-Франківської області на посаді гранатометника роти охорони. З 2014 по 2015 роки проходив військову службу в Маріуполі, після демобілізації одружився та переїхав на Прикарпаття.
Пише Західний кур’єр з посиланням на пресслужбу Івано-Франківського центру комплектування та соціальної підтримки.
З початком повномасштабного вторгнення добровільно прийшов до ТЦК та після навчання в Бердичеві був направлений на службу в 109 батальйон 10 гірсько-штурмової бригади. Підрозділ воював на Київщині та Житомирщині, а після її звільнення передислокувався на Донбас. Отримавши важке поранення осколкове поранення черевної порожнини, лікувався в госпіталях Бахмута, Дніпра, Вінниці, Львова та Мукачева.
В обов’язки військового зараз входить стройова служба та проведення заходів з оповіщення. Часто доводиться пояснювати людям, які взагалі ніде не служили і намагаються ухилятися та саботувати мобілізацію, що він зараз працює в ТЦК у зв’язку з пораненням. Це психологічно важко і неприємно, адже військовий не лише є учасником бойових дій та нагороджений медаллю «За відвагу», а й має інвалідність другої групи.
Військовослужбовець зізнається, що найважче на війні – це втрачати побратимів, яким не зміг допомогти. Це дуже складно, але незважаючи ні на що, чоловік не жалкує, що в скрутний для України час став на її захист, хоча міг виїхати за кордон. Каже, що вчинив би так само, адже захищати свою землю – це обов’язок кожного свідомого громадянина.
«Це одна з сотень історій військовослужбовців ТЦК. Не «хабарники», не «ухилянти» і не «родичі генералів». Справжні герої, які отримали поранення, мають бойовий досвід і з об’єктивних причин не можуть продовжити подальшу службу на передовій. Проте продовжують служити Україні та виконувати свій конституційний обов’язок», – зазначають у ТЦК.
Залишити коментар