Користувачам супутникових антен слід негайно подбати про вибір провайдера. Адже після 20 січня 2020 року 23 найпопулярніші українські канали на супутнику будуть закодовані. Підключити платне супутникове телебачення від «Viasat» чи «Xtra TV», інтерактивне (ОТТ), айпітіві (IPTV) чи Т2 (цифрове)? Вибір на ринку медіатрансляцій – на всяк смак та гаманець. На чому зупинити вибір, які переваги та недоліки цих операторів та скільки коштуватимуть ТБ-послуги для українців – у розмові з медіаекспертом Ігорем Масловим.
Глядачі супутника – пірати?
Чорний екран із попереджувальним повідомленням, який час від часу почав блокувати перегляд розважальних програм на популярних телеканалах, викликає сильне обурення у глядачів. Соцмережі гудуть нечуваним «нахабством» олігархічних медіагруп, які, бачте, хочуть нажитись на простих людях. На сайті Президента навіть петицію про заборону кодування супутника розмістили. «Пане Президенте, не у всіх громадян є можливість виділити зі своєї заробітної плати у розмірі 4173 грн (це без вирахування податків) та пенсії у 1564 грн одну тисячу гривень для придбання того тюнера-декодера. Не всі мають змогу сплачувати абонплату за перегляд улюблених телепередач. Бо ж, окрім телебачення, у нас ще безліч платежів… Як бути тій бабусі-пенсіонерці, яка не зможе зі своєї пенсії купити той тюнер та сплачувати абонплату? Їй залишитись ізольованою від світу?» – йдеться у петиції. Правда, відповідної кількості голосів вона не набрала, тому і була відхилена.
Медіаексперт Ігор Маслов (Ihor Maslov) пояснює, що ці заходи не є чиєюсь забаганкою чи українським ноу-хау, а закономірним явищем, яке повинне встановити законні умови ринкової конкуренції всіх учасників українського медіа¬ринку.
«До кодування безкоштовного сигналу із супутника йшли довго. Першим етапом було відключення аналогового телевізійного сигналу. Потім приблизно півтора року готувалися, щоб перейти на систему платного телебачення. Україна, напевне, була єдиною країною, де можна було на базарі купити супутникову тарілку, включити і дивитися. Такого більше ніде немає. Всюди принцип платного телебачення однаковий: купити тюнер і щомісячно оплачувати провайдеру за перегляд», – пояснює І. Маслов.
Загалом український глядач попрощається із безкоштовним переглядом супутника із 23 популярними розважальними телеканалами: 1+1, 2+2, ТЕТ, Бігуді, УНІАН, Плюс-плюс, ICTV, СТБ, Новий канал, М1, М2, ОЦЕ ТБ, ТРК Україна, НЛО ТБ, Індиго, Інтер, НТН, К1, Піксель, К2, Enter-фільм, Мега, Zoom.
«Водночас, у січні 2020 року цей контент буде заблокований і на ютубі. Перегляд буде можливий тільки через офіційних провайдерів», – попереджає експерт.
Щоб не залишитись ізольованим від світу, потрібно купити новий тюнер, який підтримуватиме систему кодування Verimatrix. На ньому має бути напис УТБ. Ціна на нього становить 1 099 грн у всіх районах області. Провайдерів, які офіційно надають послуги користування платним супутниковим ТБ, всього два – Viasat та XtraTV. Місячна абонплата залежить від кількості каналів та їх якості.
Наприклад, XtraTV пропонує своїм глядачам чотири тарифи. Найдешевший – 60 грн/міс. (41 телеканал, 6 з яких у HD якості), найдорожчий пакет Xtra «Максимум» становить 189 грн/міс. (90 телеканалів, 19 з яких у HD якості). Також цей оператор пропонує любителям спорту пакети «Футбол» за 99 грн/міс. (4 канали) та «СуперСпорт» за 149 грн/міс. (5 каналів).
Viasat має п’ять тарифів із різною ціновою політикою. Найдешевший «Сімейний» – 59 грн/міс. (83 телеканали), а найдорожчий «Преміум» – 249 грн/міс. (115 каналів у HD якості). Також поширюються чутки про прихід на український медіаринок третього потужного гравця – французької Vivendi.
«Телебачення – це продукт, який виготовляється медіафахівцями і який має досить високу собівартість. Канали купують ліцензії на трансляцію тих чи інших програм, футболу, боксу, пісенних конкурсів. Чи створюють власний продукт, зйомка якого потребує відповідного приміщення, дорогої апаратури, оплати праці пра¬ців¬ників, участі зірок чи експертів тощо. То ж чому одні мають за це платити (користувачі кабельного телебачення), а інші (власники супутникових антен) дивитись безкоштовно?» – каже Ігор Вадимович.
Без «снігу», шуму чи мерехтіння
«Коли людина має змогу купити три «плазми», то, мабуть, знайде 100 грн для оплати за перегляд каналів телебачення. Не відчують змін на супутнику користувачі кабельного ТБ. Хто не хоче (або не зможе) платити офіційним операторам, можуть дивитись 32 канали ефірного цифрового телебачення Т2», – пояснює спеціаліст.
Для користування «цифрою» потрібно тільки придбати ефірну антену і цифровий приймач Т2 (ціна 300-400 грн) або ж сучасний телевізор, в який цей приймач вмонтований. Та для початку треба пересвідчитися, чи є покриття у вашому регіоні.
В Івано-Франківській області встановлено 4 передавачі «Зеонбуду» – в Івано-Франківську, Долині, Коломиї та Микуличині, – які мають радіус дії від 35 до 50 км. За словами Ігоря Маслова, переглядати 32 українські канали у цифровій якості має можливість велика частина жителів Прикарпаття. Окрім Верховинського, Косівського та частини Калуського і Рогатинського районів, де ще не встановлені цифрові мультиплекси. Після відключення аналогового телебачення біль¬шість жителів цих районів встановили супутникові тарілки. Тож їм доведеться, поки там не буде покриття Т2, підключатись до офіційних операторів чи інтернет-ресурсів.
«У «цифри» немає поганої якості – «снігу», мерехтіння, перебоїв зі звуком… Вона або є, або її немає», – зазначає медіаексперт.
Кінозал у кишені
Тож ті користувачі, кому «цифри» виявиться замало, можуть обрати кабельного провайдера чи інтерактивне телебачення. Кожен може вирішити, що для нього краще.
Для сучасних мобільних людей, які хочуть бути постійно в курсі всіх подій, раціональніше обрати ОТТ. Оператори інтерактивного ТБ дають змогу підключити до п’яти пристроїв: кілька телевізорів, комп’ютер, планшет, смартфон. «Технологія ОТТ (OvertheTop) дозволяє у режимі реального часу (чи в режимі запису) переглядати фільми, передачі та кіно у високій якості у будь-який час на будь-якому пристрої у будь-якому місці, маючи при цьому хоча б мобільний інтернет. Це так званий кінозал у кишені», – зазначає Ігор Маслов.
Можна обрати будь-яку платформу – Triniti, Megogo, Divan.TV, Oll.TV, Omega TV, YouTV, Sweet.TV тощо. Проте така інтер¬активність вимагає також щомісячної плати. Тарифи більшості цих операторів діляться на три категорії: S – приблизно 60 грн на місяць (159 каналів + кіно), M – 100 грн (222 канали, 35 у HD якості + кіно), L – 200 грн на місяць (244 канали, 45 у HD якості + кіно).
Не так давно на ринку медіа з’явилась ще одна можливість перегляду ТБ – айпітіві – потокове інтернет-ТБ в прямому ефірі.
«IPTV є одним із видів кабельного телебачення. Єдина відмін¬ність полягає в тому, що сигнал передається через інтернет-з’єднання», – каже Ігор Маслов.
Для підключення ІР-телебачення потрібно придбати відповідний тюнер (приблизно 1000 грн) та доступ до телебачення від інтернет-провайдера. Зазвичай вони пропонують пакети інтернету та телебачення «два в одному», що значно вигідніше, ніж купувати їх окремо.
Тож, за нашими підрахунками, мінімум 50 грн (без комісії за оплату) доведеться українцям платити щомісяця за доступ до телеіндустрії, приблизно 100 грн – за користування інтернет-ТБ. Бюджетним варіантом залишається Т2, яке у мене чомусь асоціюється з бабусею, яка знялась у соціальній рекламі цифрового телебачення.
У відкритому доступі залишиться ефірне наземне ТБ (Т2), а на супутнику – інформаційні українські телеканали: «5 канал», «UA: Перший», «Прямий», «112 Україна» та багато так званих нішевих телеканалів (приблизно 50 штук). А ще для вільного перегляду на супутнику залишаться доступними чимало російських телеканалів.
І саме вони можуть запропонувати альтернативи улюбленим розважальним програмам та передачам українців. Наскільки доцільним є саме зараз кодування супутника в умовах гібридної війни з Росією та політичною заангажованістю більшості українських каналів? Проте Ігор Маслов загрози інформаційній безпеці України у кодуванні супутника не бачить і каже:
«Хто хотів, той і раніше дивився ті канали – через супутник чи інтернет».
Мар’яна РИНДИЧ
Залишити коментар