Кожен рік своєї каденції Руслан Марцінків увінчує традиційним публічним звітом для громади. На часі – четвертий за рахунком. Послухати про здобутки міста наживо та з перших уст міський голова запрошує усіх бажаючих. Втім, скоро, підсумки доведеться підбивати не тільки за минулі 365 днів на посаді, а й за ввесь термін перебування у мерському кріслі. Попереду останній рік каденції Руслана Романовича. Чи буде він вдруге претендентом на посаду очільника міста, попри роботу в режимі багатоверстатника, прямо залежить від успішно підведених рисок у кінцевому звіті. Про основні віхи року, що завершується та плани на наступний виборчий Руслан Марцінків розповів у інтерв’ю для «Західного кур’єру».

«Інвестор, який замінить «Тайко Електронікс» – «Преттль», розпочне роботу з січня»

– Цього тижня розпочалася серія ваших публічних звітів за рік роботи перед громадою міста. Розкажіть коротко, що вдалося, а що не вдалося реалізувати у звітному році? 

– Роботи зроблено багато. Цього року ми вирішили провести вісім звітів, окремо для представників різних сфер, щоб детально розібратися у кожній проблематиці. Тому давайте також по категоріях працювати.

Освіта. Збудовано шість дитячих садочків, одна школа. Ще чотири ДНЗ та школа в роботі. Крім нового будівництва, модернізовуємо те, що вже збудовано. Утеплено сім дитячих садків за програмою НЕФКО, ще чотири в роботі, до кінця року розпочнемо роботи ще у двох ДНЗ. Загалом цією програмою буде охоплено 70% всіх закладів освіти міста.

Інший напрямок – «Нова українська школа», ми розвиваємо, попри постійне недофінансування галузі. Заробітна плата, закупівля обладнання – все це ми фактично тягнемо своїми силами. Цього і минулого року за кошти міського бюджету ми закупили інтерактивні дошки, відповідне дидактичне обладнання, парти.

Медицина. Основна проблематика галузі, це, знову ж таки, її недофінансування. Ще один виклик – реформа. Тут все складно, ми не до кінця можемо спрогнозувати, як інновації відобразяться на наших лікарнях. Тепер гроші ходять за пацієнтом, тому лікарі мають поміняти свою психологію… Але, незважаючи на виклики, напрацювання в медицині в нас теж є. Найбільш передова в плані здобутків міська клінічна лікарня. Ремонти зроблені майже у всіх приміщеннях закладу. За період моєї каденції відновили два терапевтичні відділення, кардіологічне відділення. У грудні відкриваємо урологічне. Робота триває у ревматології. Закуплено необхідне обладнання. Очікуємо також обладнання на півтора мільйона євро, закуплене за грантові кошти від ЄС.

В дитячій лікарні ми повністю відремонтували хол, інфекційне відділення. Ще раніше  соматичне. Вишукали кошти на новий рентген-апарат. Відремонтували для діток їдальню.

Лікарня на Матейки найбільш проблемна. Раніше там ремонти взагалі не проводилися. Але нам вдалося відремонтували приймальне відділення, перший поверх. Купити хірургічний рентген-апарат та новий апарат УЗД. Майже вирішено питання з електрикою. Залишається ще другий та третій поверх, де відреставровано тільки декілька палат. Цього недостатньо, ремонтувати треба цілі поверхи.

У пологовому будинку ми відремонтували приймальні відділення, поміняли вікна майже скрізь, зробили декілька родзалів, закупили нові ліжка. Звісно, ремонти ще багато де потрібні, обладнання також.

Благоустрій. Ми продовжуємо програму «Двори». Навіть з обмеженими ресурсами, нам вдається ремонтувати 40-50 дворів за рік. Також оновлюємо тротуари, парки. Наш парк імені Шевченка ми з кожним роком покращуємо. Цього року як пріоритет визначили зону біля стадіону «Рух». Там облаштовано новий дитячий майданчик, нові доріжки.

Ви питали, що не вдалося реалізувати? Плани на озеро. Цей об’єкт цього року ми здати не встигли через брак фінансування. Ми замовили і очікуємо світлові опори, які будуть розміщатися по периметру території, зробили доріжки. Якщо все буде гаразд, то наступного року до Дня міста, роботи на озері завершаться. Зону перед озером ми теж хочемо осучаснити. Почали робити доріжки, плануємо там велику дитячу зону. Це те, що не вдалося зробити цього року. Але, думаю, що дотиснемо на наступний.

Плани щодо ремонту доріг теж не всі вдалося виконати. Але такі вулиці як Республіканська, М. Підгірянки, Індустріальна, Ушинського, частково Мазепи, ми завершили. Почали Автоливмашівську. Зробили великий об’єм робіт по поточному ремонту.

Щодо економіки, підприємництва. В нас була непроста ситуація щодо «Тайко електронікс», які прийняли рішення згортати виробництво. Але ми провели перемовини з іншим інвестором, німецькою компанією «Преттль». З січня вони заходять до нас на місце «Тайко» і дадуть навіть більшу кількість робочих місць. У нас збільшилася кількість працівників теж на ВО «Карпати». Зараз там працює 3800 людей. Ми повністю вивели з кризи локомотиворемонтний завод.  Працюємо над можливою купівлею частини 63-го заводу. Це приміщення може бути використане як база для облаштування там палацу спорту.

Також ми працюємо над створення двох інвестиційних зон, на які ми будемо пропонувати інвесторам заходити з виробництвом. Це вдасться реалізувати в контексті ОТГ. Бо коли я тільки прийшов на посаду, то зіткнувся з тим, що вільних земельних ділянок у власності територіальної громади міста просто немає. Тому для нас важливо мати інвестиційні зони. Перші рішення по цьому проєкту ми теж плануємо прийняти цього року.

«Ми припускаємо, що може буде обмеження фінансування місцевого самоврядування, аж до блокування коштів Державним казначейством, як це було за часів Януковича»

 – Давайте поговоримо про рік наступний – останній рік вашої каденції на посаді. Рік, який має стати підсумком всієї вашої роботи в кріслі міського голови. Разом з тим, після зустрічі мерів з прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком наприкінці жовтня, ви написали у ФБ, що не очікуєте нічого доброго на 2020 рік…

– Новий уряд, на жаль, не бачить у місцевому самоврядуванні партнера. Насамперед, через політичну складову. Вони хотіли б бачити серед мерів своїх однопартійців. Зрозуміло, що підтримувати діяльність міських голів, які не представляють їхню політичну силу, їм не цікаво. Хоч мова тут не про мерів, не про депутатський корпус, а власне про міста… Прикро, але наступний бюджет – це бюджет обмеження місцевого самоврядування. Замість децентралізації, ми бачимо централізацію, хоча декларується протилежне. Скасовано акцизний податок на пальне, який йшов в основному на ремонт доріг. Зменшені субвенції на освіту, охорону здоров’я. Тому після зустрічі з прем’єр-міністром я був розчарований, але надіюсь на краще.

– З огляду на песимістичний прогноз, які пріоритетні напрямки роботи ви визначили на 2020 рік?

Будемо продовжувати розпочату реформу громадського транспорту. За цей рік тут відбувся справжній прорив. Ми закупили 42 автобуси, ще 10 отримаємо до кінця року. Закупили нові тролейбуси, сім вже на маршруті, десять готуються до виїзду, дванадцять в дорозі до Івано-Франківська. Стартуємо впровадження електронних квитків.

Крім того, що стосується транспортної сфери міста, наступного року нас очікує конкурс приватних перевізників. А це можливість вплинути на ситуацію на цьому ринку. Зараз законодавство забороняє мені втручатися в цю сферу, бо попередній конкурс серед приватних перевізників був проведений за мого попередника.

Виклики 2020-го року це також з’єднання Північного і Південного бульварів, завершення будівництва моста на Пасічній. Завершення робіт на озері, модернізація паркових зон. Не тільки на Шевченка, а й на вулиці Військових ветеранів, на Молодіжній. Звісно, за планом будемо ремонтувати двори, дороги, будувати садочки, школи.

– Чи достатньо буде коштів у міському бюджеті для реалізації цих планів?

– Коштів не достатньо. Тому ми пішли на дискусійний крок – взяли кредит в розмірі 500 млн. грн. Ми припускаємо, що може буде обмеження фінансування місцевого самоврядування, аж до блокування коштів Державним казначейством, як це було за часів Януковича. Тому нам треба мати власний ресурс для того, щоб робити те, чого потребує місто. Зараз всі міста пішли шляхом кредитування, щоб мати обігові кошти для вирішення внутрішніх проблем. Бо в кожного міста є питання, які не можуть чекати. У 2021 році закінчується термін експлуатації моста на Пасічну. Без капітального ремонту його не можна буде використовувати.

– Місто вже отримало кошти по кредиту?

– Ще ні.

– В чому причина затримки?

– Треба пройти дуже багато погоджень від Міністерства фінансів, інших державних органів. Кредит отримати не так просто, як хтось собі думає. Ми над цим рік працювали.

– До кінця року місто буде з грошима?

– Я очікую до кінця грудня їх отримати. Але в будь-якому випадку, ці кошти перехідні.

– Об’єкти реконструкції, на яких роботи поки заморожені, будуть здані в заявлені терміни?

– Ми будемо намагатися, щоб так було. Це залежить від двох речей: наявності коштів і грамотності підрядника. Наприклад, підрядником, який працює із мостом, я задоволений, все роблять якісно. Але є брак коштів. Метал ніхто не дає авансом. Тим більше, що він спеціалізований, виплавляється тільки на одному заводі України. Зате термін експлуатації такого моста – сто років. Для порівняння бетонний міст прослужить тільки п’ятдесят.

– В одному з інтерв’ю ви сказали, що від добудови мосту на Пасічній залежить майбутнє вашої політичної кар’єри. Це було на початку 2017-го року. Досі так вважаєте?

– До певної міри, так. Це мій надамбітний план. Цей міст буде стояти сто років. Двори поміняють, дороги переасфальтують, змінять парки… А міст буде стояти. Зараз ми їздимо по мосту на Нижнів, який збудували австро-угорці. Можемо говорити, що він завузький, не такий. Але він один сполучає нас з Тернополем. Тому міст – це для мене надамбітне завдання, виконати яке я ставлю собі за мету. Бо це питання виживання міста Івано-Франківська.

– Тут можна плавно перейти до теми місцевих виборів, які мають відбутися восени 2020 року. Ви будете кандидувати на міського голову знову?

– Планую.

– Участь у виборах ви плануєте брати як член «Свободи» чи лідер нового політичного бренду – «Команда Марцінківа»?

– Я буду висуватися від «Свободи». «Команда Марцінківа» – це місцевий бренд. Але я належу до великої команди. Я гордий, що я в партії «Свобода» з 2007 року.

«В концепції реформи один виборчий округ – це третина міста»

 – Згідно з реформою децентралізації, кількість депутатів місцевих рад планують скоротити. Для Івано-Франківська їх кількість може зменшитись вдвічі. Всього-на-всього 20 штиків. Тобто, територія збільшиться, бо до міста планують приєднати 19 сіл. А чисельність представницького органу – навпаки зменшиться. Ви підтримуєте це нововведення?

– Не хочу займатися популізмом. Можливо, людям і подобається ідея зменшення кількості депутатів… Для мене важлива не кількість, а якість. По-перше, має бути представництво всіх територій. Друге, якщо зменшувати кількість депутатів, треба надати цим людям оплату. В концепції реформи один виборчий округ – це третина міста. На громадських засадах ефективної роботи не буде. Але, якщо запроваджувати зарплату, то такий депутат має працювати щодня. Не раз у місяць прийти на сесію. Це має бути основним, щоденним заняттям людини.

– Як взагалі просувається реформа децентралізації в Івано-Франківську?

– Зараз до Івано-Франківська доєдналося дві громади – Черніїв та Підлужжя. З першого січня в нас єдиний бюджет. Планується приєднання ще шести сіл. Але, очевидно, цей процес завершиться вже наступного року. Є села, які не входять в перспективний план, але дуже хочуть до Франківська. Це Тисменичани, Радча, Лисець. Усі ці громади хочуть приєднатися до нас добровільно. І я тільки за приєднання у добровільному форматі. Якщо зробити цей процес примусовим, як зараз хоче зробити влада у Києві, це буде неправильно. В ОТГ тоді буде постійна напруга, незадоволення. Бо «ми до вас не хотіли, а нас приклеїли». Це нікому не принесе користі.

– Чи відчувається ефект від перших кроків в рамках цієї реформи на місцевому рівні?

– Після приєднання двох ОТГ, у нас вилучили менше так званої реверсної дотації, яку кожного року вираховують з міського бюджету в державний. Мали вилучити 75 млн. грн, а після об’єднання вилучили 67. Тобто, вісім мільйонів ми виграли. Інфраструктурна субвенція надасть нам ще сім мільйонів на розвиток приєднаних сіл. Тобто, разом маємо додаткових 15 млн. Ще є грантові проєкти. Але усі ці плюси стосуються тільки добровільного об’єднання. У випадку примусового формування ОТГ усі ці речі можуть скасувати.

«Сили, які представляють інтереси Медведчука, дуже активно займаються Західною Україною»

– Як ви вважаєте, зміна власників центрального продуктового ринку Івано-Франківська, окрім економічної, має політичну складову?

– Все можливо. Та думаю рано чи пізно це стане відомо.

– На ринок де-юре зайшли люди з пропискою на лінії розмежування, які, можливо, підтримують ДНР. Принаймні, публічно, вони цього не спростовували. Активна патріотична громадськість міста з цього приводу мовчить. Жодних заяв, звернень, протестів… Можливо, у нашому місті так звана п’ята колона має більші впливи, ніж здається?

– Дійсно, сьогодні сили, які представляють інтереси Медведчука, дуже активно займаються Західною Україною. Показово, що вони купили «ЗІК». І в нашому місті п’ята колона працює. Чи має їхня діяльність стосунок до подій на ринку, я не знаю. Це питання не до мене. До Служби безпеки України, до інших силовиків. Вся ця вертикаль, включно з Міністерством юстиції, орган якого в Кіровоградській області здійснив перереєстрацію права власності фірми-орендаря базару, контролюються одним центром. Цю систему можна змінити в один момент. Але чомусь цього не відбувається.

– Оскільки підприємство ТОВ «Торговий сервіс» тепер зареєстровано у Дніпрі, чи рахувала міська влада, скільки втратить таким чином Івано-Франківськ надходжень до бюджету?

Найбільше доходів у бюджет від ринку ми маємо з орендних платежів за приміщення і за землю. Це 575 тисяч і близько 130 тисяч гривень в місяць відповідно. Я, до речі, перший міський голова Івано-Франківська, який змусив ТОВ «Торговий сервіс» ці кошти виплачувати. Ті, хто працюють на ринку – приватні підприємці, які платять єдиний податок до міського бюджету. Скільки втратить бюджет від решти податків, які тепер фірма буде платити у Дніпрі, я поцікавлюся. Але думаю, сума незначна.

Розмовляла Оксана ГЛУШКЕВИЧ