На Прикарпатті налічується 3802 пам’ятки культурної спадщини, але їхній статус не гарантує реального захисту від руйнування.
Прикарпатські прокурори встановили, що більшість із 3802 пам’яток культурної спадщини області досі не мають необхідного документального оформлення, пише Західний кур’єр з посиланням на Івано-Франківську обласну прокуратуру. З цих пам’яток 1491 належить до археологічних, а 1342 — до архітектурних і містобудівних об’єктів: кургани, давні поселення, сакральні споруди, замки, ратуші та старовинна забудова, повідомляють в Івано-Франківській обласній прокуратурі.
Ключова проблема — відсутність охоронних договорів у абсолютної більшості пам’яток архітектури. Прокурори змушені спонукати власників укладати такі договори через суд, оскільки органи прокуратури не мають функції загального нагляду і не можуть самостійно перевіряти стан об’єктів — це право закріплене виключно за органами охорони культурної спадщини. Тому порушення найчастіше виявляють з публікацій у ЗМІ або звернень громадян.
«Сама наявність охоронного договору теж є недостатньою. До їх укладання не можна підходити формально. У них мають бути зафіксовані чіткі правила утримання та експлуатації пам’ятки, обов’язки власника чи користувача щодо її ремонту, реставрації й догляду, а також чітко прописана юридична відповідальність за порушення умов», — наголосила заступниця керівника Івано-Франківської обласної прокуратури Христина Олійник.
Найбільше пам’яток архітектури зосереджено в Івано-Франківську — 592 з 1342 по області. Окружна прокуратура міста подала позов з вимогою укласти охоронний договір щодо будинку культурно-просвітницького товариства «Руська бесіда» — пам’ятки, яка перебуває у приватній власності семи осіб і опинилася в аварійному стані через роки ігнорування вимоги. Також прокурори розпочали процедуру щодо двох пам’яток архітектури на вулиці Матейка.
Складна ситуація і з пам’ятками археології — для більшості з них відсутня облікова документація, межі, а часто й точне місце розташування, оскільки дані вносилися ще у 1980-1990-х роках. Один із прикладів — багатошарове поселення від мезоліту до бронзової доби у Старуні, яке отримало статус пам’ятки національного значення понад 40 років тому, але досі не мало облікової документації — прокурори зобов’язали виготовити її через суд.
Найближчим часом органи охорони культурної спадщини мають провести обстеження всіх об’єктів по області, а результати обговорять на наступній зустрічі у жовтні-листопаді.
Залишити коментар