Лікарка-травматолог, що спеціалізується на пошкодженнях периферичних нервів, Оксана Мироненко оперує в ЦМКЛ як лікар-волонтер ось уже пів року. За цей час їй вдалось врятувати від інвалідизації та зменшити больовий синдром для великої кількості наших захисників.
Пише Західний кур’єр з посиланням на пресслужбу КНП “Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради”.
«Мене життя випадково зробило хірургом периферичних нервів. 10 років я працювала в хірургії кисті в своєму рідному місті Луганську, потім почалась війна (АТО). Так як я категорично незгодна з концепцією «рускава міра», тому вирішила переїхати жити до Бучі. Далі працювала в Києві в одній із найкращих приватних клінік, де є все необхідне обладнання. Там оперувала кисті і нерви. А коли почалась повномасштабна війна, то пошкоджень периферичних нервів приходиться оперувати набагато більше. Ця спеціальність дуже потрібна, оскільки в нас, а особливо в західній частині України, такі операції рідко хто робить», – говорить Оксана Мироненко.
Операція на периферичних нервах – це завжди величезний ризик.
«Фактично, я ніколи не знаю, чим вона завершиться. Можливо просто звільню нерв від рубців, зшию повністю або частково, зроблю пластику. Завжди є вірогідність, навіть, коли просто торкаєшся пальцем, нерв може зреагувати та «відключитись» як на тимчасовий, так і на довготривалий період. Тому я пояснюю це своїм пацієнтам і запитую, чи вони готові до цього», – каже лікарка.
Лікування військових є дуже довготривалим. Оксана Мироненко відзначає:
«Якщо нерв пошкоджений, то його відновлення в кращому випадку – 1 мл на добу. А для того, щоб відновилась функція кінцівки, потрібно від декількох місяців до 2-х років. Тому за час лікування ми з пацієнтами стаємо майже родичами, я себе часто відчуваю їхньою матір’ю, бо тривалий період часу з ними перебуваю на зв’язку».
Всіх наших військових, які лікуються у відділенні травматології, ортопедії і реконструктивної та пластичної хірургії Оксана Мироненко оперує спільно з лікарями-травматологами та нейрохірургом ЦМКЛ.
«Тут дуже класне відділення, нова сучасна операційна. ЦМКЛ мені подобається тим, що тут багато лікують військових і є необхідне обладнання», – говорить лікарка.
Вклад Оксани Мироненко у лікування військових є дуже великим.
«Ми це розуміємо, а тому всіляко сприяємо покращенню умов перебування та лікування у нас захисників, адже від ЗСУ сьогодні залежить добробут, мир і спокій кожного українця», – відзначає директор ЦМКЛ Тарас Масляк.
Оксана Мироненко не тільки лікар-волонтер, вона ще й допомагає ВПО. Для цього заснувала власний БФ “Наш сокіл”. Цей благодійний фонд Оксана Мироненко разом з її сестрою створила в пам’ять про загиблу матір, яку росіяни розстріляли під час виїзду з Бучі на початку повномасштабної війни. Тоді окупанти поранили і батька Оксани. Ця історія зачіпає за живе. Попри все те страшне горе, з яким Оксані Мироненко прийшлось стикнутись, вона не покладаючи рук, зараз тяжко працює для перемоги і якоюсь мірою також воює.
«В мене режим роботи – це постійний рух, операції та катання між Києвом та Франківськом. Так, це втомлює, мені важко від того, що з дітьми і чоловіком рідко можемо бачитись. Але зараз війна, я не військова, але можу допомогти, багато працюючи».
Разом з військовими Оксана Мироненко дійсно як одна сім’я, почуття гумору і жарти, дружба між ними… На фото з лікарем-волонтером захисники України, які зараз лікуються у ЦМКЛ.
«Я майже кожного дня на всіх процедурах стою перед ним на колінах (в прямому та переносному сенсі: віддаю шану його мужності, дякую, що захищає всіх нас, роблю свою роботу), його кров, біль та сила вже тісно перемішалися зі мною», – написала Оксана Мироненко у соціальній мережі Фейсбук про одного із своїх пацієнтів.
Залишити коментар