До його складу входять Юрій Андрухович (Патріарх), Віктор Неборак (Прокуратор) та Олександр Ірванець (Підскарбій).
БУ-БА-БУ зорганізувалося у Львові 17 квітня 1985 року і стало, за словами Ivan Malkovych, «першим справжнім поетичним угрупованням на території України в другій половині ХХ століття». Важливо й те, що це було перше об’єднання поетів цього періоду, яке самостійно дало собі назву.
Пише “Західний кур’єр” з посиланням на сторінку видавництва «Абабагаламага»
Як згадує Олександр Ірванець, на той час існувало два основні напрями молодої поезії — сповідальники й метафористи. Юрій Андрухович запропонував створити третю альтернативу — бурлескно-балаганно-буфонадне угруповання. Віктор Неборак, маючи хист до словотворення, скоротив цю формулу до «Бу-Ба-Бу».
«Ми вірили, що можемо бути іншими — не сірими, забитими, переляканими і залежними від ласки чужинця, а строкатими, радісними, відважними і вільними — незалежними, але не так, як наша проголошена незалежність, і нам — попри усі спокуси та негаразди — деколи вдавалося бути такими!», — написав Віктор Неборак.
Улітку 1985 року під час зустрічі в Березові Нижньому, куди поетів запросив Іван Малкович, остаточно сформувалося бачення угруповання. Там, у Карпатах, натхненні гірським повітрям, поезією та помірними дозами алкоголю, майбутні бубабісти визначили свій творчий напрям. Перші півтора року Бу-Ба-Бу існувало переважно у форматі квартирників і виступів у мистецьких майстернях, здебільшого у Львові.
Перший великий публічний виступ відбувся у грудні 1987 року на сцені Київського Молодого театру. Згодом географія виступів значно розширилася. Важливою частиною діяльності угруповання стали фестивалі «Вивих» у Львові (1990 і 1992 роки) з яскравими акціями «Прокидання Поезії» та «Крайслер Імперіал», які відбувалися, зокрема, на сцені Львівського оперного театру — неподалік місця, де вперше пролунала назва «Бу-Ба-Бу».
1988 року бубабісти створили власну літературну премію — «За найкращий вірш року» імені пана Базя. Це персонаж, що жив у поезії всіх трьох бубабістів. Дванадцять років поспіль у перший день нового року, коли у всіх трьох була можливість зустрітися, вони визначали переможця, вірш якого публікувався десь минулого року. Призом завжди була «пляшка хорошого алкоголю».
Покраїнє літугруповання стало втіленням карнавального необарокового мислення, а творчість учасників Бу-Ба-Бу — ситуативно-концептуальним мистецьким відгуком на суспільну рефлексію. Поети завжди неперевершено виступали: читали власні вірші й вірші один одного, жартували, іронізували. На сцені їм удавалося творити спільне поле — енергетичне, живе й справжнє.
«Група «Бу-Ба-Бу» успішно проіснувала чотири десятиліття і з упевненістю дивиться у майбуття. Ми свідомі власної значущості і продовжуємо грати свою роль у цьому нескінченному спектаклі бурлеску, балагану й буфонади», — Олександр Ірванець.
БУБОН
(сонет, виголошений Літаючою Головою)
Залишити коментар