Три в одному: «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» створює два дочірні підприємства

Минулого тижня стало відомо, що «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» створює два нові підприємства – «ЛРЗ-Буд» та «ЛРЗ-Агро». З їхньої назви зрозуміло, що вони займатимуться будівництвом та обробітком земель і вирощуванням сільськогосподарської продукції.

Анонсуючи створення цих підприємств, міський голова Руслан Марцінків зазначив, що завдяки їхній діяльності у перспективі можна буде забезпечити виділення частини житла для пільгових категорій населення, а також налагодити постачання окремих видів сільськогосподарської продукції в освітні та лікувальні заклади міської територіальної громади.

«Західний кур’єр» вирішив з’ясувати, чому ці підприємства створюють саме на базі ЛРЗ, на яких засадах вони працюватимуть і чи, бува,  не забудують територію самого локомотиворемонтного заводу?

В результаті адміністративно-територіальної реформи до Івано-Франківська приєдналися 18 сіл. Івано-Франківська міська територіальна громада поповнилася землями сільськогосподарського призначення і територіями, на яких можна будувати житлові будинки та нежитлові комерційні приміщення. Тож одним із основних завдань, яке постало перед міською владою, є проведення інвентаризації цих земель з метою їх ефективного використання, а також розроблення генерального плану Івано-Франківської міської територіальної громади і визначення функціонального призначення земель в її межах. У тому числі – для освоєння під будівництво і для ведення сільського господарства. Адже, за попередніми даними, в Івано-Франківській міській територіальній громаді зараз є приблизно 500-700 га сільськогосподарських земель.

Щоб ефективно управляти і використовувати ці землі на благо територіальної громади, можна було йти кількома шляхами. Зокрема, віддати їх в оренду або створювати окремі комунальні підприємства, які б займалися освоєнням земель під будівництво чи ведення сільського господарства. Але… Оренда приносила б місту стабільні, але невеликі надходження, а створення нових окремих комунальних підприємств призвело б до додаткових видатків з міського бюджету, з якого вони фінансуються, і в цьому були б певні ризики. Водночас у 100% власності міської територіальної громади є  «Акціонерне товариство «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод», яке стабільно працює, отримує прибутки і не фінансується з міського бюджету. Тож таку успішну та економічно ефективну його діяльність вирішили поширити і на аграрну та будівельну галузі.

«Ми подумали: а чому б і ні, і міський голова нас у цьому підтримав, – каже голова правління АТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» Руслан Терешко. – ЛРЗ – це акціонерне товариство, яке не фінансується з міського бюджету. Все, що ми заробили, який дохід отримали, – це від нашої господарської діяльності. Наша прибутковість уже впродовж трьох років доводить, що ми вміємо заробляти гроші і можемо поширити нашу економічну ефективність на будівельну та аграрну галузі. Зараз наше акціонерне товариство виступає засновником «ЛРЗ-Агро» та «ЛРЗ-Буд». Є рішення наглядової ради, відповідно до якого відбувається процес реєстрації цих двох підприємств».

Керівник ЛРЗ каже, що ці два підприємства засновуються успішним і прибутковим акціонерним товариством, яке перебуває у власності міської територіальної громади, для того, щоб не створювати нових комунальних підприємств, які фінансуються з міського бюджету, і щоб не віддавати землі під будівництво чи ведення сільського господарства в оренду. Він також наголошує, що для створення нових підприємств ЛРЗ має досвід ефективного управління, розвинену інфраструктуру та матеріально-технічну базу і кадровий потенціал. Але фахівців певних вузьких спеціалізацій, особливо що стосуються сільськогосподарського виробництва, доведеться таки набирати додатково.

«У нас є матеріально-технічна база. Можливо, для аграрного підприємства менша, але для будівельного вона сформована вагома. Є певні засоби механізації, транспорт, кадровий потенціал, – каже Р. Терешко. – На ЛРЗ є юридична, бухгалтерська, економічна служби, відділ збуту. Є будівельна дільниця, електрики, зварювальники, кранівники. Є конструкторсько-технологічний відділ, технологи, конструктори, інші інженерні працівники, які, дещо змінивши спеціалізацію, можуть ефективно контролювати будівництво. Для аграрного напрямку ми добиратимемо вузьких спеціалістів, агрономів. Сільськогосподарську техніку спершу доведеться брати в оренду і в подальшому працювати над тим, щоб вона була своя. Потенціал у нас непоганий, і, я переконаний, ми паралельно зможемо успішно розвивати ці два напрямки».

За словами Р. Терешка, зараз для нових підприємств розробляють попередні бізнес-плани і точно сказати, скільки працівників та яких спеціальностей будуть набирати, ще не можна. Але це буде у межах декількох десятків працівників на одному і другому підприємстві, відповідно до їхньої спеціалізації. Водночас він додав, що і на самому локомотиворемонтному заводі зараз не вистачає працівників. Тому завод формує список пропозицій із працевлаштування охочих на два десятки вакансій.

Які ж землі і на яких умовах під будівництво і ведення сільського господарства планують освоювати «ЛРЗ-Буд» та «ЛРЗ-Агро»? Оскільки у місті вільних земельних ділянок під будівництво уже майже не залишилося, а для ведення сільського господарства і поготів, то це, очевидно, будуть землі сільських населених пунктів, які приєдналися до міської громади. Вирішення усіх земельних питань перебуває у компетенції міської ради. Але без попередньої згоди мешканців сіл земельні питання на розгляд сесії міської ради в Івано-Франківську не виносять.

На думку Р. Терешка, дочірні підприємства ЛРЗ зможуть самостійно освоювати землі міської територіальної громади. Але, як варіант, можуть це робити разом з інвестиційними партнерами, як це зараз практикують забудовники. Щодо характеру забудови, то вона, за словами Р. Терешка, найімовірніше буде малоповерховою. Можливо, малоповерховою багатоквартирною, а, можливо, й пентхаусною. Також можуть будувати різні комерційні нежитлові та промислові, виробничі приміщення.

«Ми будемо робити ставку на свої сили, але можливий і варіант співпраці з інвесторами. Якщо ми своїми силами зможемо освоїти будівельний напрямок, то можна буде забезпечувати житлом певну кількість пільгових категорій громадян, відповідно до квартирної черги», – каже Р. Терешко.

А ось чутки про ймовірну забудову території самого локомотиворемонтного заводу його керівник категорично спростовує.

«Територія локомотиворемонтного заводу не буде забудована ніколи, – каже Р. Терешко. – Вона розташована між двома гілками залізничних колій. Це встановлює певні обмеження. Колії мають свою охоронну зону, і вона повністю покриває територію заводу. Згідно з Державними будівельними нормами та іншими нормативними актами, житлове будівництво там вестися не може. А виробничі приміщення у нас на території і так є, і нема потреби змінювати їхнє цільове призначення».

Щодо освоєння земель сільськогосподарського призначення, які є у міській територіальній громаді, то зараз їх ще обробляють за попередніми договорами з сільськими радами.

«На яких умовах – я не знаю, – каже Р. Терешко. – А з осені, я думаю, ми будемо брати їх в управління. Взявши земельні ділянки, ми будемо їх освоювати і завдяки цьому заробляти кошти для того, щоб забезпечувати сплату податків, створювати нові робочі місця. А вирощеними культурами зможемо забезпечувати наші бюджетні заклади охорони здоров’я і освіти».

Принагідно керівник локомотиворемонтного заводу повідомив, що підприємство розвиватиме і основний вид своєї діяльності та освоюватиме випуск нових виробів і нові ринки збуту. За словами Р. Терешка, 2021 рік у роботі ЛРЗ має стати найуспішнішим за три попередні роки – планується досягнути випуску продукції на суму 100 млн грн. В тому числі і для потреб міської громади. Зокрема, поставлять на конвеєр випуск огорож для шкіл і дитсадків, на які уже сформувалася черга. Наразі ж виготовляють огорожу для ліцею №1. Також на підприємстві розробили кілька варіантів урн для сміття. Планують освоїти виробництво вуличних меблів, лавок та елементів дитячих майданчиків. Зараз якраз працюють над виготовленням відповідних креслень, щоб такі вироби відповідали усім нормам і вимогам.

Іван ГІРАК  

Залишити коментар

Ваша електронна пошта не буде опублікована.