Сьогодні у Жураках відбулося відкриття пам’ятних стендів на честь земляків, які стали на захист України, — загиблому Захиснику Леоніду Ковтуну та зниклим безвісти воїнам Василю Лисканюку і Мирону Савчуку – пише “Західний кур’єр”.
Відтепер у центрі села їхні портрети та імена нагадуватимуть кожному, хто проходитиме повз, якою ціною виборюється свобода України. Це місце стало ще одним символом вдячності й пам’яті про тих, хто віддав за Батьківщину найдорожче, і про тих, кого рідні продовжують чекати. Пам’ятне віче об’єднало у спільній молитві рідних, друзів, односельчан. У заході взяли участь Богородчанський селищний голова Ростислав Заремба, секретар Богородчанської селищної ради Роман Мотуз та староста села Жураки Іван Дрогомирецький – повідомляють на сторінці “Слово народу“.
Леонід Ковтун народився 21 лютого 1989 року в Києві. Сержант. Загинув від тяжких поранень, отриманих під час виконання бойового завдання із захисту України, її суверенітету та територіальної цілісності в районі населеного пункту Синьківка Куп’янського району Харківської області. Йому було лише 36 років. Право відкрити стелу пам’яті надали мамі Тетяні та брату Єгору.
Василь Лисканюк народився 13 січня 1997 року в Жураках. Солдат, стрілець-помічник гранатометника. Загинув під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки Донецької області. Василю було 27 років. Він мав би ще довгі роки життя попереду. Та війна обірвала його молодість, його плани, його дорогу додому, якої не було… Право відкрити стелу пам’яті надали мамі Марії, бабусі Людмилі, брату та сестрі.
Мирон Савчук народився 16 жовтня 1973 року в Жураках. Старший солдат, який мужньо виконував військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу та незалежність. 4 червня 2024 року він зник безвісти, виконуючи бойове завдання в районі села Семенівка Покровського району Донецької області…
Для родини воїна-Героя Мирона ця історія не має крапки. Є дата, після якої почався відлік очікування. Є тиша телефону. Є двері, які щоразу хочеться відчинити з надією почути знайомий голос. Є молитва матері. Є очікування дружини. Є сини, які дивляться на батьківський портрет і вірять. Право відкрити стелу пам’яті Героя надали дружині Світлані, братам Миколі, Петру та Ігорю, сестрі Ірині, синам Василю та Андрію.
Залишити коментар