Олексій Олексин – сержант Збройних Сил України, боєць 65-ї окремої механізованої бригади, який боронить Україну від ворога на Запорізькому напрямку. Його життєвий шлях – це історія мужності, відваги та вірності своєму обов’язку. Від строкової служби у 1997 році до мобілізації у 2022-му він пройшов непростий шлях, який загартував його характер і вивів у ряди тих, хто стоїть на сторожі незалежності України.
Історією військовослужбовця поділились на фб-сторінці Дзвиняцької сільської ради, передає Західний кур’єр.
Дитинство та освіта
Олексій народився 18 січня 1979 року в селі Міжгір’я. Шкільні роки провів у рідному селі, а старші класи закінчив у Росільнянській школі. Змалку виховував у собі дисципліну та відповідальність, що допомогло йому у військовій службі та в житті загалом.
Після закінчення школи вступив до Комерційного коледжу, де здобув освіту за спеціальністю “Товарознавець-комерсант”. Однак цивільна кар’єра не стала основним покликанням його життя – армія завжди займала важливе місце в його долі.
Військова служба
У 1997-1999 роках Олексій проходив строкову службу у Збройних Силах України. Військовий вишкіл і набутий досвід допомогли йому краще зрозуміти, що таке відповідальність, честь і патріотизм. Бойове братерство та дух армії залишили в ньому слід на все життя.
У 2022 році, коли Україна зіштовхнулася з повномасштабною війною, Олексій не залишився осторонь і 20 квітня 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ. Він одразу потрапив до 65-ї окремої механізованої бригади, де виконує бойові завдання на передовій.
Бойові випробування та нагороди
З моменту мобілізації Олексій Олексин воює на Запорізькому напрямку. Саме тут проходять одні з найзапекліших боїв, де кожен день – це випробування сили духу, витримки та професіоналізму.
За бойові заслуги нагороджений відзнакою «Козацький хрест за бойові заслуги». Ця відзнака є підтвердженням його відданості справі захисту України та сміливості у виконанні бойових завдань.
Найважчі моменти війни
Війна – це не тільки боротьба зі зброєю в руках, а й важкі моральні випробування. Найболючішим для Олексія є втрати побратимів.
“Ще вчора ми разом їли, виконували завдання, а сьогодні їх уже немає… Це біль, з яким неможливо змиритися”, – розповідає він.
Зміни у світогляді
“Війна розділила моє життя на “до” і “після”, – каже Олексій. – Я почав цінувати дім, сім’ю, людей, які мене оточують. Ми всі переглянули свої життєві пріоритети”.
Війна зробила його більш відповідальним, навчила швидко приймати рішення та діяти холоднокровно в екстремальних ситуаціях. Система цінностей змінилася: те, що раніше здавалось буденним, тепер стало справжнім скарбом.
Попри постійну небезпеку та напружений ритм служби, Олексій знаходить час для спілкування з рідними. Він має чудову дружину Оксану і виховує сина Олега, який є його найбільшою мотивацією боротися за вільну Україну.
Майбутнє України після перемоги
“Ми з побратимами впевнені: перемога близько! – стверджує Олексій. – Україна стане сильною та розвиненою країною. Всі зруйновані міста й села будуть відбудовані, а наші діти та внуки ніколи не знатимуть, що таке сирени та обстріли”.
Він вірить, що разом українці зможуть зробити свою країну успішною, незалежною і процвітаючою.
Залишити коментар