«Військові капелани Покуття» не можуть добитись виділення приміщення у Заболотівській громаді для здійснення волонтерської діяльності

Нещодавно до голови Івано-Франківської ОВА Світлани Онищук звернулись представники ГО “Військові Капелани Покуття” з проханням посприяти з виділенням приміщення для їхньої діяльності у селі Рудники Заболотівської громади, адже звернення до голови  громади не дало жодних результатів.

Пише Західний кур’єр з посиланням на фб-сторінку Світлани Онищук.

Громадська організація, до якої входять ветерани війни,  активно волонтерить та допомагає Збройним Силам України. Також її активісти мають намір організувати на території села Центр психологічної реабілітації ветеранів та рідних загиблих воїнів.

17 лютого у Заболотові відбулося засідання сесії селищної ради, в якому взяв участь начальник управління з питань ветеранської політики облдержадміністрації, ветеран війни Роман Примич. Він звернувся до депутатів з проханням підтримати ветеранів та посприяти у наданні їм приміщення.

«Наші захисники і захисниці ціною власного  життя зберегли для нас країну. Тому сьогодні нашим обов’язком  є всебічна підтримка та допомога усім військовослужбовцям, ветеранам та їхнім родинам, адже усі ми перед ними у величезному боргу. Сподіваюся на результативне рішення депутатського корпусу громади, яке допоможе нашим захисникам здійснювати свою діяльність, спрямовану на підсилення війська», – наголосила очільниця Прикарпаття.

Як зазначили в ГО “Військові капелани Покуття”, керівництво Заболотівської громади ігнорує їхні звернення. Приміщення, яке вони просять для здійснення волонтерської діяльності, мають намір приватизувати.

Депутатка Заболотівської селищної ради Наталія Кучма так прокоментувала події у сесійній залі 17 лютого 2025 року:

“Сьогодні у сесійній залі під час звернення начальника управління ветеранської політики ОДА, до речі, теж нашого ветерана Романа Примича, я була свідком опору і негативної годинної дискусії з боку керівництва громади з коронною фразою: ” В усьому винна попередня влада……”.

В мене одне просте запитання: невже так складно надати приміщення людям, які наближають нашу Перемогу???????

І можу впевнено зробити висновок, що крім зовнішнього жорстокого ворога, потрібно боротися ще й з внутрішнім! Бо як по-іншому можна сприймати такі дії у такий важкий час???”.