Регулярні і нерегулярні перебої з електрикою, які спричинені російською агресією, мимоволі спонукають згадати деякі цікаві факти пов’язані з історією енергетики Косова.
Цікаві факти оприлюднили на сторінці Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульцини, пише “Західний кур’єр”.
Косівський краєзнавець Богдан Павлюк віднайшов згадку про електричне освітлення у Косові в описі “Прогулька в гори” А. Будзиновського, опублікованому в газеті “Руслан” 1909 року.
“До Косова ми в’їхали вже по заході сонця. Зараз на вступі осьвітленє міста неприємно вразило наш льокальний, львівський патриотизм. Цілий Косів є іменно о много лучше осьвітлений чим Львів, По цілім місті стоять високі електричні лямпи, такі самі як у Львові доперва тепер уставили на Марийскій площи. Ті лямпи — хоч нігде правди діти — не всі сьвітили ся ясним білим сьвітлом осьвітлюючи нам гостинець ясними білими смугами сягаючими також далеко в бічні вулиці.”
С. п. Ігор Пелипейко у своїй книзі «Люди і долі» повідомляє, що перша електростанція у Косові запрацювала у кінці 20-х років. Власником (за іншими даними директором) був Й. Кауфман. Крім освітлення вулиць та домів косів’ян, «електровня» давала струм для проекторів кінотеатру «Аполло». Фільми в той час були ще німими, без озвучення. Їх показ супроводжували музиканти – тапери ( в тому числі Михайло Ясельський – знаний косівський скрипаль)
Масивний, квадратний у плані, будинок електростанції містився по вулиці Небесної Сотні, на перехресті з вулицею від пошти. Високі у два поверхи вертикальні вікна були засклені напівпрозорими квадратиками. Над вхідними дверима вмурували прості трубчасті кронштейни, до яких підвісили сферичні світильники з матового скла (які в принципі мало що освітлювали, крім самих себе). Перший генератор приводив у рух могутній двоциліндровий дизель «Löbens Dorf» з величезним маховиком і пасовою передачею.
“Косів належав до небагатьох міст в Галичині, де відносно рано запровадили електричне освітлення. Старі світлини майже не зафіксували вуличних ліхтарів, отже перехід від тьмавих каганців до яскравого сяйва електроламп мусив бути вражаючою подією”, зазначають у дописі.
“В кінці 40-х років до Косова привезли трофейний генератор фірми «AEG» з газотурбінною установкою. Спочатку його планувалося використати для діяльності промислових підприємств в Калуші. Проте калуські фахівці не змогли розібратися з численними кінцями обмоток генератора, що радянські солдати захопили в якомусь місті у Німеччині. Юрій Каплич півтора місяця вивчав розташування обмоток, проводив випробування і таки запустив його в роботу! До електровні прибудували ще один корпус і німецька техніка ще працювала аж до під’єднання Косова до Бурштинської енергосистеми”.
Залишити коментар