Заморозити, щоб дати життя. Як кріоконсервація статевих клітин допомагає військовим ставати татами

Кріозбереження репродуктивних клітин втілило в реальність мрію про батьківство вже не одного воїна. Завдяки можливості заморозити сім’я, захисники можуть зачати дитину з коханою жінкою, яка чекає в тилу.

Таку послугу від початку війни абсолютно безкоштовно для всіх військових надає Прикарпатський центр репродукції людини. Відтоді нею скористались вже майже дві сотні бійців, пише Західний кур’єр.

Невідкладене батьківство

Завідувачка відділу допоміжних репродуктивних технологій Прикарпатського центру репродукції людини  Наталія Яцишин каже, що попри прогнози про поширення відкладеного батьківства, з початком війни багато пар навпаки почали активно звертатися до центру, щоб завагітніти і народити саме зараз.

«В перший день війни ми припинили свою роботу. Ніхто не знав, що буде далі. Шість тижнів ми були зачинені, а коли почали працювати, то отримали дуже велику кількість звернень», – розказує Наталія Яцишин.

Особливо животрепетним це питання стало для подружь, в яких є військовослужбовці. Лікар-ембріолог центру Марія Макулович каже, саме тому кріоконсервація статевих клітин запрацювала як окремий важливий напрямок діяльності репродуктологів.

«Ми наполегливо рекомендуємо всім військовим прийти до нас і заморозити свій біологічний матеріал, щоб мати впевненість в майбутньому батьківстві», – закликає Марія Макулович.

З початку повномасштабної війни, центр почав безоплатно надавати послуги кріозберігання сперми для військових і надалі має змогу забезпечити цією послугою всіх бажаючих бійців. Для цього навіть закупили додаткові посудини Дьюара – спеціальні ємності для зберігання статевих клітин.

Посудини Дьюара – спеціальні ємності для кріозберігання.

Можливістю кріозберігання на Прикарпатті вже скористалися 198 чоловіків-військовослужбовців. Дехто з воїнів уже використав свій біологічний матеріал. Вони стали татами шістьох малюків. В одній сім’ї навіть народилася двійня. Акушер-гінеколог Прикарпатського центру репродукції Леся Багайлюксупроводжувала щасливих батьків на всіх етапах – від забору клітин до пологів. Вона впевнена, що для чоловіка на фронті очікування довгожданого малюка – сильна мотивація.

«Чоловіки на фронті буквально «виношують» вагітності разом із дружинами. Пари, які поруч кожен день, більше думають про контрацепцію і планування. А коли хтось з подружжя опиняється на війні, то приходить розуміння, що є речі, які не варто відкладати на завтра», – каже Леся Багайлюк.

Це підтверджує пацієнтка Прикарпатського центру репродукції М.Т. Вони з чоловіком-військовим скористалися послугою кріоконсервації статевих клітин. Нині жінка вагітна.

«До цього ми йшли вісім років. Вперше прийшли до центру репродукції чотири роки тому, але тоді з вагітністю не склалося і ми це питання просто відклали. Війна стала поштовхом почати все спочатку», – каже жінка.

Після підсадки клітин у грудні, вагітність підтвердилась і сьогодні подружжя чекає на поповнення. М.Т. каже, коли телефоном повідомила чоловікові радісну новину, той заплакав від щастя.

Законодавчі прогалини

Питання кріоконсервації статевих клітин для військовослужбовців до останнього часу абсолютно не регулювалося законом. Тож відповідного правового акту чекали і військовослужбовці, і лікарі.

Перший закон, що регулював дану сферу прийняли у листопаді минулого року. Законом № 3496-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців та інших осіб на біологічне батьківство (материнство)» законодавці закріпили безоплатність кріоконсервації для тих, хто воює. Однак заборонили рідним воїнів використовувати їхній біоматеріал у разі загибелі.

У Прикарпатському центрі репродукції людини кріоконсервацією статевих клітин почали займатися задовго до війни. Як розповідає директор закладу Ігор Головчак, питання постало спочатку для пацієнтів із онкологічними захворюваннями. Адже боротьба із раком часто веде до безпліддя.

«Ми буквально в перші дні війни виступили з такою ініціативою, – каже Ігор Головчак. – Перебуваючи на фронті, військовий може зазнати різних травм, фізичних чи психічних, які ведуть до непліддя».

Так зберігають заморожені статеві клітини в Прикарпатському центрі репродукції людини.

Серед тих бійців, які заморозили свої клітини в Прикарпатському центрі репродукції, загиблих, на щастя, немає. Але, якби такі випадки й були, відповідного механізму дій для репродуктологів у такому разі, не було передбачено.

«Ми змушені були діяти інтуїтивно, бо питання ніяк не було врегульоване законодавчо. Тому кожен, хто приходив до нас на кріоконсервацію, під час забору приносив із собою нотаріально завірену заяву про те, що він дає дозвіл на використання своїх репродуктивних клітин дружині чи нареченій у разі загибелі», – розповідає Ігор Головчак.

Хоча, як з’ясувалося пізніше, така заява в разі смерті пацієнта не мала юридичної сили. Тому і репродуктологи, і військові чекали на закон, що мав заповнити всі прогалини в питаннях кріозберігання.

«В законі, який ми побачили у листопаді, було чітко зазначено: в разі смерті, клітини загиблого утилізувати. Але, як це зробити, не було прописано. Вилити, викинути? До того ж поставав релігійний аспект цього питання. Тому ми чекали додаткового роз’яснення від законодавців», – каже Ігор Головчак.

На початку лютого Верховна Рада України ухвалила зміну до закону про зберігання репродуктивних клітин військових. Законопроєкт №10448 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження генофонду Українського народу» підтримали 264 депутати. Він передбачає безкоштовне зберігання репродуктивних клітин протягом трьох років у разі загибелі або визнання померлим військовослужбовця; можливість продовжити зберігання після закінчення трьох років за кошти особи, визначеної у розпорядженні загиблого/загиблої; право власника репродуктивних клітин розпорядитися ними на випадок своєї смерті та визнання загиблого/загиблої батьком/матір’ю, якщо його/її репродуктивні клітини були використані для зачаття дитини за згодою.

Нотаріально посвідчена згода особи є підставою для  застосування  допоміжних  репродуктивних технологій із використанням відповідних репродуктивних клітин навіть у випадку смерті до прийняття цієї зміни.

Оксана ДЕНЕГА

 

Залишити коментар

Ваша електронна пошта не буде опублікована.