Будинок звели аж 133 роки тому! Тож він є одним із найстаріших у Косові. Чудовий взірець архітектурних віянь кінця 19 століття.
Тоді у будівництві міських споруд було модним наслідувати архітектурні стилі минулого, пише “Західний кур’єр” з посиланням на сторінку Косівського музею народного мистецтва і побуту Гуцульщини. Так з’явилися стилі неоготика, неоренесанс, необарокко і ще декілька “нео”)) Пізніше дослідники дали загальну назву цьому явищу – історизм.
“Фасади будівлі музею мають всі ознаки стилю неокласицизм: строга симетрія, широкий карниз, античні колони-пілястри під фронтонами, ковані балкони. Розкішний будинок – як у Станіславові або Львові) Зараз – пам’ятка архітектури і містобудування місцевого значення”, йдеться у дописі.
На жаль, невідоме ім’я архітектора. Косівський краєзнавець Ігор Пилипейко писав, що виконробом будівництва (як тоді казали, майстром) був Ян Морда з м. Бохні біля Кракова.
“Із спорудженням будинку пов’язана цікава легенда. Косівські старожили розповідали, що для його будівництва використали камінь з підмуровків залишків дерев’яної фортеці на Міській горі. Історія ж самої фортеці сягає 16 століття і також оповита легендами, але це вже зовсім інша історія)”.
Для кого ж збудували цю споруду?
На першому поверсі розміщувалися крамниці. Другий поверх був резиденцією рабина – духовного лідера місцевої єврейської громади. Раніше будинок так і називали – Рабинів мур. Знаходився він у центрі середмістя – на площі Ринок.
“Найстаріша відома світлина із зображенням будівлі датована 1892 роком! Зробив її чеський фотограф Frantisek Rehor. Якщо уважно роздивитися фото, можна помітити цікаві деталі: перший поверх був декорований рустом та мав декілька входів (тепер один), між ними – заїзд для кінних екіпажів. Збоку бачимо будівельні риштування – очевидно майстри ще доробляли новобудову. На місці провулка, де тепер кав’ярня “Кофеїнчик” – одноповерховий будинок. Площа вимощена камінням”.
А яку колоритну сцену ми бачимо перед музеєм! Тут, на площі Ринок, місцеві гуцули та євреї продавали власні ремісничі вироби, худобу та городину. На світлині гуцулки з клітчастими торбами-бисагами вибирають гончарний посуд, який продавець привіз на фірі з сіном та розклав на землі. Поруч і сам продавець – колоритний гуцул в чересі та капелюсі. Можливо, він же і гончар – автор мисок та горщиків.
А ви знали, що перша книгарня у Косові з’явилася саме у Рабиновому мурі?
Відкрив її єврейський підприємець Абрагам Крайзель на початку ХХ століття. У крамничці продавалися книги та підручники українською, польською, івритом і німецькою. Також можна було придбати папір та газети.
“На титульному аркуші кожної книги був фірмовий штамп “Абрагам Крайзель. КНИГАРНЯ І СКЛАД ПАПЕРУ в Косові”. Тою мовою, на якій видана книга. Підприємець розповсюджував також друковану рекламу своєї крамнички трьома мовами, адже покупцями були українці, євреї та поляки. І не кажіть, що сто років тому не знали про маркетинг))”
“А які ви чули цікаві історії, пов’язані з будівлею музею? Поділіться, будь ласка, з нами)”, – закликають у дописі на сторінці Косівського музею народного мистецтва і побуту Гуцульщини.
Авторка допису – Вікторія Яремин, завідувачка Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини (філії Національного музею НМГП імені Й. Кобринського)
Залишити коментар