В останні дні літа традиційно в освітніх закладах триває підготовка до нового навчального року. Яким він буде, важко сказати. Натомість міська влада в Івано-Франківську заявляє про готовність розпочати навчання в очному режимі, саме так, як це було ще до початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.  Роблять акцент на безпеці дітей, а тому всі сили докладаються саме для розширення мережі сховищ та укриттів. Про готовність  до старту, а також проблемні питання освітньої галузі Івано-Франківської  територіальної громади «Західний кур’єр» попросив розповісти заступницю міського голови – директорку Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради Вікторію Дротянко.

– Пані Вікторіє, вже дуже скоро стартує навчальний рік, як плануєте його розпочинати?

– Першого вересня всі школи міста і громади планують виходити на очне навчання. За літній період було поставлене завдання зробити так, щоби діти ходили у школу, як це було до війни. Тобто: якщо школа-тисячник ходила у дві зміни без змішаного навчання, то робимо все, аби повернути цю систему. Після повномасштабного вторгнення, влітку 2022 року оперативно організовували укриття відповідно до актів, на яку кількість дітей вони розраховані, зазвичай, 500 осіб. Оскільки школа-тисячник нараховує 1500 учнів, то довелось проводити заняття у дві зміни із застосуванням змішаного навчання.

За літній період працювали над розширенням укриттів, побудовою нових, вдосконаленням діючих, щоби змішаного навчання у школах громади не було. Шукали додаткові підвали. Були такі приміщення, де довелося просто вкопуватись, робити підвальне приміщення у повний зріст. Тоді вже заливали стяжку, білили стіни, проводили інтернет, облаштовували санвузли і додатковий вихід.

У підсумку, з першого вересня усі школи виходять на навчання очно. Проте закон дозволяє батькам обирати форму навчання – очну, дистанційну або змішану. Чимало родин зі школярами виїхали за кордон, тож доводиться зв’язуватися з ними, щоби мати можливість сформувати мережу і знати, скільки загалом буде дітей на очній формі навчання. Така ситуація поки не дозволяє сформувати реальну кількість учнів до початку нового навчального року.

– А чи буде доступною сімейна форма навчання у всіх навчальних закладах, оскільки вже говорять про переформатування такого виду навчання на базі лише деяких шкіл. То чи доведеться тепер батькам шукати ще й навчальний заклад, котрий працюватиме за сімейною формою навчання?

– Теоретично, може, і правильно реформувати. Тому що сімейна форма навчання – це подвійне навантаження на бюджет. Наразі ми говоримо батькам, щоби вони визначалися із тим, як їхні діти будуть навчатися, а ми вже будемо організовувати навчальний процес. Тому немає ніяких проблем – з першого вересня усі навчальні заклади приймають дітей від першого до одинадцятого класу.

– Яким буде цьогорічне свято з нагоди початку навчального року? На сайті Департаменту освіти та науки ви вже запропонували опитування з цього приводу. Як думаєте, батьківська громадськість буде готова відмовитися від традиційних лінійок?

– Ми рекомендуємо не робити такі радянські перші дзвоники, як це було раніше. Можна придумати багато різних форматів, скажімо, організувати ярмарок-аукціон чи виготовити якісь речі і передати для ЗСУ. Зрештою, в нас кожен заклад має автономію, тому й обиратиме той формат, який йому більше підходить. Хтось хоче святково повести дитинку в перший клас. Так, мають право. Тому зараз директори проводять наради із батьками і вирішують, що і як, особливо із батьками першокласників. Також чекаємо рекомендацій із Міністерства про перший урок.

– А чи є можливість повернути дітей на навчання із-за кордону? Адже чимало є таких, котрі за півтора року вже освоїлися і знайшли для себе більш безпечне місце.

– На жаль, є в нас таке явище. Там, де є діти на дистанційному навчанні, то ми ще не маємо повної картини. Для прикладу, у Ліцеї № 7 на дистанційному навчанні – двадцять п’ять дітей, а от у Ліцеї № 11 – четверо. Звичайно, вчителі обдзвонюють батьків, бо ми не можемо знати, як робити поділ дітей у класах. Частково є такі рішення батьків, що дитина закінчує школу і забирає документи, а є й такі, що кажуть: ми хочемо бути в українській школі. Так, вони мають на це право. Заяву на сімейну форму навчання можна написати будь-коли, у свою чергу не перешкоджаємо батькам у цьому питанні. Картина буде менш-більш зрозумілою після п’ятого вересня.

– Система освіти Івано-Франківська поступово стає електронною. Цього року у школах міста запроваджується новинка – шкільне харчування відбуватиметься за безготівковим розрахунком. Як ставляться до такої новинки?

– Попередньо провели нараду з підприємцями, котрі організовують гаряче харчування, з пропозицією забезпечити усі їдальні міських шкіл терміналами уже з першого вересня. Підприємці пообіцяли, що вони це зроблять. Там, де велика школа, це економить час, бо під час перерви складно встигнути обслужити велику кількість дітей. Серед новинок цифровізації в освіті залишаються електронний щоденник та електронний журнал, оскільки ще не всі навчальні заклади запровадили їх у себе минулого навчального року.

Вкотре закликаємо користуватися електронними журналами і щоденниками буквально з перших днів. Інколи чуємо, що єдиний плюс електронного щоденника у тому, що батьки мають можливість побачити оцінки, а також домашні завдання. Однак вчителі наголошують, що привчились до такого електронного документообігу і це суттєво економить час та дуже зручно.

Крім того, нагадую, що діє електронний запис у школи і садки. Якщо дитина у 2023 році йде в садок, то її реєструють саме у цей рік, а не при народженні. Це просто, бо одні діти в кінці року вибувають, а на їх місце йдуть ті, хто вписався у чергу.

– Основний акцент цього року при підготовці закладів освіти до навчання зробили на безпеку. Але ремонти у школах ще тривають. Чи всюди встигнуть завершити такі роботи до старту навчання?

– Напевно, як і скрізь, ситуація залежить від підрядних організацій. Часто у них змінюються працівники, особливо в цей час, коли чоловіки підлягають мобілізації. Трапляється так, що доводиться замінювати цілі бригади виконавців робіт, а це відповідно і затягується в часі. Майже всі школи робили ремонти цього літа: десь фарбували, десь міняли меблі. Тепер робимо акцент на укриттях. Ми хочемо скрізь забрати мішки з піском та бетонні блоки, бо вони шкодять фасаду, який від цього покривається цвіллю. В тих навчальних закладах, де немає підвалів для укриттів, встановлюють захисні віконниці. Потроху ці роботи вже проводяться.

– Але це недешевий варіант. Минулого року ви вже випробували віконниці у Ліцеї № 10.

– Так, ми встановили віконниці у тому ліцеї і він зміг вивести дітей на навчання. Але все одно довелося застосовувати змішану форму навчання. Тепер, коли ми вже говоримо про інші навчальні заклади і не хочемо, щоби діти вчилися за змішаною формою, батьки з Ліцею № 10 питають, а коли ж у них буде так само. Ми можемо закрити тільки перший поверх, що й зроблено, але в цьому ліцеї на першому поверсі незакритими залишися вікна у їдальні. Наразі погодили монтаж другої частини, щоби вся школа вийшла на навчання, але повністю віконниці будуть встановлені десь до середини вересня.

Після шкіл будемо встановлювати віконниці у дитячих садочках, де стоять блоки, котрі шкодять фасаду закладу. Наприклад: є садочок, утеплення фасаду якого зробили за програмою НЕФКО, але через блоки та вся краса тепер починає «цвісти».

Також  тривають дрібні ремонти. Хтось ремонтує їдальні у садках, хтось пральні. Намагаємось робити так, щоби можна було здешевити процес. Люди самоорганізовуються, виходять у школах на толоки і самостійно прибирають чи фарбують. Так, цього не мало б бути, бо вчитель має відчитати уроки і отримати за них зарплату, а не мити школу і прибирати. Але поки що так.

– Ми вже згадували про перебування дітей за кордоном. Але також чимало вчителів виїхали, а тому у навчальних закладах є вакансії, про які ви повідомляєте на сторінках Департаменту в мережі. Чи буде кому вчити дітей?

– Ми постійно оновлюємо дошку оголошень на сайті Департаменту освіти. Шукаємо викладачів різних предметів. Станом на зараз майже всі навчальні заклади укомплектовані, є кому вчити. Нам необхідні вихователі, помічники вихователів у дитячі садочки. Також постійно шукаємо бухгалтерів у школи і садочки, бо вони всі на індивідуальній бухгалтерії. На початку війни в нас були певні проблеми із викладачами іноземних мов. Адже люди виїхали, тому доводилося шукати їм заміни. Але загалом кадрової нестачі як такої немає.

– Цього року одна із шкільних реформ дісталася до середньої школи. За програмою Нової української школи починають вчитися діти у п’ятих класах. Це буде випробуванням для системи освіти середньої ланки?

– Дійсно, НУШ дійшла до середньої школи. Хоча деякі внутрішньо переміщені особи, які до нас приїжджають, особливо з Харкова, цікавляться навіть не НУШ, а освітньою програмою «Інтелект». НУШ – це непогано, гарна ініціатива. Можливо, вона десь частково не допрацьована, але діти вчаться, вчителі викладають.

– У початковій школі за програмою НУШ діти не знали, що таке оцінки. Чи будуть їм зараз викладати оцінки у п’ятому класі?

– Так, у початковій школі оцінок немає, але потім діти, звичайно, будуть їх отримувати. Проте увесь цей процес відбуватиметься безболісно. Сподіваємось, що зі сторони школи стресу не буде (сміється. – Авт.). Хочемо, щоби в батьків також стресу не було.

– У межах підготовки до нового навчального року батьки починають бити на сполох, бо крім проходження медогляду від них вимагають, аби діти пройшли вакцинацію. Чи це правда?

– У нас нема таких офіційних розпоряджень. Учителям, працівникам кухні і технічному персоналу навчальних закладів ми компенсуємо з міського бюджету кошти за медогляд. Що стосується дітей, то потрібно подавати довідку, де вказані всі щеплення. Також сімейний лікар може видати довідку про те, що дитина здорова і може відвідувати навчальний заклад, якщо є причина для відмови від щеплень.

– Президент пропонує закріпити статус англійської як однієї із мов міжнародного спілкування. Чи торкнеться якимось чином це освіти? будуть створюватися спеціальні класи чи додаткові поглиблені вивчення англійської?

– У цьому питанні ми будемо лише керуватися офіційними документами від Міністерства освіти і науки. А якщо це питання стосується людей, котрі працюють у виконавчому комітеті чи в інших органах місцевого самоврядування, то я думаю, що це правильно. Зараз дуже багато співпраці із міжнародними організаціями, тому вже деколи соромно, коли ти чогось не знаєш і чекаєш на перекладача.

– Навчальні заклади Івано-Франківської громади цього року потужно «відстрілялися» у проєкті «Бюджет участі» і виграли кошти на реалізацію власних ініціатив. Знаю, що деякі вже успішно втілюються у життя. На якому етапі реалізація проєктів?

– Ми щасливі з того, що цього року «Бюджет участі» таки відбувся. Виграли школи і дитячі садочки навіть ті, які мали малу кількість дітей. Також активним було позашкілля. Наприклад, Міська дитяча екологічна станція виграла проєкт і зараз організовує компостну яму в себе на території. Так, нам дорікали, що ми приймали заявки на ремонт укриттів. Але ми не давали обмежень для навчальних закладів. Якщо вони вирішили, що їм треба щось зробити в укритті, то чому б ні. Хтось вирішив облагородити прибудинкову територію. Зараз багато говорять, що це не на часі. Але якщо на подвір’ї школи діти падають і розбивають коліна до старого і нерівного асфальту, то дійсно треба оновити. Ліцей № 15 встановлює сонячні панелі, хтось вирішив зробити спортзал, витяжку в укритті. Станом на зараз «Бюджет участі» майже виконаний. Ми хочемо реалізувати проєкти ще шкільного бюджету за 2021–2022 рік. Думаю, в наступному році знову зробимо такий проєкт, коли учні самі вирішують, що вони хочуть змінити у своєму навчальному закладі.

Цьогоріч у «Бюджеті участі» було 46 освітніх проєктів на суму 18 мільйонів 33 тисячі гривень. Це багато. До кінця року все має бути виконано повністю.

– Нещодавно ви були у Крихівецькому ліцеї. Там триває добудова навчального закладу. Чи встигнуть цього року завершити усі роботи?

– Крихівці – густонаселена частина нашої громади. Там є потреба у ще одному дитячому садочку і розширенні школи. Зараз триває утеплення корпусу, збудовано три поверхи. Директор ліцею планує туди перевести старшу ланку, щоби менших дітей залишити у старому корпусі ближче до їдальні. Всередині новозбудованого корпусу вже роблять стяжку, штукатурні роботи. Дуже хотілося б до кінця року завершити цей процес і відкрити.

А до початку навчального року вже відкрили садочок в Опришівцях на дві групи. Також відкриваємо сучасний повноцінний тир біля Ліцею № 4 в окремому приміщенні, який буде належати до Дитячо-юнацької спортивної школи № 1.

– Цього літа деякі позашкільні заклади громади брали участь у міжнародних проєктах щодо дозвілля дітей. Чи став цей досвід корисним для маленьких франківців?

– Так, ми дали завдання школам і позашкільним закладам по максимуму залучити дітей до літнього оздоровлення. Протягом першого місяця працювали школи, а вже потім естафету підхопили позашкільні установи, спортивні школи, Центр патріотичного виховання, гуртки за місцем проживання. Ми співпрацювали із швейцарсько-українським проектом DECIDE, в також Save the Children та іншими організаціями. Таким чином нам вдалося охопити майже 15 тисяч дітей у літній період у різноманітних квестах, спортивних, освітніх, музичних заходах. Навіть нам вдалося оздоровити частину дітей за кордоном. Діти відпочивали у Болгарії, Польщі, Угорщині, Литві.

– Останнім часом спостерігається тенденція, коли різні галузі розробляють свою стратегію. В Івано-Франківську це питання широко обговорюють на спеціальних форумах. Куди прямує освіта громади? Що мається на увазі, коли йде мова про стратегію розвитку освіти Івано-Франківської громади?

– Ми проводили низку зустрічей, зараз обговорюємо усі напрацювання спільно із фахівцями, котрі розробляли стратегію міста Львова. Нас чекає загальноукраїнська стратегія, де ми маємо визначитись із обранням профілів для ліцеїв із 2027 року. Наші заклади вже думають над тим, за якими профілями будуть працювати у старшій школі.

– Яка ситуація із вступом дітей до професійно-технічних закладів Івано-Франківська? Зазвичай,вступна кампанія триває до 31 серпня з можливістю додаткового набору на вільні місця до 1 листопада.

– ПТУ продовжили прийом документів до 1 жовтня, бо мають певний недобір на деякі спеціальності. Знаю, що є пропозиція відкрити нову спеціальність у Вищому художньому професійному училищі № 3. Там планують готувати флористів, куди будуть брати на навчання дітей із особливими потребами. До директорки закладу звернулися батьки трьох таких дітей, вони мають відповідні висновки за рівнем підтримки. Ми будемо просити міських депутатів відкрити спеціальність флориста і дати додаткові ставки на вчителів-асистентів.

– Цікавить також питання доступності навчальних закладів для осіб із інвалідністю. Дітям у кріслах колісних тяжко дістатися до класів, особливо на 2–3 поверхи, нема ліфтів. Чи можливі якісь варіанти доступу осіб із інвалідністю до навчальних закладів?

– Варіанти із ліфтами – дороге задоволення. Хочемо зробити окремий ліфт зовні будівлі Навчально-реабілітаційного центру на вулиці Хоткевича. Там насправді проблема із доступом до приміщення, а в закладі є діти, у яких проблеми із опорно-руховим апаратом. Їм необхідний цей ліфт. Ми вже знайшли виконавця, який не просто зробить пандус, а окрему шахту для підйому на другий та третій поверхи. Робити таке в школах важко. Ми знаємо, що і в яких школах треба доробити задля вирішення питання доступності. Усі міські школи мають пандуси. Але є в нас, особливо у селах, такі школи, де вхід має високі сходи. І там зробити пандус неможливо, бо він займе дуже багато місця.

– А чи вистачає коштів для забезпечення усіх потреб в освітній галузі громади?

– Що стосується фінансів, то ви знаєте, що освітній субвенції завжди не додають, а в 2022 році ще більше не додали у зв’язку з війною. Але місто бере на себе зобов’язання і компенсовує той розрив, який був у освітній субвенції. Сподіваюся, що так буде і надалі. Що стосується фінансування ремонтних робіт, то тут вся увага йде на укриття. Інші види робіт значно важче профінансувати. Ми висвітлюємо у системі Прозорро усі договори, які стосуються і харчування, і закупівлі товарів чи послуг, на всі суми. Так само навчальні заклади на індивідуальній бухгалтерії висвітлюють усі фінансові питання.

– Чи відома вже структура нового навчального року? Коли будуть зимові канікули і чи плануєте їх такими тривалими, як і в минулому навчальному році?

– Старт навчального року проведемо першого вересня, у п’ятницю. Ми будемо навчатися 175 днів у році. Радимо навчальним закладам зробити зимові канікули тривалістю один місяць, як це було минулого року, з 25 грудня до 26 січня. Так, мабуть, буде легше, бо не знаємо, якою буде зима, чи будуть вимикати світло. Це буде рекомендація. Поки що нас «Прикарпаттяобленерго» не попереджає про вимкнення електрики, але краще перестрахуватися. Кінець навчального року припадає на 7 червня.

Розмовляв Володимир БОДАК