Уже цієї неділі, 29 березня 2026 року, Україна перейде на літній час. О 03:00 ночі стрілки годинників потрібно буде перевести на годину вперед. На перший погляд – дрібниця. Однак для організму ця зміна стає справжнім стресом, який у науці часто називають «соціальним джетлагом» – пише “Західний кур’єр“.
Зміна часу порушує циркадні ритми – внутрішній біологічний годинник, який регулює сон, вироблення гормонів, зокрема мелатоніну (гормону сну) та кортизолу (гормону стресу), артеріальний тиск, обмін речовин та функціонування імунної системи.
Які симптоми виникають після переведення годинника?
У перші дні після переведення годинника можуть спостерігатися:
-підвищена втома та сонливість;
-труднощі з концентрацією уваги;
-перепади настрою, дратівливість;
-порушення апетиту;
-дискомфорт у шлунково-кишковому тракті;
-головний біль.
Зазвичай організм адаптується за 3–7 днів, але у чутливих людей, дітей, підлітків і літніх цей період може тривати довше.
Зміна часу найбільше впливає на людей із вже наявними хронічними станами:
Серцево-судинна система. Весняний перехід (втрата години сну) часто супроводжується підвищенням ризику інфарктів міокарда та інсультів. Це пов’язано з недосипанням, стрибками артеріального тиску та активацією стресових механізмів організму.
Психічне здоров’я. Порушення сну може призводити до загострення тривожних і депресивних розладів, а також сезонних афективних станів.
Метаболічні порушення. Десинхронізація біоритмів може негативно впливати на контроль глікемії у людей із цукровим діабетом 2 типу та сприяти порушенням обміну речовин.
Шлунково-кишковий тракт та імунітет. Можливе загострення хронічних захворювань травної системи та тимчасове зниження імунної реактивності організму.
Крім того, після весняного переходу також відзначається збільшення кількості дорожньо-транспортних пригод, виробничих травм та помилок, пов’язаних зі зниженням концентрації уваги.
Як полегшити адаптацію: практичні поради
Щоб мінімізувати негативний вплив, лікарі та сомнологи рекомендують:
-за 3-5 днів до зміни часу поступово зміщувати режим сну на 10-20 хвилин;
-дотримуватися стабільного графіка сну і пробудження навіть у вихідні;
-забезпечити достатній вплив денного світла вранці;
-обмежити використання гаджетів у вечірній час;
-уникати кофеїну після 14:00 та алкоголю ввечері;
-підтримувати помірну фізичну активність протягом дня.
Людям із хронічними захворюваннями особливо важливо:
-уважніше контролювати артеріальний тиск і самопочуття;
-строго дотримуватися графіка прийому ліків;
-за потреби звертатися до лікаря при погіршенні стану.
Одна година – це невелика зміна для годинника, але відчутна для нашого організму. Прислухайтеся до себе в ці дні, дайте тілу час адаптуватися і, за можливості, підготуйтеся заздалегідь – зазначають у Івано-Франківському обласному центрі контролю та профілактики хвороб.
Залишити коментар