Сьогодні Болехівську громаду сколихнули два трагічні повідомлення – про підтвердження загибелі Тараса Домшина та смерть на фронті Івана Гребенюка – пише “Західний кур’єр”.
Тарас Домшин.
З невимовним болем у серці повідомляємо про підтвердження загибелі Домшина Тараса Михайловича — воїна, добровольця, захисника України, старшого стрільця 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу І штурмової роти військової частини А3488, який до останнього подиху залишався вірним своїй державі та своєму народові – повідомили у Болехівській міській раді.
Тарас народився 26 травня 1985 року у Болехові. Тут минули його дитячі роки, тут він зростав, навчався, мріяв і будував своє життя. Навчався у Болехівському ліцеї №1 «Академічний». Його знали як щирого, доброго та працьовитого хлопця. Після школи працював разом із батьком столярем — чесною працею заробляв на життя, не боявся важкої роботи.
Певний час чоловік перебував на заробітках за кордоном, як і багато українців, намагався допомогти своїй родині та знайти кращу долю. Але коли на українську землю прийшла велика війна, Тарас не зміг стояти осторонь.
У жовтні 2023 року він добровільно вступив до лав штурмового полку «Айдар». Без вагань пішов туди, де було найважче. Служив у піхоті — там, де щодня смерть ходить поруч, де кожен світанок може стати останнім.
17 січня 2024 року зв’язок із воїном обірвався під час виконання бойового завдання в районі міста Бахмут Донецької області. Відтоді Тарас офіційно вважався зниклим безвісти. Для рідних почалися страшні дні, місяці й роки болісного чекання. Кожен телефонний дзвінок давав надію. Кожне повідомлення змушувало серце завмирати. Родина жила молитвою і вірою у диво. Мама й тато не втрачали надії обійняти сина живим. Сестра чекала брата додому. Рідні до останнього вірили, що він повернеться… 30 квітня 2026 року прийшла страшна звістка, яка назавжди розбила серця близьких — підтвердилося, що Тарас загинув.
Іван Гребенюк
З глибоким сумом Болехівська громада отримала звістку про смерть захисника України — Івана Гребенюка, мужнього воїна, водія відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки. Іван Гребенюк народився 19.01.1977 року. Виріс у Болехові. Після багатьох років праці за кордоном повернувся до рідного міста, працював на різних роботах та з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України. Він був людиною, яка не могла стояти осторонь, коли рідна земля потребувала захисту.
Іван Гребенюк, позивний «Поляк», був кулеметником, про якого дізнались завдяки відвазі під час запеклих боїв на Вугледарському напрямку. Попри відсутність значного бойового досвіду, він проявив виняткову мужність та самопожертву, рятуючи побратимів під час одного з найважчих боїв.
У лютому 2023 року, на підступах до Вугледара, Іван свідомо відволік ворожий вогонь на себе, давши змогу своїм побратимам здійснити маневр і втримати позиції. Навіть отримавши важке поранення, він не залишив поле бою та продовжував вести вогонь по окупантах, виконуючи свій обов’язок до кінця.
За проявлену мужність, незламність духу та самовіддане виконання військового обов’язку Іван Гребенюк був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України — «Золотий Хрест». Ця висока відзнака стала визнанням його героїзму, відваги та вірності Україні.
Помер Гребенюк Іван Вікторович 02.05.2026 року в селі Старовірівка Берестинського району Харківської області.
Вічна пам’ять Героям України.
Залишити коментар