Боєць 102-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ Сергій із позивним «Пікассо» провів на бойовій позиції 212 днів. Поруч із ним увесь цей час був побратим із позивним «Дємон».
Історією захисника поділились на фб-сторінці 102 бригади ТрО, передає Західний кур’єр.
Сергій родом із Сєвєродонецька, до війни працював будівельником. У вересні 2025 року його мобілізували до ЗСУ. Після навчання він потрапив до 102-ї бригади, служив на Запорізькому та Херсонському напрямках, а в лютому зайшов на позицію, з якої зміг вийти лише через 212 днів.
Побут на позиції нагадував «день бабака». За можливості бійці готували каву, виходили на зв’язок, доповідали про ситуацію. Обідали близько четвертої вечора, вечеряли опівночі, а під час чергувань спали по дві-три години, змінюючи один одного.
Найважчим, за словами Сергія, була не лише постійна небезпека, а невідомість — коли саме з’явиться можливість залишити позицію. Ротація залежить від багатьох факторів, зокрема погоди та активності ворожих безпілотників.
Бували й особливо небезпечні періоди. Кілька днів позицію активно накривали газом, тому більшість часу військовим доводилося проводити в укритті. Виходили лише ненадовго — за водою та їжею, для передачі інформації чи виконання необхідних завдань.
Попри складні умови, «Пікассо» знаходив можливість залишатися не лише військовим, а й людиною. На позиції він малював — це було його захопленням ще до війни. Створював портрети рідних і побратимів, малював котів. Одну з таких кішок, яка жила поруч із бійцями та згодом привела кошенят, також переніс на папір.
Для Сергія малювання стало способом хоча б ненадовго переключитися та не втратити зв’язок із мирним життям.
Спочатку чоловік не хотів іти до війська. Однак після базової загальновійськової підготовки змінив своє ставлення до служби.
«Я вже налаштувався, що треба захищати країну. Що настала моя черга», — розповідає військовослужбовець.
«Пікассо» також наголошує, що в армії потрібні не лише люди зі зброєю. За його словами, кожен може знайти посаду відповідно до своїх навичок, характеру та професії.
«Головне — знайти своє місце і бути готовим робити свою роботу», — каже боєць.
Нещодавно Сергій із побратимом «ДєМоном» нарешті вийшли з позиції після 212 днів. Разом із ними повернулися й малюнки, створені просто посеред війни.
Залишити коментар