У травні 1890 року в Державній гімназії Станиславова відбулася урочиста подія –святкування 25-річного ювілею педагогічної діяльності професора, священника і радника греко-католицької єпископської консисторії Івана Лопушанського.
Ось що повідомила преса про відзначення цього ювілею, пише Західний кур’єр:
«Хто здатен зрозуміти, що це означає – віддати так багато років свого життя службі, сповненій зусиль й клопоту? Службі, яка вимагає неустанної роботи над удосконаленням себе самого та інших і одночасно позбавленій будь-якого визнання? Той, хто здатен це зрозуміти, обов’язково схилить голову перед трудівником, якому цілі покоління завдячують основою своїх знань, що дала їм підставу для вищої освіти. Ще додамо, що пан професор, незважаючи на свою важку працю, зберіг міцне здоров’я, добрий гумор і схильність до тонких та дотепних жартів. Своєю веселою вдачею він вносить пожвавлення до грона поважних колег, підтримуючи їх у важку хвилину.
Тому не належить дивуватися, що всі прагнули йому за це віддячити і зібралися великим товариством у залі міського казино. Приступивши до скромного бенкету, присутні з великою щирістю та від усього серця виголошували тости на честь шановного ювіляра. Перший тост виголосив директор Керек’ярто, підкресливши велике значення цієї події. Він також висловив сердечні побажання ювілярові здоров’я на многії літа. Далі виголосили тости інші гості, і в них лунало одне спільне побажання: нехай Бог дає шановному отцю і професору ще багато років, щоб він міг і надалі втішатися щирою симпатією колег і молоді та в доброму здоров’ї працювати на благо гімназії і краю».
Професор Іван Лопушанський викладав у гімназії латину, грецьку мову, а в окремі роки також і німецьку мову.
Підготувала Олена БУЧИК
Залишити коментар