Сьогодні Українська церква відзначає Успіння Пресвятої Богородиці – свято, коріння якого сягає апостольських часів.
Церковна традиція каже, що після завершення земного життя Марія була взята Христом на небо з тілом і душею. Тропар свята звучить так: “В Успінні своїм Ти світу не залишила, Богородице, переставилася Ти до життя, бувши матір’ю життя”.
Прямої згадки про Успіння у Святому Письмі немає, однак з цією подією пов’язують рядки Книги Одкровення: “І з’явилась на небі велика ознака: Жінка, зодягнена в сонце, а під ногами її місяць, а на її голові вінок із дванадцяти зір”, пише Західний кур’єр з посиланням на сайт Івано-Франківської архієпархії УГКЦ.
Догмат про те, що Богородиця була взята на небо тілом і душею, Католицька церква проголосила в листопаді 1950 року, через кілька років після Другої світової війни, коли землі були спустошені, а люди морально знесилені втратами близьких. У Департаменті інформації Івано-Франківської архієпархії УГКЦ вважають цей збіг символічним: сьогодні, під час повномасштабної війни, свято знову набуває особливого значення для України.
Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук у одній зі своїх проповідей пояснював, чому Успіння – свято радості, а не смутку:
“У Її Успінні ми не сумуємо, а тішимося, тому що це свято показує: коли хтось одного разу прийме у своє лоно, у своє серце живого Бога, то Він вже ніколи з Нього не виходить, Він його не покидає. Тому ми сьогодні тішимося, що Мати Божа, навіть відійшовши із земного життя, нас не покинула”.
За словами авторів матеріалу, Марія перебуває поруч із кожною матір’ю, дружиною, сином чи донькою, які втратили рідних на війні: вона сама пережила смерть свого Сина на Хресті. А українським воїнам на фронті свято нагадує, що джерело перемоги – Христос, який переміг смерть.
Єпископ Діонісій Ляхович формулює цю думку так: “Хто по-справжньому вірить у Христа, не вмирає, а засинає”.
Залишити коментар