Колись у Станиславові: піші мандрівники

В історії давнього Станиславова було кілька випадків, коли до міста прибували піші мандрівники, які долали величезні відстані.

Так, у жовтні 1900 року до Станиславова прибули віденці Фріц Енґльондер і Ян Гофман, які ставили собі за мету за 3 місяці пройти 4 тис. км просторами Австро-Угорської імперії. Обидва були професійними техніками, членами столичного атлетичного клубу.

У січні 1902 року до Станиславова прибув румунський студент-медик Базилій Ґеорґеску, який побився об заклад на п’ять тисяч французьких франків, що за два роки обійде пішки усю Європу без грошей. Зі Станиславова Ґеорґеску вирушив до Львова, а далі у Краків та Берлін. За день він проходив по 35 км.

Бела Фібінгер, 1906 рік.

У 1906 році до Станиславова прибув Бела Фібінґер із Будапешта, який уклав парі з одним угорським аристократом на 60 тис. корон, що без грошей пішки обійде весь світ. Він вирушив у дорогу 16 грудня 1904 року. Вийшовши з Будапешта, подався до Відня, потім відвідав Берлін, Гамбург, Карлсруе. Далі побував у Швейцарії, Франції, Італії, на півночі Греції і прибув до Малої Азії. Там до нього приєдналося кілька приятелів, один із яких, Кароль Майєр, під час подорожі помер від холери. У кожній новій місцевості Фібінґер звертався до владних інституцій, які підтверджували його місцезнаходження.

У листопаді 1937 року піший мандрівник вирушив у дорогу вже з самого Станиславова. Ним став місцевий 11-річний хлопчик Владислав Ляхович. Він вирушив зі Станиславова пішки до Варшави, щоб у столиці попросити надати посаду своєму безробітному батькові. Піша подорож хлопчика тривала чотири місяці. Коли він прибув до Варшави, ним зайнялися інституції опіки над дітьми, які згодом відправили малого мандрівника додому з радісною звісткою – його батько таки отримав роботу.

Підготувала Олена БУЧИК

Залишити коментар

Ваша електронна пошта не буде опублікована.