Відповідне рішення було прийняте у столиці Колумбії Боготі під час 14-ї сесії Міжурядового комітету з питань нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Роботи на визнання подали учасники із 42 країн світу, а оцінювали їх представники зі 148 країн.
Для України це знакова подія. Адже це другий український елемент після петриківського розпису, який визнаний на такому рівні. За популяризацію цього гуцульського бренду взялася відома керамістка, голова благодійної організації «БФ «Автентика Гуцульщини» Марія Гринюк.
За словами Марії Гринюк, роботи із визнання косівської кераміки на світовому рівні і внесення її у світову спадщину ЮНЕСКО тривали ще від 2012 року. Тоді такий статус отримав інший вид народної творчості – петриківський розпис, а для косівської кераміки потрібно було трохи більше часу, аби довести усьому світові свою унікальність та автентичність.
«Цій техніці вже сотні років, вона надзвичайно складна. Тут є певний символізм. Тому коли я тільки познайомився із косівською керамікою, то захопився цим видом мистецтва, – зауважив голова Івано-Франківської облдержадміністрації Денис Шмигаль. – Настільки грамотно були підготовлені всі матеріали, що шанс на отримання такого визнання України був дуже високим. Добре, що наша ініціаторка пані Марія Гринюк була в Боготі і представляла цей проєкт».
«Оцінюється найбільше те, що найважче дається. Ми йшли до цього визнання сім років, – пригадує шлях до визнання Марія Гринюк. – Районний відділ культури у Косові запропонував написати досьє про кераміку. Для мене як науковця і практикуючого кераміста то не була проблема. Для цього треба було і згоди майстрів, і проводити фестивалі, виставки, організувати публікації. 148 країн світу дивилися на те, як 42 країни представляли свої елементи. Це рубіж, який для всіх нас має стати поштовхом для подальшої роботи. Мені видається, що наша держава дуже мало приділяє уваги нематеріальній культурній спадщині загалом. Бо від інших країн були надзвичайно потужні команди, котрі представляли свої елементи. Коли ми отримували своє визнання, то це були такі овації, як під час грифутбольної команди».
Це тільки початок. Через чотири роки Україна буде звітувати про те, як ми охороняємо і розвиваємо кераміку. А тому Марія Гринюк вже готова презентувати нові ідеї пропагування свого краю і кераміки зокрема. «Ми пропонуємо побудувати на теренах Косівщини цілий культурно-мистецький комплекс у вигляді дзбанка. Як би ми не старалися робити якісь фестивалі чи ще щось таке, не завжди ці фестивалі виживають довго. Тому треба зробити таку своєрідну мекку, щоби до нас їздили і щоби весь світ бачив нашу кераміку», – зауважила Марія Гринюк, презентуючи проєкт майбутнього комплексу. Вона зазначила, що у 15-метровому дзбанку мають бути мінікінотеатр, виставковий хол і гончарні майстерні.
«Слово «унікальний» не любить ЮНЕСКО, тому ми говоримо «особливий». У себе на сторінці у фейсбук я показала ті ремесла, котрі виставила Колумбія. Очі просто розбігаються. Це весь світ унікальний, а ми особливі тим, що ми зберегли цю традицію, котра сягає тисячоліть. Якось у Туреччині я побачила ті техніки, котрі ми використовуємо у кераміці, Це датується двома тисячами років до нашої ери. Гуцули змогли це зробити по-своєму, гуцули вміють із цього зробити казку, – каже Марія Гринюк, демонструючи елементи косовської кераміки на власноруч виготовленому тарелі. – У досьє я звертала увагу і на триколірну гаму, і на образний зміст сюжетно-тематичних композицій, у яких гуцули передають свою історію».
Зовсім недавно, як повідомила Марія Гринюк, до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини прийняли гуцульські колядки.
«Гуцульщина настільки багата, що ми можемо подавати безліч елементів до переліку нематеріальної спадщини. Але над цим треба буде багато працювати», – зауважила пані Марія.
Володимир БОДАК
Залишити коментар