Наприкінці ХІХ століття життя у Станиславові було спокійним, розміреним і навіть трохи нуднуватим. Тож недивно, що будь-яка сенсація викликала жваву реакцію публіки і тривалі обговорення.
Зокрема юрби цікавих збирало транспортування злочинця до місця суду чи покарання. Ось що про таке кримінальне «шоу» повідомила газета «Кур’єр станиславівський» у серпні 1886 року, пише Західний кур’єр:
«Небезпечного «гендляра душ» (тобто торговця людьми – Авт.) в особі такого собі Кальмана Койфера цісарсько-королівська жандармерія заарештувала в Надвірній, імовірно за донесенням одного з його спільників з Америки. Цього злочинця влада шукала вже довший час і сьомого серпня його було привезено до тутешнього суду. Оскільки були побоювання, що арештований може втекти, його перевозили прив’язаним до екіпажу з закутими ззаду руками. Під час усього часу перевезення його з Надвірної до Станиславова напроти злочинця сидів жандарм і тримав йому біля грудей карабін, на який був надітий багнет. Великі юрби цікавих супроводжували цей незвичний екіпаж від самих міських меж і аж до судових арештів. Наскільки можна було помітити, Койфер виглядав цілком пристойно. Йому близько тридцяти років. При ньому знайшли близько 3 тис. злотих ринських готівки».
Будівля карного суду (праворуч).
До речі, це не єдиний випадок, коли стражі порядку мусили вдатися до надзвичайних заходів безпеки. У грудні 1911 року просто у тюрмі «Діброва» відбулося судове засідання у справі небезпечного злочинця Адама Васінського, який довший час був головою сумнозвісної банди. Його не перевозили до будівлі суду, щоб не дати жодного шансу втекти.
Залишити коментар