Кримінальні історії: Скандальні тинґелі

У другій половині ХІХ століття у багатьох країнах Європи ввійшли в моду ресторани з відкритою сценою, на якій виступали співачки-шансонетки і музичні капели – пише “Західний кур’єр“.
Німецькою мовою такі заклади називалися «тинґель-танґель». Як стверджують словники, ця назва походила від наслідування звуків музичних інструментів. Ці заклади мали погану репутацію, у пресі їх називали розсадниками проституції та пияцтва.
У Станиславові на зламі ХІХ і ХХ століть їх було досить багато, і вони аж ніяк не скаржилися на брак гостей. Як писав місцевий журналіст у 1911 році: «Хто ж ті багатії, що вчащають до цих сумнівних закладів? Бачив там юнаків, про яких говорять, що їхнім друзям не раз доводилось за них платити… Бачив жонатих чоловіків, які розважаються під звуки музики і спів шансонеток і насолоджуються смаком різних напоїв, а їхні дружини і діти пішли спати, з’ївши дуже скромну вечерю…»

Тингель. Картина, поч. ХХ століття.

Тинґелі у Станиславові цілком виправдовували свою погану репутацію, адже там часто траплялися різні інциденти – бійки, крадіжки та скандали. Так, у березні 1898 року преса повідомила про велику бійку в тинґелі. Близько тридцяти військових пили і зачіпали гостей, які сиділи за іншими столиками.
Деякі вигукували щось на кшталт «тут не місце євреям». Один з офіцерів затіяв сварку з власником місцевої лісопильні Іполитом Фромером, яка переросла в бійку, підтриману іншими вояками. Бідолашному Фромеру ледве вдалося втекти.
У тому ж році в одному з тинґелів спалахнув скандал через шансонетку, яка співала пісеньку німецькою мовою про «польських свиней».
Зрозуміло, що це викликало гнів у гостей-поляків, які вимагали покарати співачку за образу їхніх національних почуттів. Інші гості заступилися за дів­чину, що знову-таки вилилося у масштабну бійку, яку заледве зупинила викликана поліція.

Підготувала Олена БУЧИК

Залишити коментар

Ваша електронна пошта не буде опублікована.