Під час залізничних подорожей можуть траплятися найрізноманітніші пригоди, у тому числі й такі, що мають виразний кримінальний відтінок.
Так, у липні 1898 року преса повідомила про залізничного злодюжку, який для приховування награбованого використовував … власну пряму кишку, пише Західний кур’єр:
«Кілька днів тому перед судом у Снятині постав цікавий злодій, який тільки-но приїхав до цього міста. А відбувалося все так. Три тижні тому якийсь офіціант їхав із Чернівців до Станиславова і віз із собою значну суму грошей. Він був сам у вагоні третього класу і солодко спав аж до Снятина. Тут він пробудився, бо хтось відкрив двері. Пробудившись, він одразу ж сягнув за гаманцем із грішми, але його не було! Тоді той офіціант наробив крику і довідався від кондукторів, що хвилину тому вийшов із вагона якийсь пан у плащі і з борідкою та відразу ж сів у фіакр.
Вокзал у Снятині. Поштівка, поч. ХХ ст.
Офіціант побіг шукати фіакр і все випитував по дорозі за того пана. Після двох годин пошуків за допомогою поліції йому вдалося знайти того загадкового подорожнього, який в однім шинку грав у карти з шинкарем Фаликом. Його зразу ж заарештували, бо при ньому знайшли ключ для відкривання вагонів. Після кількох днів у тюрмі до цього в’язня викликали лікаря, бо він занедужав, але нікому не давав до себе приступити. Судовий лікар ствердив лише те, що недужий мав дуже спухлу пряму кишку. За допомогою іншого лікаря було виявлено, що арештований використовував власну пряму кишку як сховище для грошей. Звідти добули цілий скарб: два звитки банкнотів. В одному було 500 злотих ринських сотенними купюрами, а в другому 95 злотих ринських. Є підозра, що той панок був постійним залізничним злодієм».
Залишити коментар