Перехід на індивідуальне опалення: порятунок чи загроза?
Стрімка деградація централізованої системи опалення спонукає мешканців багатоповерхівок до масового переходу на індивідуальне опалення, переважно газове. Процес розпочався наприкінці 1990-х, але в 2007 році був зупинений . Чим більше будинків відключалося, тим дорожчими ставали теплі послуги для тих, хто залишався на централізованому теплопостачанні. Проте ухвалений в 2017 році закон «Про житлово-комунальні послуги» (вступив у дію з 1 травня 2019 року) дозволив встановлювати котли і бойлери у будинках, де вже було відключено більше половини квартир, пише Західний кур’єр з посиланням на glavcom.

«Масовий перехід з центрального на індивідуальне опалення – це божевілля. Цей процес набирає розмаху. За останні 15 років ми через це втратили близько 45% теплової централізованої генерації», – заявив Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України».

Зі слів Павлюка, українці хочуть мати комфорт, гарячі батареї й можливість менше платити, якщо теплову енергію і гарячу воду вироблятиме встановлений у власній квартирі газовий котел. І якщо вони можуть собі забезпечити цей комфорт, вклавши кругленьку суму в розробку та реалізацію проекту переходу на автономне опалення, то йдуть на це. Хоча перехід на автономне опалення – не єдине й не найкраще рішення проблем із опаленням, але повернутися назад на централізоване опалення вже не вдасться.

Закарпатська область фактично вже припинила користуватися централізованим опаленням. Ще до окупації російськими терористами на автономне опалення перейшли в Стаханові, Брянці, Первомайську, інших містах Луганщини. Відмовляються від центрального опалення в Трускавці, Овручі, Тернополі, Боярці. Такі ж плани і в Івано-Франківську.

 У найближчі п’ять років місто готується здійснити повний перехід на автономне опалення. Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків у соцмережі зазначив: «Це буде непросто, але ми мусимо цього року виконати більшість робіт, щоб у найближчі роки цей процес завершити». Програму сприяння переведенню населення міста на автономне опалення розглянуть 29 січня на черговій сесії міської ради. Мер закликав франківців до квітня зібрати всі необхідні документи, щоб отримати дозвіл на від’єднання від централізованого теплопостачання і приєднання до нового постачальника.

Здавалося б, усе добре. Крім одного: при встановленні газового котла потрібно буде виводити на вулицю шкідливі продукти згорання газу через димову трубу з кожного помешкання багатоквартирного будинку, а потім дихати цими відходами на «свіжому» повітрі по всьому місту.

Протягом перших двох років у Франківську планують відключити від центрального опалення та перевести на індивідуальне 110 житлових будинків. Абонентів цих будинків обслуговує «Станіславська теплоенергетична компанія», проти якої Господарський суд Івано-Франківської області в лютому 2020 року відкрив провадження у справі про банкрутство, в тому числі й через борги за газ перед «Нафтогазом України» на суму майже 75 млн грн. Звісно, що збанкрутіла компанія не здатна належним чином надавати послуги, мешканці потерпають від частих перебоїв теплопостачання. Тому тема переходу на індивідуальне опалення популярна серед місцевих.

За 11 місяців 2020 року в «Івано-Франківськгаз» звернулися співвласники 52-х житлових будинків з проханням виготовити проєктну документацію для переходу на автономне опалення. «Здебільшого люди вимагають швидкого та дешевого виконання робіт», – каже директор з капітального будівництва «Івано-Франківськгаз» Олександр Мандрик.
Протягом останніх 20 років в Івано-Франківську кількість будинків з централізованим теплопостачанням зменшилась з 839 до 732. З урахуванням виданих дозволів на відключення у 2020 році, з централізованим теплопостачанням залишиться 667 будинків

Протягом останніх 20 років в Івано-Франківську кількість будинків з централізованим теплопостачанням зменшилась з 839 до 732. З урахуванням виданих дозволів на відключення у 2020 році, з централізованим теплопостачанням залишиться 667 будинків

Зі слів директора департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради Михайла Смушака, перехід на автономне опалення для однокімнатної квартири в середньому обійдеться в 27 тис. грн. У газових трубах будинку бракуватиме тиску, тому доведеться міняти газопровід по фасаду (це ще плюс 100 тис. грн на всіх співвласників будинку). За внутрішньобудинкові стояки з кожної квартири доведеться заплатити 2-2,5 тис. грн, за встановлення лічильника та реконструкцію труб у квартирі – ще близько 5 тис. грн.
Як відключитися від центрального опалення?

Рішення про відключення від центрального теплопостачання приймає орган місцевого самоврядування за заявою співвласників житлового будинку. Зазвичай місцева влада підтримує такі ініціативи, адже тоді не потрібно буде щороку викладати величезні кошти з місцевого бюджету на ремонт теплових мереж та погашення боргів теплокомуненерго за газ.

В Україні від централізованого теплопостачання відмовляються не лише окремі будинки, а й цілі міста, адже традиційно з настанням морозів люди мерзнуть через пошкодження теплових мереж та псування обладнання котельних. Комунальна інфраструктура стрімко деградує: щороку кількість пошкоджень зростає на 10-12%. «Постійні проблеми та пориви зношених мереж. Погодьтесь, для міста не раціонально постійно витрачати гроші на їх ремонти», – пояснює логіку Руслан Марцінків.

Знаковою для України стала техногенна катастрофа в Алчевську Луганської області (з 2014 року місто під окупантами). В січні 2006 року вдарили люті морози і коли температура опустилася нижче -35°С , розірвалася теплотраса і без тепла опинилися понад 70 тисяч мешканців 630 житлових будинків. У квартирах стояли морози, полопалися труби та батареї. Доходило до того, що люди, намагаючись нагрітися, почали розводити на вулицях багаття, розпікати цеглини і приносити їх у квартири. Тоді в Алчевську працювали спецбригади МНС з усіх областей України. Дітей терміново евакуювали в санаторії Криму та Західної України. А тим часом в будівлях повністю вирізали і замінили радіатори і труби. Згодом мешканців багатоповерхівок Алчевська частково перевели на автономне опалення.

То була найбільша аварія такого роду в Україні. Але траплялися й схожі ситуації меншого масштабу і в інших містах, зокрема, у Стаханові (з 2014-го місто під окупантами), інших шахтарських містечках. Тому саме у кількох містах Донбасу багатоквартирні будинки протягом 2005-2006 років повністю перевели на автономне опалення. Люди відразу оцінили переваги: в квартирі тепло, а платити потрібно набагато менше.

Але є й інший бік медалі. За даними НКРЕКП, автономне опалення має екологічні ризики, веде до розбалансування централізованих систем теплопостачання і заважає диверсифікації видів палива, що використовуються для виробництва теплової енергії. Крім того, на думку фахівців відомства, перехід на автономне опалення призводить до підвищення концентрації діоксиду азоту в приземному шарі атмосфери в 20 разів у порівнянні з централізованим опаленням. Але люди в першу чергу думають про власний комфорт, не хочуть мерзнути та ще й платити за неякісні теплі послуги, тому й відмовляються від централізованого опалення на користь індивідуального.

«На відміну від України, світ йде до центрального опалення, – зазначає Святослав Павлюк. – Наприклад, частка тепла, що виробляється в централізованих системах Латвії, становить – 65%, Литви – 57%, Естонії – 62%, Данії – 63%, Польщі – 53%, Швеції – 52% (проте в містах ця частка сягає 98%), Фінляндії – 50%, Ісландії – 92%. Частка в Євросоюзі поки що 13%, проте відповідно до енергетичної стратегії ЄС до 2050 року вона має зрости до 50%. А ми рухаємося в іншому напрямку. Якщо говорити про декарбонізацію, то централізована система може працювати на абсолютно різних джерелах тепла, а індивідуальна – лише на газі (здебільшого люди встановлюють саме газові котли). Її неможливо переключити на щось інше».

Петро Кравчук, ексголовний енергетик Стаханівського коксохімічного заводу:
«Централізоване теплопостачання «краще», бо там величезні відкати» і корупція»

– Що змусило мешканців багатоквартирних будинків у Стаханові відмовитися від централізованого опалення і перейти на індивідуальне?

– Ще до подій в Алчевську, в Стаханові сталося відразу декілька аварій в тепломережах, замерзло майже все місто. Тоді прем`єром була Юлія Тимошенко і вона запустила національну програму «Наш дім», яка передбачала надання довготермінових безвідсоткових кредитів на переобладнання квартир і будинків під індивідуальне опалення. В шахтарських містах мешканці багатоквартирних будинків почали масово встановлювати газові котли у власних квартирах, стару систему опалення в квартирах вирізали і викинули на металобрухт. Всі відразу ж відчули результат: стало тепло, а платити почали втричі менше, тоді як раніше було холодно, а платили набагато більше. Всі школи, лікарні, тобто всі бюджетні заклади були переведені на автономне опалення – і не лише у Стаханові, але й у Кіровську, Брянці, Первомайську (Луганська область – «Главком»). І коли ми зробили автономне опалення в одній із шкіл, за газ стали платити вп’ятеро менше, ніж за централізоване опалення. Але головне, що стало тепло, а раніше школярі мерзли.

Але як тільки Юлія Тимошенко пішла з посади прем`єра, ця програма зупинилася. І тоді міста почали запускати свої програми – муніципальні кредитні лінії діяли в тих шахтарських містах, які постраждали від закриття шахт. Родинам почали безкоштовно видавати газові котли українського виробництва, дехто їх потім продавав і купував, до прикладу, італійські. Переваги автономного опалення були очевидні: в місяць на обігрів квартири площею 60 квадратних метрів витрачається близько 200 кубометрів газу.

– Чи були випадки, коли мешканці встановлювали в квартирах не газові, а електричні котли?

– Перехід на автономне газове опалення для багатьох було затратним, адже потрібно було модернізувати газові мережі задля збільшення їх пропускної здатності. Тому дехто вирішив піти іншим шляхом – і встановив електричний котел. Але в ті роки електроенергія коштувала дорожче ніж газ (до запуску газового ринку діяли дві ціни на газ: ціна для населення завжди була штучно заниженою порівняно з ціною для промисловості – «Главком»), зонні нічні тарифи тоді ще не застосовували, тому доводилося економити електроенергію, через що в квартирах з таким опаленням було прохолодно.

– Чи безпечні газові котли, встановлені у квартирах? Можливо були випадки, коли вибухав газ, чи люди труїлися?

– В мене котел на кухні. Це італійський турбо-котел з вентилятором, там взагалі немає зв`язку з простором кімнати. Там подвійна труба (тобто труба в трубі), яка через отвір у стінці виходить на вулицю – по одній трубі всмоктується повітря, а по другій – на вулицю виходять продукти згорання. Газ ніяким чином не може потрапити в квартиру. Цей котел вже працює 15 років і не потребує ніякого ремонту. Набагато небезпечніше працює звичайна газова плита, адже у більшості домогосподарств використовують старі плити, де не передбачене автоматичне блокування витоку газу. Тому якщо вода на плиті закипить, розіллється і раптово загасить конфорку, станеться витік газу і може бути вибух. Сучасні котли набагато безпечніші. Навіть наші примітивні котли працюють безпечніше, ніж газова плита. В Стаханові не було вибухів через роботу газових котлів.

– Експерти стверджують, що нічого ефективнішого, ніж централізоване теплопостачання, не може бути. Можливо, не варто масово відмовлятися від нього?

– Централізоване теплопостачання «краще» тим, що там обертаються величезні гроші, які щороку витрачають на капітальний ремонт теплотрас. Там діють величезні відкати, тобто квітне корупція. А коли споживачі відмовляються від централізованого теплопостачання, втрачаються чорні доходи, відкатів не стає. Для того, щоб перевести на індивідуальне опалення таке місто як Стаханов чи Брянка, знадобиться менше грошей, ніж щороку витрачається на капітальний ремонт теплотрас. Отже, за один раз – за один-два роки – можна оснастити все місто індивідуальними котлами і при цьому населення не братиме участь у фінансуванні.

Пригадую, я над цим замислився ще наприкінці 80-х, коли був начальником управління комунальних котельних і теплових мереж відразу трьох міст. Зацікавився, як виживає Канада, Аляска – виявляється, лише завдяки індивідуальному опаленню. В Німеччині є місто, яке обігріває свої мікрорайони завдяки шахтним підземним водам з температурою +30 градусів. Там, де немає можливості використати централізоване опалення від електростанцій та потужних заводів, які під час виробництва створюють надлишок тепла, там використовують лише індивідуальне опалення.

Руслан Марцінків, міський голова Івано-Франківська:
«Місто допоможе одиноким пенсіонерам, інвалідам, учасникам бойових дій»

– У Франківську планується відключити від центрального опалення та перевести на індивідуальне 110 житлових будинків, які обслуговує «Станіславська теплоенергетична компанія». А чи є охочі споживачі з інших будинків?

– Так, на першому етапі плануємо перевести на індивідуальне опалення абонентів, яких обслуговує «Станіславська теплоенергетична компанія». Але вже є охочі й з інших будинків. Минулого року близько 30 будинків з інших районів також були переведені на автономне опалення. Просто зараз ми робимо акцент на будинках, які обслуговує саме цей постачальник, тому що постійно маємо з ними великі проблеми.

– Скільки в середньому обійдеться переведення на автономне опалення однієї квартири?

– У середньому переведення на індивідуальне опалення одного помешкання обійдеться десь близько 25-27 тис грн – в цю суму також входить вартість розробки паперового проєкту. Крім того, вимагають реконструкції й газові мережі – в кожному будинку вартість цих робіт різна. Проблема в тому, що в деяких будинках доведеться встановити труби більшого діаметра. Одне діло, коли газ використовується для конфорки газової плити для приготування їжі, а друге – коли треба збільшити кількість газу, який буде поступати в будинок на опалення квартир. Тобто потрібно збільшити пропускну здатність газової труби, інакше котли вище третього поверху не будуть працювати.

– Чи буде міськрада субсидіювати тих, хто цього потребує?

– Ми будемо надавати фінансову допомогу на реконструкцію газових мереж, а також пільговим категоріям громадян. На жаль, ми не можемо фінансово допомогти кожній квартирі, але допоможемо, до прикладу, одиноким пенсіонерам, інвалідам, учасникам бойових дій. На запланованій на 29 січня сесії міської ради буде представлена програма пільгової допомоги тим, хто її потребує. Загалом буде представлено дві програми. Перша – це розширення пропускної здатності газових мереж. Друга – пільгова допомога тим, хто її найбільше потребує. Ми підрахували, що будемо надавати приблизно по 25 тис грн на одне помешкання пільговика.

– До якого поверху дозволено встановлювати газові котли та чи розглядається варіант опалення квартир електричними котлами?

– Газовики надають дозволи на реконструкцію домових мереж до 9 поверху.

Також ми розглядаємо варіанти з електричним опаленням квартир в центральній частині міста – там історична забудова, тому не бажано реконструювати газові мережі. Тому один із варіантів – перевести опалення будинків в центрі міста на електричні котли. Разом з фахівцями «Прикарпаттяобленерго» зараз ми розглядаємо, чи є можливість реалізувати наші наміри: чи вистачить потужності електромереж, навантаження на які різко зросте, якщо в квартирах будуть встановлені електричні котли.

До речі, в Івано-Франківську вже два дитячих садочки переведені на електричне опалення, тому що там неможливо було модернізувати газові мережі через розміщені поблизу пам`ятки архітектури. Але там вартість електричного опалення трохи більша ніж газового.

– Крім «Станіславської теплоенергетичної компанії» централізоване постачання теплих послуг франківцям здійснює ще й «Івано-Франківськтеплокомуненерго». Чи потерпають там її споживачі від холоду?

– Там також бувають часті аварії, бо тепломережі вкрай зношені, але там поривів в рази менше. Ми мережі трохи поміняли, тому опалення восени запустили безболісно. Але є будинки, де ми фактично півтора місяці майже щодня латали мережі, звісно, люди потерпали. Добре, що повезло з погодою, в грудні ще не було холодної зими, але якби були морози, там були б дуже великі проблеми.

– Чи доводиться міськраді власним кошом гасити борги теплокомуненерго за газ перед «Нафтогазом України»?
Ми щомісяця платимо півтора мільйона гривень «Нафтогазу України» відповідно до договору про реструктуризацію боргу на п’ять років – це реструктуризація того боргу, що був накопичений з 2001-го по 2017 роки. Без наявності такого договору ми б не отримали лімітів на газ на опалювальний сезон. Загальна сума боргу на 1 листопада 2020 року – 198 млн грн.

Цікаво, що цей борг перед «Нафтогазом» виник не з нашої вини, але місто платить. Крім того, ми час від часу робимо фінансову підтримку в статутний фонд «Івано-Франківськтеплокомуненерго». Минулого року дали менше, а позаминулого – більше. Ми змушені це робити тому, що 90% грошей, які люди сплачують за тепло, автоматично перераховуються в НАК «Нафтогаз України». А решти 10% не вистачало навіть на виплату зарплати. Але ж ми не могли не платити людям, тому мусили фінансувати.

Взагалі цю велику галузь – теплокомуненерго – охопила потужна криза, тут немає правил гри, які б сприяли її розвитку, немає державної політики, яка б стимулювала перехід на енергозберігаючі технології. Цей ринок ніяк не врегульований, підприємствам ТКЕ постійно нараховують штрафи і пені. Тариф затверджує державний регулятор – НКРЕКП, але він часто не враховує всіх витрат. З іншого боку, ми розуміємо, що ми теж не можемо піднімати тариф, тому що це соціальна складова. Є багато моментів, які негативно впливають на функціонування галузі теплопостачання, тому ми прийняли рішення про перехід на невеликі котельні.

Залишити коментар

Ваша електронна пошта не буде опублікована.