Продати, щоб купити: в Івано-Франківську думають про переселення деяких структурних підрозділів міської влади

В Івано-Франківську думають про переселення деяких структурних підрозділів міської влади і продаж приміщень, які вони займали – пише “Західний кур’єр“.

Приміщення Територіального центру соціального обслуговування на вул. Коперника, 1 і Департаменту соціальної політики на вул. Грушевського, 29 не пристосовані для прийому великої кількості людей, у них є проблеми з доступністю, що спричиняє незручності відвідувачам цих закладів. На жаль, у наш час, соціально незахищених людей стає дедалі більше. Людський потік до Департаменту соціальної політики не припиняється, а перед його будівлею вишиковуються черги. Не пристосований для потреб людей старшого віку і будинок Територіального центру соціального обслуговування. Тому міський голова доручив спершу підшукати для них більш придатні приміщення. Потім будівлі, які вони зараз займають, виставити на продаж із відкритого аукціону. А за виручені кошти придбати нове, сучасне, просторе приміщення для влаштування Центру надання соціальних послуг.

Міський голова каже, що задоволений колективами і роботою Територіального центру соціального обслуговування та Департаменту соціальної політики, але не задоволений їхніми приміщеннями. За його словами, вони незручні для людей, з вузькими коридорами і у цих приміщеннях просто неможливо надавати якісні соціальні послуги.

«Як Департамент соціальної політики, так і Територіальний центр – вони незручні для людей. Перед Департаментом соціальної політики люди стоять на дворі. Тому треба знайти в новобудовах якийсь перший поверх нормальний і облаштувати його. А ті приміщення продати з аукціону, – каже Руслан Марцінків. – Прозоро, відкрито, зареєструємо на всіх платформах і продамо. А за вилучені кошти придбати нове нормальне приміщення. Але до того часу підготувати пропозиції, де ми можемо у наших будівельників його купити. Бо то не діло. Ми тішимося, що Департамент соціальної політики і Територіальний центр у нас в центральній частині міста, але нормальних послуг у їхніх приміщеннях надати не можемо».

Міський голова також додав, що треба подумати про можливість продажу й інших комерційно привабливих комунальних приміщень в центральній частині міста, щоб залучити до бюджету більше коштів і вкласти їх, наприклад, у будівництво дитсадків.

«Не конче, наприклад, Управлінню капітального будівництва, нашому Фонду комунального майна бути в центрі міста. Це не ті установи, які надають послуги людям. Вважаю, що там, де ми можемо щось продати в центрі міста, треба над цим подумати. А виручені кошти краще вкласти в будівництво садків», – каже Р. Марцінків.

Директор Департаменту комунальних ресурсів Ігор Гриненько погоджується з тим, що треба ефективніше використовувати комунальне майно і комунальні приміщення. Деякі з них й справді, можливо, краще продати, щоб залучити додаткові кошти до міського бюджету. Але спершу необхідно підшукати нові приміщення, в які можна було б переселити структурні підрозділи міської влади, які їх зараз займають.

«У відкритому доступі є база даних з переліком комунальних приміщень, в яких розміщуються структурні підрозділи міськ­виконкому, департаменти й управління, комунальні підприємства. Щоб ефективно використовувати комунальні приміщення, деякі з них, які не зовсім пристосовані для роботи структурних підрозділів, можливо, дійсно продати і придбати нові, де б працівники могли краще виконувати свою роботу, приймати відвідувачів і якісно надавати їм свої послуги. В цьому є своя логіка», – каже І. Гриненько.

Водночас він додав, що, скажімо, Департамент комунальних ресурсів зараз розміщується в колишньому житловому, ще австрійському старому будинку. В середині його переробляли, квартири пристосовували під кабінети. Але тут ще залишилася одна житлова квартира, а також розміщується Департамент соціальної політики облдерж­адміністрації. Також є співвласники підвального приміщення, яке обладнали під ресторан. Він зараз закритий і не діє. Згадане міським головою Управління капітального будівництва займає комунальне приміщення на одному з поверхів колишнього так званого «будинку «союз друку» на вул. Незалежності. А поверх над ним, який не є в комунальній власності міста, займає Антимонопольний комітет.

А ось Департамент соц­політики і Територіальний центр соціального обслуговування розташовані в окремих будівлях, які вони повністю й займають. Але будинок Терцентру на вул. Коперника перебуває в жахливому стані. Його утримання, ремонт та експлуатація потребують чималих коштів. Зрештою, в нього треба вкласти багато грошей навіть для того, щоб його продати.

«На Коперника,1 приміщення в жахливому стані. Там немає нормального підлогового покриття і навіть влітку йде сирість від землі,– каже І. Гриненько. – У нього треба вкласти багато коштів. На це приміщення немає техпаспорта, який ще потрібно виготовити. Є старі попередні інвентаризаційні описи 50-60-х років, але, як правило, вони дуже відрізняються від фактичної площі. Крім того, потрібно навести порядок із земельною ділянкою, щоб зрозуміти, яка площа земельної ділянки є і яка може бути відведена для продажу. З будинком Департаменту соцполітики ситуація інша. Його думають продати саме тому, що приміщення й справді не пристосоване для прийому великої кількості людей і зручного надання їм послуг. «Приміщення на Грушевського, 29 мало пристосоване для прийому людей, воно має специфічне планування. Там вузькі коридори, немає великого залу, де б відвідувачі могли очікувати своєї черги на прийом. Велику кількість людей, які у своїх справах щодня звертаються до Департаменту соцполітики, там просто ніде розмістити. Але для влаштування якихось офісних приміщень будівля цілком придатна», – каже І. Гриненько.

Директор Департаменту комунальних ресурсів також розповів, що зараз місто виставляє на продаж свою частку приміщення за адресою вул. Незалежності, 69, яке фактично розташовується у дворі будинку на початку вул. Лепкого. «Це будинок колишніх художніх майстерень, який в аварійному стані і валиться. Щоб мати можливість залучити до бюджету кошти від продажу, наш Департамент сформував земельну ділянку площею понад сім соток і ми продаємо у цьому будинку частку приміщень комунальної власності, яка становить 51%, – каже І. Гриненько. – В еквіваленті це виходить приміщення під 300 квадратних метрів і сформована земельна ділянка». Серед інших окремих будівель, які перебувають в комунальній власності міста і які згодом можна було б продати, І. Гриненько, зокрема, назвав будинок на вул. Хотинській,14 та будинок колишньої житлово-експлуатаційної організації №9 на вул. Галицькій, 53-А. Однак щодо останньої будівлі зараз тривають суди. «ЖЕО №9 мало великі борги, і податкова у рахунок цих боргів внесла цей будинок у податкову заставу, хоча він належить до комунальної власності міста. Тому зараз у нас із податковою є суперечність, яка розглядається в суді»,– каже І. Гриненько.

«Мова не йде про те, щоб зараз продавати більшість приміщень комунальної власності, які займають комунальні підприємства чи структурні підрозділи міськ­виконкому. З будинком на Коперника, 1 справа нагальна, бо він потребує великих капіталовкладень, а від його продажу з аукціону можна залучити більше коштів до міського бюджету, – каже І. Гриненько. – Все треба прораховувати. Якщо є техніко-економічне обґрунтування, доцільність продажу, тоді це треба робити. Але треба дивитися, скільки можна отримати від продажу коштів до міського бюджету і яка користь від цього буде для громади. В першу чергу намагаємося реалізувати неліквідні приміщення та ті, які не використовуються, які простоюють. Ми всіляко їх пропагуємо серед потенційних покупців, здаємо в оренду, пропонуємо на викуп або виставляємо на продаж з аукціонів».

За інформацією Департаменту комунальних ресурсів, з початку року в Івано-Франківську реалізували приміщень комунальної власності на 55,5 млн грн. При цьому, 18 об’єктів продали з аукціону. При загальній стартовій ціні лотів у 21,5 млн грн за підсумками торгів міський бюджет поповнився на 32,5 млн грн. Зокрема, найбільше – з 7,8 до 13,2 млн грн зросла ціна продажу будівлі колишньої школи №8 на вул. Гординського, 10. Приміщення на першому поверсі будинку № 63 на вул. Дністровській при стартовій ціні 1,8 млн грн продали за 5,6 млн. А ціна 33 квадратних метрів приміщення без комунікацій на вул. Мазепи, 1 зросла з 480 тис. грн до 1 млн 100 тис. Також цьогоріч нарешті вдалось реалізувати об’єкт незавершеного будівництва лазні на вул. Стефаника, яку виставляли на продаж ще з 2011 року. Будівлю, яка з 2004 року фактично не використовувалася, у стані готовності 54% продали за 7,6 млн грн при стартовій ціні у 6,7 млн. За стартовою ціною у 500 тис. грн також вдалося продати невеличке підвальне приміщення без окремого входу і суміщене з ліфтовою шахтою у колишньому Будинку побуту на вул. Січових Стрільців, 56. «Ми раді, що гроші від приватизації цих об’єктів поповнили міський бюджет, а приміщення отримали нових власників, – каже І. Гриненько. – А якщо приміщення перебувають уже у приватній власності, то хто, як не власник, зацікавлений вкладати в них кошти, ремонтувати і в подальшому утримувати їх в належному стані, щоб вони ефективно використовувались».

Залишити коментар

Ваша електронна пошта не буде опублікована.