Сучасна медицина стверджує, що інкубаційний період сказу триває в середньому від двох до восьми тижнів. Але були випадки, коли симптоми проявлялись аж через два роки після захворювання – пише “Західний кур’єр“.
Це залежить від того, де саме людину вкусили чи подряпали, та наскільки серйозним було ураження шкіри. Але у січні 1935 року в селі Вовчинець під Станиславовом стався унікальний випадок, який довів, що наслідки цієї хвороби можуть проявити себе в організмі через дуже тривалий час.
Під час Першої світової війни місцевого селянина Василя Онуфрія покусав скажений пес. Ним заопікувався австрійський Червоний Хрест, і через певний час пацієнт залишив шпиталь цілком здоровим. Він пройшов усю війну, не відчуваючи жодних симптомів, і після закінчення бойових дій повернувся до рідного села. Там Василь Онуфрій вигідно одружися з дівчиною з заможної сім’ї й почав господарювати.
Аж раптом він відчув, що йому зле, і звернувся до лікаря. Той обстежив пацієнта, але не виявив жодних проблем з його здоров’ям. Заспокоєний, Василь повернувся зі Станиславова до Вовчинця, але через кілька днів знову відчув, що йому недобре. Лікар детально його обстежив, але й цього разу не зміг виявити причину нездужання. Через кілька днів після огляду Василь відвідав читальню «Просвіти», і там з ним стався напад. Він почав кидатися на людей і намагатися їх вкусити. Вдома він кинувся на рідного брата Івана і вкусив його у щоку, після чого Іван теж відчув погіршення самопочуття. Пацієнта відвезли до шпиталю, де лікарі були змушені визнати, що ці напади – то наслідок укусу скаженого собаки, який трапився двадцять років тому. Цей медичний феномен викликав велику сенсацію не лише у Вовчинці, а й у Станиславові та Львові.
Газета «Хвиля» від 29 січня 1935 року. Підготувала Олена БУЧИК
Залишити коментар