Наближається державне свято – День Незалежності України. Але чи знає про це, чи усвідомлює це кожний українець в нашій – не своїй державі, яка стоїть ще на роздоріжжі між Сходом і Заходом, без своєї національної ідеології?

Чи знає нині кожний українець, хто приніс на вівтар української незалежності найбільші жертви, починаючи від Переяславської Ради? Тоді московський цар Олексій обдурив Богдана Хмельницького – замість допомоги для захисту незалежної України від агресивних сусідів він «обняв» Україну своїми хижацькими руками, які діяли за інстинктом, сформованим монгольською школою «Золотої Орди», і приєднав до московської імперії.

Цар московський Петро І перейменував московську імперію на російську, щоб таким чином ідеологічно об’єднати Московщину з Україною. Отже, назва Русь вирвана із серця Києва хижацькою рукою Петра І. Зміна етноніма дала нині Путіну можливість висловлювати своє злочинне мислення у злочині й політиці не тільки проти України, але і проти всього цивілізованого світу.

Нинішня кризова ситуація в Україні повинна заставити кожного українця заглянути в Кобзар Т. Шевченка, де написана істинна історія України у художній формі про царя Петра І: «Царю проклятий, лукавий Аспиде неситий! Що ти зробив з козаками? Болота засипав благородними костями; поставив столицю на їх трупах катованих!».

Нині його нащадок Путін веде агресію проти України з 2014 року, яка проголосила свою не залежність завдяки волі українського народу, одностайно висловлену на референдумі 1 грудня 1991 року. Тому сьогодні доречно нагадати всім в Україні і в цілому цивілізованому світі, що Путін – злочинець, бо воля народу є священною, вона не може ігноруватися, тим більше перекреслюватися, переглядатися жодним, хай навіть найвищим законодавством чи виконавчим державним органом, жодною політичною партією, громадською організацією чи населенням окремого регіону.

І заради майбутнього Української держави і її народу необхідно законодавчо тепер закріпити результати референдуму, якщо цього не було зроблено 29 років тому, передбачити кримінальну відповідальність за порушення волі народу. І будь-які дії, що нині виникають всупереч цій волі, треба розцінювати як антинародні, антидержавні і такі, що стоять поза законом.

Для проголошення української незалежності мене у 1991 році направили в Луганську область як представника виборчої коаліції, уповноваженого проводити організаційну та агітаційну роботу до референдуму. Агітував за побудову Української незалежної національної держави поряд з Російською національною державою, а не імперією, яка вже під червоним прапором замордувала мільйони селян України, а також Росії.

Тих, що Столипін спроваджував заселяти Сибір. З нащадками тих росіян я зустрічався в Сибіру. В Луганську на референдумі за українську незалежність проголосувало 85% виборців, а в цілому тоді в Україні за українську незалежність проголосувало 90% виборців.

Степан ПРИЙМА, ветеран ОУН-УПА

Залишити коментар

Ваша електронна пошта не буде опублікована.