Головний сержант стрілецької роти 4-го батальйону 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ Ігор на псевдо «Лютий» нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест». Відзнаку військовий отримав за професіоналізм, лідерські якості та рішучість під час виконання бойових завдань.
Історією захисника поділились на фб-сторінці 102 бригади ТрО, передає Західний кур’єр.
Ігор родом із Тернопільщини, однак із 2002 року проживає в Івано-Франківську. До війська він долучився ще на початку січня 2022 року, за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення.
«Повномасштабна війна ще не почалася, але відчуття, що вона станеться, вже не відпускало. До останнього жевріла надія, що обійдеться. Але я вирішив, що чекати не буду. Треба долучатись до війська», — згадує боєць.
24 лютого 2022 року Ігор зустрів уже у лавах Збройних сил. Перші вибухи почув в Івано-Франківську.
Сьогодні як головний сержант роти він відповідає за особовий склад, бойову підготовку, дисципліну та готовність військовослужбовців до виконання завдань. Особливу увагу приділяє роботі з новобранцями, які часто приходять без військового досвіду.
Нещодавно військовий повернувся з позицій, де провів понад сто днів. Каже, сучасна війна вимагає максимальної уважності та дисципліни.
«Обережність, обережність і ще раз обережність. Війна зараз така, що дрон може висіти за сотню-дві метрів і бачити тебе як на долоні. Скритність та уважність — це найперше, що має бути», — переконаний сержант.
Під час тривалого перебування на передовій особливо гостро відчув цінність найпростіших речей. Найбільшим викликом, за його словами, часто стає нестача води.
«Їжі можна не мати день, два, навіть більше. Без води все набагато складніше. На одній із позицій навіть знайшли воду в системі опалення — її доводилося очищати та використовувати», — розповідає військовий.
Витримувати бойові будні Ігорю допомагали молитва та підтримка дружини. Каже, щодня дякував Богові за прожитий день і просив захисту під час обстрілів.
Одним із найважчих випробувань для нього став випадок, коли побратима тривалий час не могли евакуювати з позиції. За словами сержанта, найбільше тоді тиснула психологічна відповідальність за життя товариша.
Тим, хто сьогодні вагається щодо служби в Силах оборони, Ігор радить не відкладати рішення та обирати напрямок, де власні навички будуть найбільш корисними.
«Боятися — це природно. Я так само боюся, бояться всі. Але якщо вже прийняв рішення, то дій. Чим довше сумніваєшся, тим більше ці сумніви наростають», — наголошує військовий.
У 102-й окремій бригаді ТрО зазначають, що історія «Лютого» — це приклад відповідальності, витримки та відданості справі захисту України.
Залишити коментар