Як житимуть приміські села, які не хочуть до громади великого Івано-Франківська?

Івано-Франківськ виріс. Після виборів на новій адміністративно-територіальній основі міська громада має поповнитися вісімнадцятьма сільськими населеними пунктами. З подальшими статусом і життєдіяльністю сіл, які добровільно виявили бажання увійти до складу Івано-Франківської громади, все більш-менш зрозуміло. Але села, які до цього входили до складу Івано-Франківської міської ради, своєї згоди на добровільне об’єднання з містом не давали.
До того ж Вовчинецька і Хриплинська сільські ради зараз оскаржують у судах рішення щодо перспективного плану створення ОТГ та призначення виборів і продовжують відстоювати право своїх громад на збереження місцевого самоврядування. Тож «Західний кур’єр» вирішив з’ясувати, як житимуть приміські села, які не хочуть до громади великого Івано-Франківська.

Досі усі п’ять сіл, які територіально входили до складу Івано-Франківської міської ради, мали усі атрибути місцевого самоврядування. Громади обирали сільських голів та депутатів сільських рад. Сільські ради затверджували бюджети і були розпорядниками коштів. Місцеві органи самоврядування надавали необхідні адміністративні та інші послуги мешканцям, дбали про соціально-економічний розвиток сіл, здійснювали роботи з благоустрою. Згідно із законом, повноваження сільських голів і депутатів сільських рад закінчуються після чергових виборів, коли новообрані сільський голова та депутати сільської ради складають присягу і приступають до виконання своїх обов’язків.

Але останні місцеві вибори проводились на новій адміністративно-територіальній основі у форматі нових громад, внаслідок чого села Івано-Франківської міської ради, які не давали своєї добровільної згоди на входження до Івано-Франківської громади, фактично втрачають місцеве самоврядування на своїх територіях. Адже мешканців цих сіл позбавили права обирати депутатів сільських рад, сільських голів. І навіть старост сіл, які входитимуть до Івано-Франківської міської громади, новообрана міська рада призначатиме за поданням міського голови. Водночас міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків запевняє, що перед визначенням кандидатур для подання на призначення сільськими старостами обов’язково попередньо радитиметься з сільськими громадами.

Втім, як вдалося з’ясувати, до 1 січня нового року, відколи велика Івано-Франківська громада буде жити за новим бюджетом 2021 року, у забезпеченні життєдіяльності п’яти сіл Івано-Франківської міської ради практично нічого особливо ще не зміниться. За словами заступника керуючого справами Івано-Франківського міськвиконкому Андрія Лиса, це буде так званий перехідний період, впродовж якого новообрані органи місцевого самоврядування Івано-Франківської міської громади мають розробити і ухвалити на сесії низку рішень і положень щодо реорганізації діяльності міської громади, утворення її нових виконавчих органів, припинення діяльності сільських рад та створення їхніх ліквідаційних комісій. У процесі реорганізації більшість працівників сільських рад, бухгалтерів, головних спеціалістів залишаться працювати.

А ось подання кандидатур на призначення старост сіл і справді належить до виключної компетенції міського голови. На думку експертів, тут може бути два основні шляхи подальшого розвитку подій. Перший – без сюрпризів, коли старостами чи виконувачами обов’язків старост на перехідний період призначать колишніх сільських голів. Але міський голова уже заявляв, що щодо призначення старост буде радитися з громадами, тож у другому випадку таки можливі сюрпризи, адже не всі мешканці сіл зараз задоволені своїми сільськими головами. Щоправда, яким чином міський голова буде радитися з громадами і за яким критерієм визначатиме кандидатури для подання на призначення сільських старост, наразі не відомо, бо жодних визначених механізмів щодо цього у законодавстві про місцеве самоврядування також нема, а Конституцією навіть не передбачено посади старости села.

Натомість Конституцією і законами України, Європейською хартією місцевого самоврядування передбачено право навіть найменшого територіального утворення, найменшої громади, сільської, селищної ради на місцеве самоврядування і лише добровільне об’єднання громад, – наголошує сільський голова Вовчинця Михайло Назар. Він каже, що громада зараз перебуває у стадії боротьби за збереження самоврядування. Вовчинецька сільська рада оскаржує дві постанови Уряду щодо перспективного плану громад у Київському окружному суді і Постанову Верховної Ради про призначення виборів – у Верховному Суді. За його словами, перші рішення судів щодо цих позовів очікують уже в листопаді. А загалом судами прийнято до розгляду понад 150 таких позовів від громад.

«Ми переконані у своїй правоті і законним шляхом будемо робити все, щоб зберегти Вовчинець окремою адміністративно-територіальною одиницею з правом на самоврядування на своїй території», – каже М.Назар.

За його словами, Вовчинецька сільська рада наразі працює у звичному режимі і буде проти створення ліквідаційної комісії та не братиме жодної участі у цих процесах.

«Адже це абсурд, коли ми судимося за збереження самоврядування в громаді, брати участь в ухваленні рішень про ліквідацію Вовчинецької сільської ради, – каже М. Назар. – У нашому випадку буде складно, щоб сесія міської ради ухвалила однозначне рішення про створення ліквідаційної комісії, не маючи підстав до ліквідації Вовчинецької сільської ради. Адже, як прозвучало з уст відповідача від Кабміну, перспективний план не є тим нормативним актом, який є обов’язковим до виконання. І Вовчинецька громада має право об’єднуватися поза перспективним планом або існувати як самостійна територіальна одиниця. Тому Вовчинецька сільська рада діє у звичайному режимі. Поки хтось якимось чином не почне нас ліквідовувати, хоча це суперечить чинному законодавству».

До позовів Вовчинецької сільської ради приєдналася і Хриплинська сільська рада. Сільський голова Хриплина Роман Соколик визнає, що сільська рада працює до першої сесії новообраної міської ради. Але громада села з цим теж не згідна.

«Заступаючи на посаду сільського голови, я присягав, що буду дотримуватися Конституції і законів України. Я їх дотримуюся. Водночас ми вважаємо рішення щодо входження до складу Івано-Франківської міської громади неконституційним і таким, що суперечить Європейській хартії місцевого самоврядування, – каже Р. Соколик. – Тому ми подали позов, що не згідні з входженням до Івано-Франківської ОТГ. Якщо суди визнають перспективний план територій і розпорядження Кабміну такими, що не відповідають законодавству і порушують права громад, тоді треба буде звертатися до Центральної виборчої комісії про призначення чергових виборів до Хриплинської сільської ради. Але виникає колізія в законодавстві. Ми розуміємо, що законодавство дає можливість перейти до ліквідації нашої сільської ради. Але ми сподіваємося, що суди вже найближчим часом дадуть результати».

Наразі, за словами Р. Соколика, Хриплинська сільська рада теж працює у звичному режимі. «До 1 січня Хриплинська сільська рада функціонує. Видаткова і дохідна частина бюджету виконується, – каже Р.Соколик. – Це перехідний період. З 1 січня буде затверджений бюджет Івано-Франківської міської ради, куди будуть включені доходи нашої громади». Водночас сільський голова Хриплина теж наголосив, що, на його думку, рішення про входження Хриплина до міської громади треба було ухвалювати на місцевому референдумі. Так само, як і в разі входження до міської громади, ухвалювати рішення й щодо призначення сільського старости. «Адже якщо міркувати логічно, то це має бути представник громади, який повинен обиратися громадою і відстоювати її інтереси, а не бути залежним від міського голови», – зазначає Хриплинський сільський голова.
Іван ГІРАК

Залишити коментар

Ваша електронна пошта не буде опублікована.