Ці паспорти видавали терміном на один рік не при досягненні певного віку, а при потребі переїзду…
В Музеї історії міста Коломиї експонується дуже цікавий документ 20-х років минулого сторіччя – «лєґітимація» коломиянки Каміли Савчинської – аналог сучасного паспорта. На перший погляд, звичайне посвідчення особи зі світлиною, прізвищем-ім’ям, датою народження тощо, пише “Західний кур’єр”. Але вдивімося уважніше.
“Під фотографією старенької жіночки подано опис зовнішності згідно із зазначеними характеристиками, а саме: ріст, будова тіла, тип обличчя, форма носа та вуст, колір волосся й очей, а також, що найцікавіше, надати потрібно було і якусь інформацію про зуби. – Йдеться у матеріалі наукової співробітниці Музею історії міста Коломиї Мирослави Кочержук. – Що малося на увазі, і як цей запис формулювався в документах інших осіб – поки що не знаємо, але в паспорті К. Савчинської у пункті «зуби» бачимо запис «жодні», що, як доводить світлина, цілком відповідало дійсності”.
Інша «лєґітимація» – мешканки Дятьківців (тепер – район Коломиї) Марії Харабарук, рік народження якої сховався за світлиною, де вона – висока, красива, з гордою поставою і в гарному народному строї – постає перед нами в повний зріст. Отже, й такі фотографії годилися для паспорта. В описі зовнішності на цьому посвідченні пункту про зуби немає, всі інші характеристики такі ж, як і на попередньому.
“Достовірність обидвох документів підтверджують печатки коломийського магістрату, комісаріату поліції та ґміни Дятьківців. Залишається лише додати, що ці паспорти видавалися терміном на один рік не при досягненні певного віку, а при потребі переїзду в межах Польської держави, до якої тоді й належало Покуття”, – йдеться у дописі.
©Наукова співробітниця Музею історії міста Коломиї Мирослава Кочержук
Залишити коментар