Було державним – може стати вашим. Як на Прикарпатті проходить приватизація держоб’єктів

В Україні гучно проходять оголошені Президентом велика та мала приватизації. Івано-Франківщина у цих процесах грає далеко не першу скрипку – об’єктів для великої приватизації у нашій області взагалі немає. Малої – досить обмежена кількість.

Однак, попри поширене переконання, що усі вартісні об’єкти на Прикарпатті давно у приватних руках, «ласі шматочки» державної власності в регіоні ще залишилися. Зокрема, у рекреаційних зонах та обласному центрі.

«Західний кур’єр» з’ясував, яке майно та за скільки перейшло з державних активів у приватну власність за останній рік та що найближчим часом може опинитися «на виданні».

Від 90-х до сьогодні

З дев’яностих за приватизацією тягнеться шлейф негативу. Саме шляхом роздержавлення майно, що після розвалу СРСР належало народу України, за заниженими цінами було передане у приватну власність «потрібним» особам.

З приватизацією, яка відбувається в державі сьогодні, ситуація кардинально інша, стверджують у Фонді держмайна України. У 2018 році в цій сфері запрацювало нове законодавство. Правила, які набули чинності та за якими відбувається приватизація зараз, гарантують прозорість процесу.

Зокрема, усі приватизаційні аукціони перейшли в електронний формат завдяки системі «Прозорро. Продажі». Таким чином, мінімізувався контакт держслужбовців з потенційними покупцями нерухомості, як це було на «живих» аукціонах. Інформацію про виставлення на торги будь-якого об’єкта в будь-якій точці України відразу після оприлюднення можуть бачити всі інтернет-користувачі. Так само, як і брати участь в аукціоні.

Ці законодавчі інновації розширили географію приватизаційних торгів. Державну нерухомість на Прикарпатті купують представники з інших регіонів.

«До моменту проведення торгів ми як організатор навіть не знаємо, скільки учасників подали документи на участь, а хто вони – дізнаємося вже після завершення аукціону, – розповідає начальник Регіонального відділення Фонду держмайна України в Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях Володимир Солонина. – Це виключає можливість якихось попередніх домовленостей. Процес торгів відбувається в режимі онлайн та анонімно для всіх учасників. Учасникам стає зрозуміло, з ким вони конкурували, тільки після завершення аукціону та оголошення переможця».

Змінилися також принципи оцінки об’єкта. До 2018 року стартова ціна для аукціону визначалася виключно оцінювачами. Зараз вона дорівнює залишковій вартості майна, що значно прискорює та спрощує процес виставлення майна на торги. За новими правилами незалежного експерта залучають для оцінки лише при залишковій вартості об’єкта нуль гривень.

«Таке рішення було ухвалено з погляду практики, яка показує, що початкова ціна об’єкта не грає ключової ролі, – переконує Володимир Солонина. – Ринкова ціна майна сама собою визначається в процесі торгів його учасниками. Якщо об’єкт привабливий, за нього змагаються, ціна зростає в рази. Якщо ситуація зворотна, ціна об’єкта падає».

Іноді об’єкти не вдається продати на першому аукціоні. Якщо до початку торгів на нерухомість не претендує жоден учасник, об’єкт переоцінюють, автоматично зрізуючи початкову ціну на 50%, та знову намагаються продати з молотка.

Якщо і цей аукціон не знаходить для об’єкта приватного власника, оголошується третя спроба продажу. Початковою ціною знову буде слугувати 50% першої вартості. Але учасники роблять кроки в сторону зменшення ціни.

За схемою аукціону «хто дасть менше» об’єкт можна придбати за мінімальною ціною 1% від вартості нерухомості. Останній держоб’єкт, який було продано таким чином, знаходиться у селі Маріямпіль. Його балансоутримувачем було Галицьке міжрайонне управління водного господарства. При стартовій ціні 3 мільйони грн новий власник купив об’єкт за 70 тисяч.

Від Франківська до Карпат

Бувають випадки, коли об’єкти важко продати навіть за третьою спробою, так званим «голландським» аукціоном, розповідають у Фонді держмайна. Попри нові підходи та стандарти, приватизація на Прикарпатті рухається зі скрипом. З початку 2020 року до продажу було виставлено тільки 9 об’єктів, продати вдалося 5. Причина – дефіцит привабливої нерухомості.

«Як правило, на баланс Фонду потрапляє майно в поганому стані або в дуже незручних місцях, – пояснює Володимир Солонина. – Більшість об’єктів – по селах у районах, рідше у райцентрах».

За цікаві для потенційних покупців об’єкти, які потрапляють на баланс Фонду, на торгах точиться конкуренція. Наприклад, цього року базу з ремонту техніки у Калуському районі при стартовій ціні 30 тисяч гривень Фонду вдалося продати за майже 5 мільйонів. Будівлю в селі Гвіздець на Коломийщині з початковою ціною також 30 тисяч грн нові власники купили за 960 тисяч.

Колишню ветлікарню в центрі Коломиї виставляли на продаж двічі. При немалій стартовій ціні об’єкта 2,5 мільйона грн її вдалося продати за 5 млн. Однак перший покупець передумав підписувати договір, очевидно, переторгувавшись. З другої спроби майно продали іншому покупцю за понад 3 мільйони.

Колишня ветлікарня в центрі Коломиї.

Нежитлові приміщення площею 434 кв. м на Південному бульварі в Івано-Франківську при стартовій ціні 863 тисячі грн вдалося продати майже в десять разів дорожче – за понад 8 мільйонів.

Потенційно цікавим для продажу об’єктом, який віщував конкуренцію та зростання ціни, міг би стати бункер у селі Лесівка Богородчанського району. Його виставили на торги у кінці травня цього року, оцінивши у майже 2 мільйони грн.

Бункер у селі Лесівка Богородчанського району.

Покупці цікавились об’єктом з перших днів оприлюднення дати торгів, попри високу ціну. Однак аукціон так і не відбувся через зміну рішення органу управління цим об’єктом.

Такі цікаві об’єкти – рідкість. Нерухомість, яка могла б становити інтерес для потенційного покупця, «вирвати» у міністерств важко. Але вона на Прикарпатті є, зокрема у рекреаційних зонах. Хоч і в занедбаному стані, але становить цінність завдяки локації. Як правило, це колишні бази відпочинку. Однак органи управління цих об’єктів, а саме столичні міністерства, не бажаючи у них інвестувати, передавати нерухомість «на поталу» прива тизаторам теж не хочуть.

«У нас є перелік об’єктів, які потенційно можна було б виставити на приватизацію, і які точно викликали б велике зацікавлення у потенційних покупців, – каже Володимир Солонина. – Всього їх 60-70. Окремі об’єкти фактично розвалюються, але все одно становлять інтерес через вигідне розташування».

Згідно із законодавством, придбавши об’єкт нерухомості, власник має право отримати земельну ділянку для обслуговування цього об’єкта нерухомості. Саме тому майно в рекреаційних зонах завжди матиме попит, незважаючи на стан об’єкта.

Принадна напівзакинута нерухомість є у Яремчі, Татарові, Яблуниці, Ворохті, Болехові, на Косівщині та Надвірнянщині. Це колишні бази відпочинку, недіючі дитячі санаторії, господарські приміщення, комплекс будівель форельного господарства, колишній лабораторний корпус колишньої Надвірнянської СЕС та навіть комплекс із шести будиночків для відпочинку, по 18 кв. м кожен.

Санаторій “Гірське повітря” у Ворохті.

Їх балансоутримувачі – концерн «Укроборонпром», Міністерство охорони здоров’я, ДП «Антонов», НТК «Імпульс», виші і т.д.

«За останні кілька місяців ми зверталися по кожному з цих об’єктів до балансоутримувача, – розповідає Володимир Солонина. – Одні відповіли відмовою, інші – просто ігнорували наше звернення».

Цікаве з точки зору приватизації держмайно є і в обласному центрі. Це зокрема будівля в самому серці Івано-Франківська – Галицька, 12. Площа об’єкта – 391 кв. м. Вона не використовується уже четвертий рік. Належить Міністерству розвитку економіки і торгівлі. Однак на запит Фонду щодо приватизації цього майна відомство відповіло відмовою.

Приміщення на вулиці Галицькій, 12 в центрі Івано-Франківська.

Потенційно привабливими для продажу в Фонді вважають також гаражі та склад в районі села Опришівці за адресою Василишина, 26. Орган управління об’єкта – Міністерство регіонального розвитку – не дає відповіді щодо можливості приватизації.

До переліку об’єктів Фонду під приватизацію включений також Івано-Франківський котельно-зварювальний завод – єдине підприємство у цьому списку. Об’єкт також вважається потенційно цікавим. Зокрема з точки зору права отримання земельної ділянки. Поки що виставити підприємство на торги заважають юридичні нюанси в системі власності ДП. Наразі питання вивчає військова прокуратура.

Івано-Франківський котельно-зварювальний завод.

Оксана ГЛУШКЕВИЧ

Залишити коментар

Ваша електронна пошта не буде опублікована.