Було вашим – стало нашим

На завершення інвентаризації майна і земель приєднаних до Івано-Франківської міської громади сіл знадобиться щонайменше три місяці – пише “Західний кур’єр”

Одним із пріоритетних завдань на найближчий період для міського Департаменту комунальних ресурсів стане підготовка і проведення інвентаризації майна та земель, а також нової нормативно-грошової оцінки землі у 18-ти сільських населених пунктах, які в результаті адміністративно-територіальної реформи увійшли до складу Івано-Франківської міської територіальної громади.

На цю роботу департамент у міському бюджеті 2021 року наразі просить передбачити 1 млн 800 тис. гривень. Адже стан справ з обліком майна і земель в кожному селі різний. Десь він на досить високому рівні, а десь треба починати наводити лад із земельно-майновими відносинами ледь не з нуля. Перші результати інвентаризації стануть відомими у першому кварталі. У Департаменті комунальних ресурсів наголошують, що вони будуть корисними для усіх і у майбутньому дадуть свою вигоду. Реєструючи майно і землі за міською громадою, їх захистять від будь-яких посягань і рейдерства, а нова нормативно-грошова оцінка землі дасть змогу поповнити бюджет. Пайовики зможуть здавати свої земельні наділи в оренду агрохолдингам за вищою ціною.

Директор міського Департаменту комунальних ресурсів Ігор Гриненько розповідає, що ситуація з обліком майна і земель в кожному селі різниться. Дані до департаменту села подають теж по-різному. Десь до цього ставляться з розумінням, десь – ні. Найкраще була організована робота у п’яти сільських радах, які ще попередньо входили до складу Івано-Франківської міської ради. Села, які до міської громади приєдналися добровільно, співпрацюють з департаментом краще і швидше подають дані про наявні майно та землі. А найбільше проблем наразі із селами, які увійшли до складу міської громади в результаті територіально-адміністративної реформи. Робота щодо збору інформації про наявні у них майно і землі лише починається. Водночас директор Департаменту комунальних ресурсів висловив сподівання, що з призначенням сільських старост співпраця у цьому плані покращиться.

«Після установчої сесії Івано-Франківської міської ради 8 скликання рішення щодо використання комунального майна, приміщень, землі (чи це оренда, продаж, відведення і затвердження земельних ділянок) у приєднаних селах має ухвалювати міська рада. Законом це регламентовано і передбачено, – каже І.Гриненько. – У селах, які приєдналися добровільно, уже була попередньо проведена інвентаризація приміщень, складений загальний перелік. Де було потрібно, ми робили техпаспорти, реєстрували право власності. Щодо нових сіл, які увійшли до складу міської громади в результаті територіально-адміністративної реформи, ми збираємо інформацію. Колишнім сільським головам направлені відповідні листи, але не всі інформацію подають вчасно. Є деякі такі відповіді, які нам просто унеможливлюють визначення майна, яке є на території сільських рад».

За словами І. Гриненька, досить багато оформлених документів на майно і землі, які виготовила сільська рада, мало село Узин. Село Черніїв подало інформацію про 34 приміщення, але деякі з них ще не зареєстровані. Березівка подала опис на 24 об’єкти нерухомості. З Підлужжя є інформація про 11 повністю проінвентаризованих приміщень. У Колодіївці є всього 9 зареєстрованих об’єктів, а решта – не зареєстровані, в тому числі й місцева школа. З Чукалівки надійшла інформація лише про три об’єкти – школу, ФАП і Будинок культури. «Але думаю, що їх там має бути більше», – додає директор Департаменту комунальних ресурсів і зазначає, що роботи буде ще багато.

«У нас є достатньо роботи. Думаю, що це досить швидко буде врегульовано. Сільські ради завершать 2020 рік. Будуть призначені старости сіл, розпочнеться новий бюджетний рік. Відповідно, інформація у нас уже буде протягом першого кварталу. Не кажу, що одразу повна, але більшість інформації буде. Перш за все треба підняти інвентаризаційні описи, поземельні книги. Подивитися, які є основні засоби, чи є технічні паспорти, чи зареєстровані права власності, – каже І.Гриненько. – Є села, які повідомили, що у них нема коштів на виготовлення техпаспортів. Тобто замовлення від сіл у БТІ є, воно взяло їх в роботу, але треба проплатити кошти. Якщо техпаспорта нема – будемо виготовляти, якщо майно не зареєстроване – будемо реєструвати. Закріпляти на праві оперативного управління, господарського відання».
На всі ці роботи у бюджеті 2021 року департамент проситиме передбачити відповідні кошти. Зокрема, на інвентаризацію приміщень – 300 тисяч гривень, на інвентаризацію земель – 500 тис., а на нову нормативно-грошову оцінку, яка в деяких селах не проводилася з 2007 року, – 1 млн грн. «1 млн 800 тис. – це нагально, щоб розпочати роботу, а за результатами виготовлення документів і систематизації баз даних будемо бачити, чи є необхідність у виділенні додаткових коштів, – каже І.Гриненько. – Але всі ці роботи дадуть вигоду в майбутньому. Ми реєструватимемо майно і землю за громадою Івано-Франківська, щоб унеможливити різноманітні суди і рейдерство, щоб захистити громаду від будь-яких зазіхань на її майно. Переглянувши нормативно-грошову оцінку землі, збільшимо надходження до бюджету. І пайовики, які віддали свої земельні наділи в обробіток агрохолдингам, теж зможуть отримати за них більше грошей».
Також міській територіальній громаді поступово передадуть і землі поза межами населених пунктів. Перші майже 600 га Держгеокадастр уже передав і з 15 грудня готує до передачі наступні. «Вони можуть передавати тільки проінвентаризовані землі, які мають кадастрові номери, – каже І. Гриненько. – За їхніми даними, проінвентаризовані уже усі землі, але я припускаю, що якісь невеличкі плями могли залишитися, бо повністю проінвентаризувати усі землі поза населеними пунктами це тривала, копітка і затратна справа. До 15 грудня Держгеокадастр ще ухвалював рішення про відведення земельних ділянок людям, які цього хотіли, а тепер такі рішення ухвалюватиме міська рада. Буде акт прийому-передачі, будемо реєструвати право власності. Будемо дивитися, що це за землі, чи вони в оренді, чи вільні. Які там є можливості підведення комунікацій, адже деякі землі плануємо використати під інвестиційні зони, індустріальні парки».
Розповів директор Департаменту комунальних ресурсів і про проблеми, які виникають із відведенням землі мешканцям сіл. Зокрема, вони не розуміють, чому одній людині зараз не відводять земельні ділянки у декількох місцях. «Людям відводили землі, вони їх обробляли, вирощували сільськогосподарську продукцію. А коли села приєдналися до міста, всі захотіли узаконити своє право володіння під особисте селянське господарство земельними ділянками у кількох місцях. Але, згідно із Земельним кодексом, людина має право скористатися одним із видів цільового призначення лише по одній земельній ділянці, – пояснює І. Гриненько. – Якщо вони сполучені, то людина під ОСГ може взяти до 2 га. Але якщо вони розрізнені, хоч, можливо, разом і не перевищують 2 га, то все одно людина може скористатися правом безкоштовної приватизації лише однієї земельної ділянки». У таких випадках людям пропонують оформити окремі земельні ділянки на родичів, які ще не скористалися своїм правом на безкоштовну приватизацію землі.

Крім цього, у селах виникають і ме­жові спори. У такому разі люди мають можливість звернутися до узгоджувальної комісії, яка давно діє у місті, але у селах таких комісій не було. «Щоб оформити земельну ділянку з присвоєнням кадастрового номера, має бути погодження межовика. Якщо межовик не дає такого погодження або його не можливо від нього отримати, бо людина, скажімо, виїхала за кордон, можна звернутися до узгоджувальної комісії. Ми детально з’ясовуємо ситуацію з кожного такого питання, беремо до уваги усі обставини справи і, достеменно їх з’ясувавши, можемо погодити межі земельної ділянки без суміжника». За словами І.Гриненька, якщо колись міська узгоджувальна комісія розглядала 20-30 таких спорів у місяць, то зараз їхня кількість зросла вдвічі. І це при тому, що ще не всі мешканці сіл знають про існування узгоджувальної комісії та можливість до неї звернутися.

Залишити коментар

Ваша електронна пошта не буде опублікована.