У ХІХ столітті гімназистів називали студентами, а слухачів університетів – академіками. В тодішньому Станиславові не було університетів, тому місцевій молоді доводилось продовжувати освіту в інших містах, переважно у Львові та Кракові.
Життя тодішньої університетської молоді було бурхливим, а часом і небезпечним. Зокрема були поширені дуелі, які називалися «мензурами», пише Західний кур’єр.
Але найгірше траплялося, коли академіки нещасливо закохувалися. Про це красномовно свідчить історія, що трапилася у 1888 році з мешканцем Станиславова Міхалом Вежбовським, який студіював медицину у Кракові. Юнак був дуже здібним у навчанні, активно писав наукові статті і навіть вважався «зіркою» у товаристві своїх колег.
Проте кохання до панни Марії М. затьмарило йому розум. Він довго прагнув завоювати її прихильність, але марно. Врешті-решт він отримав офіційну відмову в заручинах від матері дівчини, що привело його в розпач. І він вирішив помститися. Кілька годин Міхал чекав, поки дівчина повернеться додому, а коли побачив, що вона підходить до свого будинку разом з товаришкою, вистрелив у її бік з револьвера.
В результаті обидві дівчини отримали поранення, а панна Марія цілком певно би загинула, якби кілька куль не потрапили у твердий пояс і корсет. Як повідомила кримінальна хроніка, одна з куль увійшла в її тіло трохи нижче грудної клітки на три сантиметри. Після скоєного Вежбовський намагався застрелитися, але револьвер дав осічку. Дівчатам надали медичну допомогу, а Вежбовського заарештували. Під час ведення слідства його визнали цілком осудним, тож відповідати йому довелося за всією суворістю закону. У Станиславові цей нещасливий «академічний» роман став предметом численних розмов та пересудів.
Підготувала Олена БУЧИК
Залишити коментар