Віталій ФЕДОРІВ:

«Ми формуємо і розвиваємо єдину громаду»

У результаті адміністративної реформи до Івано-Франківської територіальної громади приєдналися 18 сіл. Івано-Франківськ виріс і збільшив свою площу у понад п’ять разів, а чисельність населення у селах громади орієнтовно становить 40-45 тисяч осіб. Як пройшло об’єднання і що це дало містові? Над чим першочергово зараз необхідно працювати у селах і що вже вдалося зробити? Чи розвиватимуться на теренах Івано-Франківської громади сільське господарство та промисловість? Коли і за якою процедурою будуть призначені сільські старости і хто тепер відповідатиме за місцеве самоврядування на селі? На ці та інші питання, які цікавлять мешканців громади, в інтерв’ю «Західному кур’єру» відповів заступник міського голови Івано-Франківська Віталій Федорів. 

– Як пройшло об’єднання з селами і формування Івано-Франківської міської територіальної громади та що це дало містові?

– Для початку хочу сказати, що ще на посаді голови Івано-Франківської облдерж­адміністрації я підписував багато завершальних документів щодо децентралізації, які напрацьовувалися ще з 2015 року. Тому тішуся можливості тепер бачити результат об’єднання з погляду місцевого самоврядування. Роботи з об’єднання громад велися багатьма урядовими організаціями із залученням наших та міжнародних експертів, і кінцевий результат у вигляді перспективного плану був затверджений у 2020 році. Об’єднання не тільки Івано-Франківської, а всіх громад – це має бути нова історія формування почуття єдності та відчуття єдиної відповідальності за стан справ і комфортності проживання в об’єднаних громадах. Вважаю, що об’єднання обов’язково мало відбутися. А цю реформу всі експерти і депутати називають однією з найуспішніших в Україні.

Івано-Франківськ від об’єднання отримав значне збільшення площі. Місто активно розвивається, розбудовується. З’являються нові торгові комплекси, розвивається бізнес, соціальна інфраструктура. Багато людей  зараз, на жаль, за кордоном. Але зароблені там кошти вони намагаються вкладати в нерухомість саме в Івано-Франківську, бо тут один із найвищих рівнів безпеки проживання, високий рівень соціальної спрямованості влади і бізнесу та відкритості і комунікації з мешканцями, місто патріотичне, проводить багато різноманітних заходів. У результаті об’єднання Івано-Франківськ збільшився у понад п’ять разів, і ці площі дають можливість розвиватися у різних напрямках – промисловості, розвитку бізнесу, сільського господарства, інфраструктури та туристичної привабливості. Це величезні можливості, якими неод­мінно потрібно скористатися.

– А які функції місцевого самоврядування тепер будуть у селах міської громади?

– Для того, щоб було представництво кожного села у міській раді, міський голова спершу запропонував призначити радників міського голови у кожному сільському населеному пункті. Їх призначали на сесії міської ради прозоро і відкрито. Кожному радникові рішенням міськвиконкому доручили сформувати дорадчі ради, до яких входить актив села – директори шкіл, будинків культури, лікарських амбулаторій чи ФАПів, колишні депутати, члени виконкомів, які мають досвід роботи в органах місцевого самоврядування, представники соціально-відповідального бізнесу тощо. Роль дорадчої ради – найширше охопити всі питання, проблеми і виклики, які стоять перед сільськими населеними пунктами. Найперше – це попередні обговорення і розгляд земельних питань. Це те, що найбільше турбує людей. Я сам проживаю у Братківцях Івано-Франківської міської  територіальної громади і знаю, які у людей були перестороги. Вони боялися, щоб у них місто не забирало землю, щоб на територіях сіл не з’явилися якісь шкідливі виробництва, стихійні сміттєзвалища. Тому, якщо дорадча рада, мешканці сіл виступають проти якихось рішень, міська рада всупереч волі мешканців їх не ухвалює, а всі проблемні питання вирішуються шляхом діалогу.

Радникам міського голови у селах міська влада надала право вчинення нотаріальних дій, у кожному селі відкритий Центр надання адміністративних послуг у вигляді відокремленого чи територіального підрозділу. Там уже надають понад 260 адмінпослуг, тому людям із сіл уже не потрібно їхати до міста.

– Чи завершилася вже передача земель і майна від сіл до власності міської громади і хто тепер ними буде розпоряджатися?

– Ми не можемо говорити, що в такий короткий термін уже все завершено, але в Івано-Франківській міській територіальній громаді це відбувається досить швидко. Ми одні з перших в Україні ліквідували юридичні особи сільських рад. Але процес становлення громади триватиме ще довго. Адже мова не йде тільки про передачу майна, а й про його впорядкування і ефективне використання, ухвалення для цього відповідних адміністративних і управлінських рішень. Прогнозую, що цей процес триватиме ще 3-5 років.

Але кожне приміщення, кожна установа, яка була в сільському населеному пункті, уже передана на баланс того чи іншого структурного підрозділу міськвиконкому. Школи передані на баланс Департаменту освіти і науки. Амбулаторії та ФАПи передані на баланс відповідних (бо у нас їх два) комунальних некомерційних центрів первинної медичної допомоги. Більшість стадіонів передані Департаменту молодіжної політики і спорту, а ще кілька – КП «Стадіон «РУХ» як запасні тренувальні поля. Тобто фактично усе майно уже передано новим балансоутримувачам. Але, на моє переконання, воно ще має ефективно використовуватися, і робота в цьому напрямку ще триватиме.

– У якому стані села, які увійшли до міської громади, адже вони перебували у різних умовах і мали різні можливості для свого розвитку?

– Зараз ми формуємо і розвиваємо єдину громаду. Тішуся, що в міського голови є щире і реальне розуміння цього процесу. Все краще, що досі було у селах, ми приймаємо. Усі кращі практики з тих чи інших питань, які уже були, маємо поширювати і реалізовувати у тих сільських населених пунктах, де їх не було. Є багато викликів і роботи для того, щоб об’єднання дало позитив саме у площині приведення населених пунктів до єдиних стандартів, адже тепер ми єдина громада. Бо, наприклад, село Вовчинець має дуже високі стандарти розвитку. А вже через гору – в селах Колодіївці, Узині, Добровлянах, Підпечерах, Підлужжі, які теж біля міста, в силу того, що їхні місцеві бюджети були мізерні, вони не мали можливостей для розвитку елементарних речей. Але завдяки децентралізації і прагненню міського голови створити єдину громаду ми зараз будемо робити все для того, щоб усі ці стандарти вирівняти, щоб наша громада розвивалася рівномірно. У всіх селах одночасно це зробити неможливо, але кращі практики ми будемо поширювати і розвивати.

П’ять сіл і досі були у складі Івано-Франківської міської ради. Але вони мали свої бюджети, заробляли і розпоряджалися коштами.  Якщо бюджет Вовчинця був 45-50 мільйонів, а села Камінне – 880 тисяч чи Добровлян – до пів мільйона, то ви розумієте, в яких вони були умовах. І суть децентралізації якраз і полягає в тому, щоб вирівняти оцю диспропорцію. Скажімо, в селі Драгомирчани були різні внутрішні проблеми, відсторонення сільського голови, не проводилися сесії сільської ради, село не розвивалося. Там треба робити каналізацію, дороги, розвивати інфраструктуру, бо це вже фактично місто, і «підтягувати» його до рівня сусідніх Крихівців.

– Коли і за якою процедурою будуть призначені старости сіл?

– Спершу у селах були призначені радники міського голови, бо ми мали інформацію, що будуть зміни в інституті старост. Відповідний закон  уже проголосований і перебуває на підписі у Президента. Прогнозую, що більше шансів на призначення старостами буде у теперішніх радників, бо вони уже пройшли піврічний випробувальний період, багато з них були або сільськими головами, або секретарями сільських рад чи депутатами і мають досвід роботи в органах місцевого самоврядування. А як їх будуть призначати – говорити ще передчасно, бо законопроєкт є, ми його вивчаємо і готові виконувати, але є певні нюанси. Передбачається гарантована участь виборців у прийнятті таких рішень. Закон – це основа, але для того, щоб його успішно реалізувати, необхідно додатково ухвалити ще чимало рішень. Вважаю, що ще буде потрібно від 3 до 5 місяців, щоб утворити старостинські округи і призначити старост. Єдине село, яке не підпадає під створення окремого старостинського округу, – це Добровляни, бо є вимога, що має бути 500 мешканців. Найімовірніше, Добровляни увійдуть до старостинського округу Узина або Підлужжя, але ми ще будемо радитися з громадою.

 – Які повноваження матимуть старости і за що вони відповідатимуть?

– В основному це представництво села з правом гарантованого виступу на сесіях міської ради. Старости відповідатимуть за ефективне використання земель, майна, за надання послуг населенню. Фактично за всі повноваження органів місцевого самоврядування у селі.

– А які функції виконуватиме Управління інтеграції громад і для чого воно створювалося?

– Процес ліквідації сільських рад досить трудомісткий. Адже це і архіви, документація, військовий облік, забезпечення соціальних, освітніх, медичних послуг. У сільських радах працювали від 5 до 7, а в деяких і 20-25 працівників. Зараз сільські ради ліквідували, але повноваження по селах щодо того ж військового обліку, соціальної сфери, визначення матеріального стану мешканців для надання допомог, оформлення субсидій, надання ділянок для ведення сільського господарства залишилися. І завдання Управління інтеграції громад – щоб усі ці речі в кожному сільському населеному пункті робилися однаково. Дуже багато викликів зараз стоять у сфері агропромислового розвитку. У ліквідованих райдержадміністраціях були управління, а то й департаменти агропромислового комплексу. Зараз їх теж нема, і величезне поле діяльності випало з поля зору. Тому 2-3 спеціалісти мають виконувати роботу колишніх управлінь і департаментів АПК. Ще один дуже важливий напрям – це правильна організація сплати податків за майно. Його адмініструє податкова служба, але у неї нема ресурсів, щоб забезпечити вручення податкових платіжок. А у 18 селах Івано-Франківської громади чисельність населення орієнтовно становить 40-45 тисяч осіб. І ми хочемо, щоб всі такі речі у всій громаді відбувалися однаково, організовано, централізовано і зрозуміло. І це теж одне з ключових завдань Управління інтеграції громад.

– Представляючи вас на посаді заступника міського голови, Руслан Марцінків казав, що одним із ваших завдань буде завершення медичної реформи на селі. Тож як мешканці сіл міської громади забезпечені медичними послугами?

– До медичної реформи я маю стосунок ще з 2018 року, коли працював у Департаменті охорони здоров’я ОДА. Охорона здоров’я повністю фінансується через Національну службу здоров’я України за підписаними деклараціями, бо у селах мова йде про так звану «первинку» – це амбулаторії і ФАПи. Їхнє утримання та зарплата працівників залежить від того, скільки вони обслуговують людей і які медичні послуги надають. Тішуся, що  Братківці і Тисменичани стали переможцями державної програми «Доступна медицина» і отримали великі, сучасні амбулаторії разом з автомобілями. У Братківцях амбулаторія уже введена в експлуатацію, і найближчим часом буде відкриття амбулаторії в Тисменичанах. Вони у тому краї забезпечать якісне медичне обслуговування і надання медичних послуг населенню. Інші села мають пристосовані до надання медичних послуг приміщення, і першу медичну допомогу у них можна отримати.

 – Над чим у селах міської громади зараз треба першочергово працювати, що уже вдалося зробити?

– Комунальний транспорт до сіл міської громади працює, як годинник, діє картка «Галка», для пенсіонерів і пільговиків проїзд безкоштовний. Велике досягнення – ремонт дороги Тисменичани – Камінне, бо це була одна з найгірших доріг в області, яку не ремонтували з 80-х років. У Чукалівці триває будівництво нової школи за кошти Державного фонду регіонального розвитку, бо зараз там навчаються лише учні 1-4 класів.

Дуже потрібен дитячий садок у Крихівцях. У Драгомирчанах гостро стоїть питання будівництва нової школи і приміщення для дитсадка. Зараз прийнято рішення, що окрема група садочка буде в приміщенні старого ФАПу, але це не те, що потрібно Драгомирчанам . У Вовчинці треба завершувати будівництво каналізації та дамби. На дамбу потрібно не менше 30 млн, і без допомоги держави тут не обійтися. У Підпечерах гостро стоїть питання ремонту доріг, і в критичному стані русло річки Ворона. З 80-х років там не робили санітарної чистки русла, а під час повеней затоплює третину села. В Колодіївці та Узині взагалі треба приводити до належного стану колишні адміністративні будівлі сільських рад. Це вже я назвав робіт на десятки мільйонів гривень. Будемо сподіватися, що така фінансова можливість з’явиться.

Хочу сказати, що села, які приєдналися до міської громади, отримали дуже хороший інструмент – бюджет участі. Це унікальна річ, яку я сам перший раз вивчав. Захоплююся такою ідеєю. 18 млнгрн – це немалий ресурс. І люди самі писали проєкти, переконували за них голосувати. Наприклад, населення Березівки не є великим, але за їхній проєкт збереження церкви проголосувало людей більше, ніж є мешканців цього села. Село Драгомирчани подало три проєкти, і всі вони стали переможцями за результатами голосування. Чим це не приклад єдиної громади?

– Чи розвиватиметься у громаді сільське господарство, промисловість?

– Говорячи про сільське господарство, я хотів би сказати, що тут є великі сподівання, але не можу так сказати. Від колишньої сільської слави залишилась тільки назва. Якщо Братківці колись називали полуничною столицею, у Підпечерах завжди вирощували цибулю, а в інших селах щось інше, то зараз такого нема. Така сама тенденція і у тваринництві. Зараз у селі проблема купити молоко. Тому ці галузі необхідно розвивати з допомогою державних і місцевих програм, бо в усьому світі вони дотаційні. Подальший шлях до успіху я вбачаю у наданні земельних ділянок відповідальним фермерам, які візьмуться за відродження сільського господарства і тваринництва. Саме відповідальним фермерам, бо важливо, як вони вирощуватимуть продукцію, чим годуватимуть тварин і чи не застосовуватимуть при цьому різні хімікати, після яких їхню продукцію не можна буде назвати екологічно чистою. Ми будемо сприяти розвиткові сільського господарства, але наразі це тільки перспектива. Образно кажучи, це поле потребує великої уваги державної і місцевої влади, дотаційних програм підтримки, і поки не буде такого розуміння, на жаль, нічого у сільському господарстві у нас не зміниться.

Щодо розвитку промисловості, то ця зона у нашій громаді чітко прослідковується, починаючи з Хриплина, у Чернієві, Братківцях, Тисменичанах, де можлива логістика, є дорога, колія, комунікації, електроенергія. Теперішні інвестори дуже вимогливі. Якщо є підготовлена земельна ділянка, підведені комунікації і є сприяння держави та місцевої влади, інвестори будуть розглядати такі варіанти, а якщо цього немає – шукатимуть інші. Інвестор сам не прийде це робити. Це має зробити влада і пропонувати якнайкращі умови ведення бізнесу. А на рівні держави має бути сприяння у вигляді законів, податкової бази, визначення економічних зон. Залучення додаткових надходжень, інвесторів та створення нових робочих місць – це основне завдання, яке перед усіма заступниками ставить міський голова. Це не просто, це потребує часу і зусиль, але це необхідно робити. Робити правильно, розумно та виважено. І передчасно розповідати про ведення перемовин, залучення інвестицій чи інвесторів теж не варто.

Записав Левко КУТИНСЬКИЙ

Останні новини

17 Вересня
  • 11:00
    У Івано-Франківську на перехресті вулиць Мазепи і Саєвича, біля ліцею № 23 імені Романа Гурика, влаштують пішохідний перехід
  • 10:40
    За літній період у таборах і санаторіях вдалося оздоровити 601 дитину з Івано-Франківської міської територіальної громади
  • 10:25
    З початку року до місцевого бюджету Івано-Франківської міської територіальної громади від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійшло 52 мільйони гривень, що на 15 млн. грн. більше від плану.
  • 10:14
    У селах Івано-Франківської міської територіальної громади модернізують системи зовнішнього освітлення вулиць.
  • Дороги
    Дороги
    У Івано-Франківську захищати придорожні газони від паркування машин спробують за допомогою елементів ландшафтного дизайну
  • 30 Липня
  • 14:37
    Двоколісником із комфортом: після річної перерви в Івано-Франківську відновили роботи з проєктування та влаштування велосипедної інфраструктури
  • Історія
    Історія
    Кримінальні історії: Помста дружини залізничника
  • 12:22
    На Прикарпатті скажена лисиця вкусила людину
  • 29 Липня
  • 12:03
    В Івано-Франківській громаді виплатили понад 3 мільйони гривень «карантинної» допомоги
  • 09:50
    Споживачам Долини та Городенки повернуть понад 18,27 млн грн необґрунтовано нарахованої плати за воду
  • Споживач
    Споживач
    З 1 серпня ціна на світло для населення не зміниться
  • 23 Липня
  • Історія
    Ретроновина: «театральні» зомління
  • Історія
    Історія
    Кримінальні історії: офіцер перед судом
  • 15:05
    У таборі на Прикарпатті – спалах кишкової інфекції
  • 14:44
    На Прикарпатті майстри лісу незаконними рубками завдали збитків на пів мільйона гривень
  • Залишити коментар

    Ваша електронна пошта не буде опублікована.