Михайло СМУШАК:

«Посада заступника міського голови дає мені можливість формувати муніципальну політику і стратегію розвитку у тих напрямках, за які я відповідаю»

Чи може розмір місячної плати за стандартну квартиру дорівнювати середній вартості шести хлібин і які послуги можуть надавати за таку квартплату? Як мешканці можуть залучити кошти з державного бюджету на ремонт своїх будинків? Для чого об’єднали комунальні підприємства «Теплий дім» та «Дирекцію замовника» в єдину муніципальну управляючу компанію «Комфортний дім» і створили окремий Департамент благоустрою? Які зміни очікуються в Івано-Франківську у сфері громадського транспорту, організації та безпеки дорожнього руху? На ці та інші питання в інтерв’ю «Західному кур’єру» відповів заступник міського голови-директор Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Михайло Смушак. Водночас він також розповів, яким бачить своє основне завдання на цій посаді.

– Як вам працюється у новому статусі заступника міського голови? Які обов’язки додалися?
– Посада заступника міського голови для мене особисто точно не є якимось досягненням у житті. Але вона дає мені можливість формувати муніципальну політику і стратегію розвитку у тих напрямках, за які я відповідаю. А це передбачає внесення змін, аналіз того, що не вдається, і причин цього, коректури стратегії, відповідно до нових, сучасних тенденцій, які є у світі, і формування довгострокових, середньострокових та поточних стратегічних завдань. Дуже важливо, щоб місто розвивалося у правильному напрямку. Щоб ми не прагнули робити ті речі, від яких у світі уже давно відмовилися. Світ дуже стрімко розвивається, розвиваються різні галузі. Тому для мене особисто дуже важливо, щоб політика, яку ми формуємо, відповідала тому часу, в якому ми живемо. Щоб ми ставили собі ті самі завдання щодо розвитку Івано-Франківська, які ставлять перед собою європейські міста. Це для мене основне завдання на цій посаді.

– Які сфери зараз входять до вашої компетенції?
– Найперше це громадський транспорт – один з важливих стратегічних напрямків для міста і громади. Другий, дуже важливий напрям, це організація і безпека дорожнього руху. На жаль, це один із тих напрямів, у якому Івано-Франківськ останніми роками відстає. Наступне – це впорядкування паркування з чітко визначеними місцями. У нас запрацювала інспекція з паркування і на часі автоматизація її роботи та збільшення штату.
Ще одне завдання – диференціювати оплату за паркування. Чим ближче до центру міста, то дорожче. З іншого боку, нам дуже важливо збільшити надходження до міського бюджету. Цього року ми ставимо собі за мету збільшити збір від паркування вдвічі, а за п’ять років – максимум в 10 разів.
Ще один важливий напрямок – розширення пішохідних зон. Ми зробили декілька показових вулиць – Лесі Українки, площу Міцкевича, Тринітарську, Станіславську. Зараз є готові дуже якісні проєкти, у яких ми врахували попередні недоліки. Це і на вулицю Крушельницької, і Левка Лук’яненка, і Вірменську. Наразі на це нема коштів. Але дуже важливо розуміти, що треба розвивати пішохідні зони. Інший важливий напрямок, на який у нас зараз теж нема коштів, це розвиток велоінфраструктури. Зараз департамент благоустрою закінчує проєкт сполучення Галицької і Набережної, де буде кілька метрів велодоріжки. Але навіть не маючи коштів на масштабні проєкти, ми цього року нанесемо на дороги розмітки велосмуг.
Ще одним мегаважливим напрямом роботи є утримання міста. Ми можемо набудувати нових доріг, нових велодоріжок, тротуарів, посіяти траву, посадити дерева, але якщо за цим всім не буде належного догляду і утримання, дуже скоро це все прийде в занепад. Щоб цього не сталося, треба переходити на автоматизацію і механізацію процесів утримання об’єктів благоустрою. Є технології, які заміняють по 10-20-30 людей. Ми можемо набирати тисячу працівників благоустрою, але їхня робота буде менш ефективною, ніж робота 10-20 одиниць техніки.
Також важливим для департаменту, який я очолюю, є житлова політика. Це управління житловими будинками, їхнє утримання та ремонт і створення ефективного власника.

– Хто має бути тим ефективним власником?
– ОСББ. Я вважаю проблемою, що у нас ОСББ вважається добровільним об’єднанням на розсуд мешканців. Закордоном, якщо купляєш житло чи нерухомість у будинку, автоматично стаєш його співвласником. Це абсолютно нормально. На жаль, житлово-комунальне законодавство в Україні це інколи навіть не вчорашній, а позавчорашній день і має дуже багато прогалин.

– З чим пов’язана реорганізація Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою і виокремлення з його складу Департаменту благоустрою?
– Не важлива чисельність штату, кількість підпорядкованих структур і обсяг повноважень. Важлива організація і ефективність роботи. Якщо хотіти працювати, а не просто просиджувати від зарплати до зарплати, хотіти реально змінити місто на краще, то не вистачить днів і місяців. Роботи у всіх напрямках дуже багато. Ремонти об’єктів передали Департаменту благоустрою.
Це позитив, бо його працівники мають можливість займатися суто ремонтами і капітальними роботами. А у нас залишилося суто утримання. Коли це все було в одному нашому департаменті, то були напрямки, якими я, чесно кажучи, жертвував на користь інших, більш нагальніших. А з огляду на об’єми роботи, то і з транспорту мала б бути окрема людина, яка б займалася суто роботою громадського транспорту, організацією і безпекою руху, впорядкуванням паркування. Бо зараз цим треба займатися день і ніч, щоб хоча б наздогнати ті міста України, які нас у цьому уже випередили.

– Над чим ви і очолюваний вами Департамент, власне зараз працюєте?
– Перше – це все-таки громадський транспорт, який включає декілька складових. Ми розробили стратегію на п’ять років щодо розвитку комунального транспорту, вдосконалення мережі маршрутів, забезпечення перевезень до сіл міської громади, формування тарифної політики і організації дорожнього руху так, щоб громадський транспорт мав пріоритет руху і не стояв у заторах.
Зараз у нас є 7 тролейбусних маршрутів та 59 тролейбусів, 15 комунальних автобусних маршрутів та 61 автобус. До 2025-го ми ставимо собі за мету, щоб у нас уже було 9 тролейбусних маршрутів та 104 тролейбуси і 28 комунальних автобусних маршрутів та 142 автобуси. З врахуванням цього розробили маршрутну мережу і провели конкурс серед приватних перевізників, яких попередили про поетапне переведення їхніх маршрутів на обслуговування комунальним перевізником. Зокрема, уже наступного року комунальним має стати маршрут №21.
Ще одна наша мета – запуск нового автобусного депо, бо автобуси мають належним чином обслуговуватися, проходити техогляди і регламентні роботи. Для цього у нас уже фізично не вистачає місця у тролейбусному депо на Пасічній. Також почали будівництво тролейбусної лінії з БАМу, через сполучені бульвари до вул. Галицької. Маємо придбати 10 вживаних тролейбусів «Вольво». Беремо у лізинг 7 автобусів середнього класу, які обслуговуватимуть маршрути до сіл міської громади.
Інший дотичний дуже важливий напрямок, щоб громадський транспорт мав свої виділені смуги і світлофори давали йому пріоритет. Це складніше, бо на це потрібні інвестиції з міського бюджету. Але ми вже напрацювали нові схеми дорожнього руху з виділеними смугами, при чому для автомобілів кількість смуг не зменшиться, все буде в межах існуючих проїжджих частин, але смуги будуть вужчими, що водіїв змушуватиме бути уважнішими, а також будуть лівоповоротні смуги. Перша виділена смуга руху для громадського транспорту буде на вул.Тисменицькій – Незалежності. Зараз працюємо над ще складнішим напрямком – вул. Галицької. Концептуальне рішення вже є. Так, воно буде радикальним, і декому це не сподобається. Але наші тролейбуси і автобуси будуть долати шлях із Пасічної до Дністровської за декілька хвилин, а не стояти у пробках по 30-40 хвилин.

– Які ще зміни очікуються в організації дорожнього руху?
– Безпека дорожнього руху – це ключове питання. Якщо на наших вулицях стаються ДТП і щороку гинуть по 10-20 людей, значить, є проблема, і її потрібно вирішувати. Інвестиції, які рятують життя, не повинні мати лише грошовий вимір. І вже є багато міст, де на вулицях люди не гинуть взагалі, навіть якщо стаються ДТП.

– Як цього можна досягти?
– Для цього є комплекс заходів. Перше – це правильна організація руху: поворотні смуги, острівці безпеки, антикишені, так звані чекани, коли спеціально викривляються траєкторії, щоб сповільнити рух транспорту і зручні тротуари, щоб люди не виходили на проїжджу частину, влаштування світлофорних об’єктів, нанесення дорожньої розмітки. Ми змінимо схему організації дорожнього руху і, відповідно до неї, нанесемо нову розмітку на вул. Незалежності, Тисменицькій, Галицькій, Івасюка, Миколайчука, Коновальця, частині Вовчинецької від «Велесу» до Вовчинця. А також на частині вул. Мазепи, у з’вязку з будівництвом тролейбусної лінії. Але додамо там нові місця для паркування біля міської лікарні.

– Які нові світлофорні об’єкти плануєте встановити?
– На вул. Василишина, виїзд з Чукалівки і в Драгомирчанах, на виїзді з села на трасу, бо там наші комунальні автобуси не можуть безпечно зробити ліві повороти. На Галицькій – Горбачевського – Калуському шосе ми не зможемо зараз замінити асфальт, зробити всі ті підходи, сполучення велодоріжок і тротуарів, бо на це нема коштів. Але оптимізувати роботу світлофора і нанести правильну розмітку ми намагатимемося в цьому році.

– А як щодо острівців безпеки і кільцевих розв’язок?
– Острівці безпеки ми запланували на вул. Миколайчука, біля «Арсена», на Галицькій, 202, біля радіозаводу. Ми також хочемо впровадити протекціонізм мешканців Івано-Франківська перед тими, хто в’їжджає у місто з інших населених пунктів. Ми маємо дозувати потоки транспорту, який в’їжджає у місто. Наприклад – з Калуського напрямку. Там, на в’їзді у місто, побудовані будинки, будується торговий центр, і його власники попросили дозволу за власний кошт збудувати світлофорний об’єкт. Ми такий дозвіл дамо, бо цей світлофорний об’єкт виконуватиме функцію дозування транспортного потоку. Аналогічно треба зробити з Галицького напряму, але це впирається у кошти.
Щодо кілець, то, можливо, ми відмовимося від кільця на Довгій – Береговій. Можливо, ми змінимо там напрям головної дороги. Можливо, влаштуємо світлофорний об’єкт. Ми ще робимо транспортне моделювання, яка там може виникнути ситуація з відкриттям об’єднаних бульварів. Щодо влаштування інших транспортних кілець, то ми поки що, на жаль, не маємо на це фінансових ресурсів. Краще зробимо більше острівців безпеки, інших дешевших у виконанні елементів, які ефективніші для безпеки дорожнього руху. Теоретично кільце ще доцільно на перехресті вул. Мазепи і Гурика, але його наразі не погодила поліція, тому там залишатиметься світлофор.

– Як ви можете прокоментувати створення комунального підприємства «Комфортний дім»? Спершу йшлося про те, що це робиться для посилення конкуренції у сфері управління житловим фондом, а згодом новостворене підприємство поглинуло КП «Теплий дім» та КП «Дирекуція замовника»?
– Це черговий етап перехідного періоду. Стратегія у житловій політиці – це формування ефективного власника, яким є ОСББ, може бути кооператив. А паралельно має формуватися ринок управителів будинків і виконавців послуг. І коли ми будемо мати ефективних власників житла в особі мешканців, які об’єдналися, управителів та надавачів послуг, які будуть пропонувати якісніші послуги за нижчу ціну, тоді ми підвищимо якість обслуговування житлового фонду.
Щодо створення «Комфортного дому», то таким було рішення міської ради з огляду на оптимізацію і у зв’язку з тим, що нема доцільності у двох комунальних підприємствах абсолютно однакового профілю. В принципі, таке рішення має право на існування. В перспективі, на моє переконання, з усіх будинків, які зараз є в управлінні «Комфортного дому», залишиться лише соціальний житловий фонд, а підприємство стане надавачем послуг на ринку управління житловими будинками, зокрема, щодо аварійного обслуговування. Наскільки таке об’єднання буде ефективним у подальшій роботі, залежить від керівництва і розвитку ринку комунпослуг. Для простих робітників не зміниться нічого. Якщо раніше ЄРЦ, потім МІУК, згодом «Теплий дім» орієнтувалися на те, щоб на їхнє замовлення послуги надавали приватні суб’єкти господарювання, то зараз ми розуміємо, що в муніципального управителя має бути своя цілодобова аварійна служба, що мають бути працівники, які обслуговують мережі, виконують ремонти, прибирають. Тобто у пріоритеті створення великого комунального управителя житловим фондом і надавача послуг на конкурентних засадах.

– А надання яких послуг має входити у так звану квартплату?
– В управлінні багатоквартирних будинків тарифи визначають самі співвласники. В ОСББ – це внески членів ОСББ. Управителі теж мають домовлятися з мешканцями, які послуги надаватимуть і за якими цінами. Але тарифна політика – це важливий нюанс. Скажімо, середня ціна хліба у нас зараз 22 грн. Квартплата за стандартну квартиру у 60 квадратних метрів – 120 грн. Тобто це 6 хлібин. І вивіз сміття з однієї особи – 22 грн 54 коп. в одного перевізника, і 22 грн – в іншого. У сусідній Польщі вивезення сміття – 10 злотих, якщо сортуєте, і 18 злотих, якщо ні.
На наші гроші це 126 гривень з копійками. А середня ціна хліба у Польщі – 2-3 злотих. Так само, як і в Україні. Хоча, я розумію, що 22 гривні – це дорого. Тому тарифна політика в Україні зараз – це політичні рішення, а не економічно обґрунтовані. «Комфортний дім» – це правонаступник «Теплого дому» і «Дирекції замовника». В ідеалі вони б мали пройти по всіх будинках і запропонувати мешканцям перелік своїх послуг. І мешканці мали б визначитися. Бо «Комфортному дому» зараз необхідно думати, як привести свої тарифи до економічно обґрунтованих. Якщо вони продовжуватимуть працювати у мінус, це залишиться планово-збиткове підприємство. А так не повинно бути. Але мешканці мають право вибору. Тому дуже хочеться, щоб комунальне підприємство було таким самим гнучким та індивідуальним у підходах до управління будинків і надання послуг, як і приватні компанії.

– Які діють державні і муніципальні програми, щоб мешканці могли провести ремонти, покращити стан своїх будинків?
– У нас є декілька програм. Конкурс місцевого самоврядування, куди мешканці мають можливість подати від своїх будинків проєкти, і дуже багато з них ми виконували. Це хороший стимул, бо мешканці співфінансують ці проєкти і ініціатива йде від них. Є програма «Енергодім», завдяки якій можна здійснити заходи з енергозбереження, утеплення, замінити вікна тощо. Мешканці співфінансують 15%, місто дає 15%, решта надходить з державного бюджету. Зараз дуже вигідно залучати кошти із державного бюджету, бо за ті самі кошти з міського бюджету ми можемо у співфінансуванні зробити в рази більше.
Уже взяли участь у цій програмі ОСББ «Гердан» на Гаркуші, 19 на 3,1 млн; Богунська, 7 – на 2,8 млн; Молодіжна, 36 – на 4,5 млн; Тисменицька, 238 – на 10,9 млн – там взагалі проєкт на заміну даху, мереж, утеплення стін, заміну вікон. Люди, які зрозуміли, що зараз можна залучати на свої будинки кошти з держбюджету, поки дають, – вони виграють. І інші активні ОСББ зараз над цим працюють, бо вони розуміють, що кошти з держбюджету теж не безмежні і програму можуть перестати фінансувати.
Є інші проєкти, але там складніша процедура. Є Фонд енергозбереження. Скажімо, ОСББ «Китайська стіна» взяла так звані «теплі кредити», але там інший механізм. Загалом, якщо у людей є таке бажання, то це можна робити, брати участь у таких програмах, проводити у своїх будинках ремонти і змінювати їх на краще.
Записав Стах МІРЧУК

Останні новини

  • 09:35
    Унаслідок сильного вітру на Прикарпатті зафіксовані аварійні знеструмлення світла
  • 08:50
    Голова ОВА розповіла про наслідки нічної атаки ворога на Прикарпаття
  • Утрата
    Утрата
    Сьогодні в Івано-Франківську попрощаються з загиблим солдатом Артуром Бойчуком
  • Війна
    Війна
    Під час повітряної тривоги на Прикарпатті лунали вибухи
  • 28 Березня
  • Дещо цікаве
    У Ворохті існував аматорський театр
  • 19:00
    У Рожнятові відбулися дні віднови духа для вірних
  • Історія
    Нагороджено переможців компʼютерної гри «Давній Галич»
  • 17:57
    Долинська міськрада надала допомоги для наших Захисників на понад 2,7 млн грн
  • 17:30
    Допомога ЗСУ, звіти комунальних підприємств і дороги у кредит — основне на 63-й сесії Калуської міської ради
  • Пам'ять
    За усіма Героями, які поклали свої життя за Україну: в Меморіальному сквері вкорте пролунав “Дзвін пам’яті”
  • 16:28
    Патрульні розшукали дитину, що загубилася
  • 16:00
    518 тис грн виділили у березні для соціальної підтримки військових та їх родин у Бурштинській громаді
  • Освіта
    В Івано-Франківському ліцеї №25 оновили комп’ютерний клас
  • 14:49
    Для франківського ліцею спорудили нову модульну котельню
  • Новини ОТГ
    У Калуші стартував традиційний шаховий турнір
  • Залишити коментар

    Ваша електронна пошта не буде опублікована.