Михайло КОБЗЕЙ:

«Найцікавіше у нашій роботі є те, що пацієнт змотивований на одужання»

Ми живемо у складний час, коли різні суспільні негаразди, кризи та проблеми дошкуляють людському організму та завдають травм. Як правило, вони відображаються негативно на психічному здоров’ї людини. Звідси маємо величезну кількість інсультів, неврологічних захворювань, із котрими доводиться боротися фахівцям у медзакладі. До усього тепер ще й додаються постковідні проблеми та наслідки бойових травм і війни. А щоб побороти такі проблеми, фахівцям доводиться зарядити людину на позитив і вселити віру в одужання.

В Івано-Франківську таку допомогу надають у відділенні відновної медицини та реабілітації при Центральній міській клінічній лікарні. Тут пацієнтів у буквальному значенні кладуть на ноги. Про те, як працює мультидисциплінарна команда фахівців із реабілітації, поділився завідувач відділення відновної медицини та реабілітації, лікар фізичної та реабілітаційної медицини, невролог Михайло Кобзей.

– Пане Михайле, ви разом із командою ставите на ноги пацієнтів, допомагаєте їм повернутися до звичного життя, особливо після важких операцій чи перенесених інсультів. Не так давно в Івано-Франківську при лікарні створилося відділення реабілітації. Наскільки важливою є потреба реабілітологів саме у лікарні?

– Близько двох років тому сюди на роботу мене запросив Тарас Романович Масляк. Це було пов’язано з тим, що в Україні почав розвиватися напрямок реабілітації. Коли я працював невропатологом у районній лікарні і приходив до пацієнта, то виконував одночасно функції лікаря-невропатолога, лікаря фізичної та реабілітаційної медицини, фізичного терапевта, егротерапевта, психолога, логопеда і соціального працівника.

Тарас Романович запропонував створити команду фахівців для надання допомоги. Ми у своїй роботі поєднали функції фізіотерапевтичного, неврологічного та травматологічного відділення. Тому тепер надаємо допомогу мультидисциплінарною командою фахівців із реабілітації. До кожного пацієнта ми підходимо комплексно. У нас є психолог, логопед, ерготерапевт, фізичний терапевт, соціальний працівник. Об’єднавши зусилля усіх цих людей, ми можемо надати більше допомоги пацієнтам.

– Хто є вашими пацієнтами? Чи завжди це люди, котрі перенесли важкі оперативні втручання і потребують відновлення?

– На сьогодні маємо найбільше пацієнтів серед тих, хто страждає від цереброваскулярних захворювань. Це ішемічні та геморагічні інсульти. У Центральній міській клінічній лікарні є Центр надання тромболітичної терапії. Якщо у пацієнта спостерігаються симптоми інсульту – ослабла рука, порушилася мова, хиткість, то протягом трьох годин його доставляють сюди у лікарню. Після надання відповідної допомоги такі пацієнти потребують реабілітації. Якщо родичі вчасно звернулися по допомогу, тоді ми можемо допомогти так, щоб людина не отримала інвалідності. Але якщо людина не звернула уваги на такі симптоми, замешкалася чи просто махнула рукою, мовляв, нічого страшного не сталося, то до нас такі пацієнти вже потрапляють із вираженою симптоматикою. Хворий із інсультом лікується протягом 7–10 днів на неврологічному пакеті, а вже потім ми переводимо його на реабілітацію, але перед цим визначаємо ступінь важкості. Таких пацієнтів ми навчаємо ходити, говорити, переміщуватися. Загалом ми починаємо надавати допомогу хворому з перших днів перебування у лікарні, бо рух – це життя. Фізичний терапевт вчить людину вставати, сідати, ходити, ерготерапевт вчить дрібної моторики, логопед – говорити. Чим раніше ми приступимо до роботи з пацієнтом, котрий переніс інсульт, тим швидше ми зможемо його відновити.

Так само ми надаємо допомогу хворим, котрі перенесли операції із заміни суглобів. Для прикладу, після заміни кульшового суглоба хворий поступає до нас. Два – три дні триває підготовка, наші фізичні терапевти його навчають, роз’яснюють, що буде відбуватися.

– Створення вашого відділення співпало із початком пандемії коронавірусу. А ця болячка також людям завдала чимало різних неприємностей. Чи були у вас пацієнти, котрим доводилося допомагати після наслідків перенесеного ковіду?

– Так, були в нас випадки, коли нам доводилося надавати допомогу людям, котрі перехворіли ковідом. Це були переважно такі пацієнти, в кого було ураження легенів від 70 до 90 відсотків. Фізичні терапевти з перших днів надавали допомогу – треба було навчити людину сісти, дихати, робити перші кроки. Бо коли в людини йде кисневе голодування, вона дуже швидко виснажується. Навіть при незначній зміні положення тіла в такому стані швидко настає втома. Тому тут важливо було робити поступові кроки. Відновлення таких пацієнтів йшло крок за кроком.

– Чи використовуєте ви у своїй роботі якісь спеціальні методики?

– У нас є хворий, який переніс важкий геморагічний інсульт. Чоловіка привезли до нас у важкому стані. Зразу він був кілька днів у реанімації, а потім десять днів у неврологічному відділенні. Ми почали надавати допомогу з перших днів. Найцікавіше у нашій роботі є те, що пацієнт змотивований на одужання. Він каже, що в нього є певна ціль, а тому він готовий усе робити, аби добитися тієї цілі. У нас немає такого, що один лікар бере на себе нішу виходити пацієнта. Ми підходимо командно. Також під час лікування важливе спілкування із родичами хворого. Ми вимальовуємо короткотривалі та довготривалі цілі для реабілітації. Короткотривалі – це те, що поступово пацієнт повинен виконувати щодня. Для прикладу, сьогодні він піднімає руку десять разів, завтра пробує сідати, післязавтра – пройти п’ять кроків. Коли людина бачить, до чого вона йде, це стимулює виконувати наші приписи. Людині треба підняти руку вверх, щоб дістати з полиці чай і насипати його у горнятко. Чи, скажімо, пацієнт має мету відновити ходьбу. Йому важливо пройти кілометр до дитячого садочка, забрати внука і повернутися з ним додому. Те ж стосується і, здавалось би, елементарної речі – зігнутися і зав’язати шнурки на взутті. Людина має мати ціль у житті для того, аби повернутися до нормального життя. І лише тоді ми можемо підібрати комплексну програму реабілітації.

– У вашій команді, напевно, важливу роль відіграє саме психологія, коли людину треба переконати і вселити в неї віру, що їй треба відновити свої сили і повернутися до звичного життя. Чи трапляються такі випадки, коли люди зневірюються і падають духом?

– Будь-яка хвороба переходить чотири етапи – заперечення того, що зі мною щось сталося, депресія, агресія і сприйняття того, що є. І на кожному із цих етапів ми мусимо працювати з людиною. Крок за кроком, не зупиняючись, доводиться переконувати. Якщо ми переконали і людина бачить, що з того щось буде, організм дає стимул відновитися і бути здоровим. Якщо людина каже, що її ніхто вдома не чекає, їй нема потреби у відновленні, то й організм опирається усім цим процесам. Ми залучаємо до роботи і капелана, та й психологічно намагаємося вплинути. У щоденній практиці ми навіть використовуємо елемент східної медицини – акупунктуру. Це дає дуже гарний результат. І все разом у комплексі дійсно допомагає. Людина відкриває очі і каже: «Мені класно». Загалом у суспільстві сталися зміни – ми почали по-іншому ставитися до реабілітації.

– Маєте прості та доступні рецепти для людей, як дати собі раду, аби відновитися?

– Хворобу не треба лікувати, її треба попереджати. На першому місці в людини повинна бути профілактика. Так, зараз у нас відбувається війна, немає світла, нема добрих умов, фінансові проблеми, але ми можемо дати собі раду. Я завжди порівнюю людський організм із Україною. Ворог напав на частину країни, але інша частина має бути сильною, щоби вистояти у війні. Так само в людини стався інсульт, але є частина організму, котра працює і живе. Ми маємо бажати працювати.

– У теперішній час маємо травми психологічного характеру, особливо пов’язані із війною. Чимало поранених військових, очевидно, також потребують допомоги реабілітологів. Наскільки це психологічно важко в цей час, коли війна ще триває, надавати допомогу людям, котрі отримали поранення?

– Звертаються до нас поранені, котрі проходять лікування. Вони як правило змотивовані. Приходять із відкритими очима і кажуть: «В мене є три дні, зніми мені біль, і я побіг». Чи трапляється і таке, коли у 20-річного хлопчини важка травма із розірванням м’язів чи перезом, він не вірить у те, що в нього вже є рухові обмеження. Такі пацієнти кажуть, що вони мають на меті відновитися і йти з хлопцями воювати далі. Є багато змотивованих бійців, котрі не готові відлежуватися. Але є і такі, з якими психологічно тяжко, бо вони закриті.

– Окрім надання допомоги в лікарні, пацієнти мають можливість проходити реабілітацію і віддалено?

– Ми у лікарні надаємо ранню реабілітацію. З першого дня хворий отримує допомогу при лікарні. А віддалена – краща. Якщо людина має певні проблеми, може в окремому центрі проходити курс відновлення. Там може бути і свіже повітря, і різні процедури, мотивація, знайомство із новими людьми.

Рання реабілітація повинна бути тут і зараз. А віддаленої люди все одно потребують.

– А чи може людина сама собі допомогти і не потрапляти до вас?

– Для того, аби почуватися здоровим, варто полюбити себе. Так, здоровий спосіб життя в цьому випадку якнайкраще допомагає. Можна зранку знайти бодай 15 хвилин на розминку, записатися в один із клубів, ходити на пілатес, стрейчинг, займатися східними єдиноборствами чи іншими видами спорту, кататися на велосипеді чи лижах. Занять є вдосталь. Головне – полюбити себе і пам’ятати, що рух – це життя.

Володимир БОДАК

Останні новини

7 Лютого
  • 19:30
    Рада оборони області прийняла рішення про створення добровольчих формувань у громадах Івано-Франківщини
  • 19:13
    Сім років у в’язниці проведе мешканка Богородчанщини, яка зарізала свого співмешканця
  • 17:38
    Мешканку Прикарпаття позбавили волі за пропаганду тоталітарного режиму
  • 17:06
    В Укренерго анонсували день без вимкнення світла
  • Новини ОТГ
    Новини ОТГ
    За сприяння ЮНІСЕФ та Асоціації міст України Рогатинській громаді надано фінансову підтримку в розмірі 1,5 млн грн.
  • Теплопостачання
    У дитсадку «Пролісок» замінили батареї опалення
  • Допомога
    Допомога
    Головний санлікар Прикарпаття передав рятувальникам області захисний спецодяг
  • Туризм
    Туризм
    Відомо, які громади області отримали найбільше надходжень від туристичного збору у січні
  • Суспільство
    Цікаво та повчально: поліцейські Івано-Франківщини проводять уроки із ліцеїстами
  • Новини ОТГ
    Новини ОТГ
    Калуський ліцей № 3 повністю переходить на очну форму навчання
  • Дороги
    Дороги
    15 світлофорних об‘єктів на ключових перехрестях Івано-Франківська працюватимуть без вимкнень
  • Бізнес
    Прикарпатці мають можливість отримати від 50 до 250 тис грн на започаткування чи розвиток бізнесу
  • 13:21
    В Україні продовжено дію воєнного стану та мобілізації
  • 13:06
    Був захисником за покликом душі: на війні загинув розвідник Богдан Романчук з Рогатинщини
  • Гроші
    Гроші
    На Івано-Франківщині три водії невдало “відкупились” за нетверезе водіння
  • Залишити коментар

    Ваша електронна пошта не буде опублікована.