Місько БАТЯР:

«Я для наших чиновників – як кістка в горлі»

Його відверті відео у мережі «вподобують» тисячі підписників та не терплять представники влади. Гострий на язик, інколи трохи зухвалий, комічно змінюючи голос, він часто оголює нерв суспільства. «Ей, народ!» – саме так розпочинає свої іронічні скетчі відомий не тільки на Прикарпатті, а й за межами України, шоумен, ведучий та блогер Михайло Мельникович, знаний під псевдонімом Місько Батяр.

Про те, як змінила пандемія життя та творчість успішного прикарпатського  дотепника, як мимоволі став «голосом народу» у соціальних мережах та кісткою в горлі для чиновників, про численні «нетипові» подорожі світом та політичні амбіції Міська Батяра – в ексклюзивному інтерв’ю для «Західного кур’єра».

–  Розпочнімо розмову з актуальної теми сьогодення. Як вплинула пандемія на вашу професію? Чи не відчували депресії та творчого занепаду під час карантинних обмежень?

– Звичайно, що вплинула. Пандемія паралізувала всю сферу розваг. Найгірше не те, що ти не маєш можливості працювати певний час, наприклад, як у період постів. А те, що не знаєш, чого чекати і коли це скінчиться. Було спустошення, пригніченість, невпевненість у завтрашньому дні.

– Карантини болісно вдарили по кишенях артистів та шоуменів. Багато хто перейшов у віртуальний світ і створив нову армію прихильників у соцмережах. За останні два роки зросла кількість підписників і у Міська Батяра: у ютубі (3,54 тис.), в інстаграмі (51,7 тис.) та фейсбуку (169 тис.)…

– Все почалось випадково. Десь років шість тому я їхав із друзями з Верховини до Косова дуже розбитою дорогою. І ми зняли коротеньке відео про це бездоріжжя з саркастичним меседжем: «Москалі бомблять у Сирії, а впало у Верховині». Це відео розлетілось мережею. Люди почали вимагати ще. Так воно мене мимоволі затягнуло у соціальні мережі. Як напрямок обрав короткі іронічні скетчі, які мені, як колишньому КВНщику, близькі по духу.

– Чим  для вас сьогодні є блогерство – спосіб заробітку, піар чи радше хобі?

– Не піар і не джерело заробітку, а радше одне із захоплень. Коли подорожую багато по світу, мене до глибини душі обурює, чому у нас не може бути так, як в інших європейських країнах. І я висловлюю свої зауваження та претензії до тих, хто за це несе пряму відповідальність. Чи приносить мені нині блогерство дохід? Ну, хіба можна за газ заплатити (сміється). У порівнянні з заробітками інших інфлуенсерів, вони – мізерні. Я мало роблю реклами. У мене трохи інше спрямування. Я продаю своє лице. І мені імпонує, що мої скетчі мають відгук у суспільстві. До мене прислухаються.

– Так, вас можна назвати «голосом народу» у мережі. Часто у своїх відео та сторіс ви порушуєте гострі соціальні проблеми, такі, як вибори, ремонт доріг, корупція, бюрократія, поліція, школа, виховання дітей… Звідки черпаєте ідеї?

– Я не є ні депутатом, ні чиновником жодного рівня. Та щодня я отримую десятки повідомлень та дзвінків від людей про те, щоб висвітлити ту чи іншу проблему – розбиті дороги, сміття, допомогти зібрати кошти на лікування тощо. Пригадую, як у 2018 році, на своє величезне здивування, я виграв номінацію «Блогер року», яку проводили на одному з медіаресурсів Івано-Франківська. Тоді мене ще не було взагалі в інстаграмі, а у фейсбуці мав десь 16 тисяч підписників. А моїми «суперниками» були блогери, які тоді вже мали більше як по сто тисяч аудиторії. Тоді я зрозумів, що кількість не завжди означає якість. Мої скетчі, окрім гумористичних, є соціально значущими, про те, що болить мене і моїх співвітчизників. І це мені додає стимулу. Думаю, якщо б я минулого року балотувався на мера Івано-Франківська, то був би другим у рейтингу після Руслана Марцінківа.

– То чи задумувались ви про політику? Чи не маєте амбіцій балотуватись у депутати чи на голову ТГ? 

– Ні, не маю. Бо вважаю, що політика – це страшенна брехня і лицемірство. Часто на ювілеях я зустрічаюсь із місцевими політиками та чиновниками, які б’ються у груди, як вони люблять свій край і будують Україну, а насправді думають, як би найбільше набити свої кишені. В депутати громади йде дядько, який має в селі магазин і хоче відкрити ще один, в обласну раду йде той, хто має фірму і хоче ще три мати. Це просто кубло лицемірів, які сміються над нами. Але мені приємно, що коли я зустрічаюсь із ними, то бачу у їхніх очах певний страх. Бо у своїх відео не боюсь називати прізвища, не завуальовую імена, а говорю всю правду в лоб.

– Чи не поступала вам пропозиція від міського голови Івано-Франківська стати його одинадцятим заступником після вашого відеозвернення у мережі?

– Ні, не пропонували. Я давно знайомий із Русланом Романовичем, і він знає, що це не моє. Нічого не маю проти Марцінківа особисто. Проте короля робить свита. Потрібно бути уважнішим до свого оточення.

– Часто ви є досить відвертим, інколи навіть грубуватим у висловлюваннях проти влади? Чи бували випадки, коли вам заявляли, що ви перегнули планку?

– Для наших політиків я – як кістка в горлі. Бо завжди говорю і показую тільки правду. А правда не може бути солодкою. Проте за останні п’ять років мого блогерства мені ще ніхто з можновладців не подзвонив і не сказав: «Міську, ти що забувся..?».

– Чи приносили реальний позитивний результат ваші скетчі?

– На майже 90 відсотків моїх сарка­стичних відео так чи інакше відреагували чиновники. Наприклад, в Івано-Франківську на вул. Івана Павла ІІ поставили асфальт, а буквально за два тижні він посипався. Я про це зняв скетч, на який моментально відреагував Руслан Марцінків. І вже навесні все переробили. Запросили мене у Бережани зняти відео про музей у ратуші, який валиться. Я все це показав і позначив міністра культури Олександра Ткаченка. Відреагували – поставили опори. Таких прикладів багато. От тільки у Болехові – як горохом об стіну. Ніяк не відремонтують ту злощасну дорогу, яку вже й дорогою не назвеш. Жителі Болехова навіть пишуть претензії мені. А я ж не депутат і не чиновник. Хай би думали раніше, кого вони обирали! (Поки матеріал готувався до виходу, відремонтували дорогу і у Болехові. – Ред.).

– Багато ваших відео мають патріотичний характер. Останні з них – це україномовність у гуморі та розвагах. Зокрема, ви закликали відмовитись від російської попси, що викликало шквал негативних коментарів. Чи очікували ви такої реакції суспільства?

– До нападів хейтерів мені не звикати. Проте дуже прикро, коли багато людей, навіть із Західної України, дзвонили і писали мені у приват, мовляв, що це ти таке вимагаєш…  На жаль, у наших людей ще досить низька національна свідомість. Подивіться навіть на франківських блогерів-мільйонників, які називають себе інфлуенсерами – лідерами суспільних думок. Чи багато ви знайдете таких, які пропагують українську культуру, пісню, колядку, традиції? А саме на їхніх відосах зростає наша молодь…  Або коли на весіллі у Карпатах музиканти у вишиванках валять «Марджанджу»… Особисто я ніколи не погоджувався вести свято російською мовою. Ніколи і ні за які гроші!

– Розпочались новорічно-різдвяні свята, а це для ведучих – «жнива». Чи маєте замовлення для проведення корпоративів?

– Ні, цього року, як і минулого, – глухо. У 2020 році був період, що ми пів року взагалі не мали жодного заробітку. І зараз немає стабільної роботи. Ситуація дійсно непроста.

– А хто є вашими клієнтами – люди грошовиті, бізнесмени, чиновники? Чи може дозволити собі сьогодні звичайна людина замовити Міська Батяра вести весілля?

– Якщо йдеться про ювілеї, то мене переважно замовляють можновладці, судді, прокурори та… бандити. Якраз ті, кого я намагаюсь настановити на «путь істинний» (сміється). А ось весілля я проводжу переважно у звичайних людей. Зараз беру за послуги ведучого, а не тамади (не треба плутати) 800-1000 доларів. Звичайно, це немалі гроші, але відсвяткувати весілля – сьогодні задоволення не з дешевих. Наші люди дуже люблять показуху, щоб було багато їжі, козацьких та солодких столів, всяких конкурсів. МіськоБатяр для них теж є частиною цієї показухи.

– Які курйозні випадки траплялись у вашій роботі?

– Робота ведучого – це постійні курйози. Бувало, що на весіллях і бійки були, і світло зникало, і поліція навідувалась. Та найбільше вразило, коли молодята після пишного весілля розійшлись на другий день. Бо щось там батьки не поладнали. Неочікуваний поворот подій.

– Ви є затятим мандрівником та тревел-блогером. Скільки країн вже відвідали? Де були цього року?

– Я вже побував у 67 країнах світу. Відео зі своїх мандрівок я викладаю у соціальних мережах, проте чомусь це часто викликає у людей негативну реакцію. «А звідки Місько Батяр має такі гроші, щоб їздити по країнах?», – не раз писали у коментарях. Хоча я ніколи не їду за кордон, щоб полежати на пляжі з пивом. Перше, що мене цікавить, – культурно-історичний напрямок, справжнє життя того чи іншого народу, пам’ятки архітектури, традиції, місцевий колорит. Я люблю пізнавати світ, збагачуватись інтелектуально та духовно. Водночас мої подорожі є досить бюджетними, і вони по кишені, мабуть, кожному двадцять п’ятому українцеві. Було б бажання. Я показую людям, як можна за 500 євро двом поїхати на тиждень у Туреччину, де шукати дешеві квитки. Я вмудрився долетіти всього за 5 євро у Ґданськ, а у Мілан кілька разів летів за 10 євро. Цього року я п’ять разів був у Туреччині і завжди в іншому напрямку: Курдистан, Арарат, Каппадокія, грецькі території Анталії. Дивився, як люди пасуть худобу, як вони палять кізяками, забавлявся на колоритному весіллі курдів, відвідав місцеві ринки та монастирі… Це дійсно круто і натхненно.

– Чи є ви залежним від телефона? Чим би ви зайнялись, якби зникли соціальні мережі?

– Так, від телефона я залежний, бо там вся моя робота. А якби не стало соціальних мереж, я б, напевне, робив те саме – висміював вади суспільства та прогріхи влади, але якось в інший спосіб. Може в автобусі говорив би до людей чи просто на вулиці – закликав не смітити, не грубити і бути трошки оптимістами.

Інтерв’ю записала Мар’яна Риндич

Останні новини

  • Історія
    Історія
    Колись у Станиславові: трагедія на фабриці фаянсу
  • 12:11
    Які обмеження будуть діяти з 24 січня на території Прикарпаття?
  • Армія
    Армія
    Кримінальні історії: мишача схема
  • 21 Січня
  • Дещо цікаве
    На Прикарпатті завершується зимовий облік птахів
  • конкурс
    конкурс
    Калуські ліцеїсти вибороли три призові місця у Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості
  • 18:46
    Міський голова Івано-Франківська порадив власникам автономного опалення поки що не платити за платіжки від “Теплокомуненерго”
  • Карантин
    Карантин
    Учні 5-11 класів з понеділка починають дистанційне навчання
  • 17:31
    В Івано-Франківську припинили прийом документів на виготовлення польської візи
  • Карантин
    З понеділка Івано-Франківська область перейде у “червону зону”
  • 16:43
    У Зарічанському ліцеї на Надвірнянщині відкрили спортивний зал
  • 16:09
    Після свят в Івано-Франківську відновилися традиційні “чорні п’ятниці”
  • 15:38
    Косівська райрада сплатить майже 3 мільйони податкового боргу
  • Будівництво
    В Івано-Франківську розробляють макет консервації та ознакування Тисменицької брами
  • Події
    Події
    В Івано-Франківську двоє людей намагалися викрасти огорожу з меморіального скверу
  • 14:01
    Укрпошта до Дня Соборності України випустила поштову марку із тризубом
  • Залишити коментар

    Ваша електронна пошта не буде опублікована.