Микола РОЖКО:

«Якщо не буде студентів-іноземців, то нам буде дуже туго»

Два роки карантину і воєнна агресія зробили переворот у медичній освіті. Тепер майбутніх лікарів навчають в режимі онлайн, чого ще два роки тому годі було й уявити. Та й випускні державні іспити завтрашні хірург та стоматологи також складатимуть онлайн. А географія студентів Івано-Франківського національного медичного університету – це не тільки Україна. Тут навчаються студенти з кількох європейських країн, африканського континенту, а також Індії. Але зараз стіни навчального закладу пустують. Які виклики постали перед університетом? Як доводиться виживати та якою буде перша в історії вступна кампанія в умовах війни? Про це ми говорили із ректором ІФНМУ Миколою Рожком.

– 24 лютого – переломний день для всіх українців. Чим став цей день для вас і для університету в цілому? Чи було розуміння того, як бути далі і що робити в такій ситуації?

– Ви знаєте, для медиків, гуманітаріїв це був великий шок. Для мене то взагалі був сильний шок. Наш університет був визнаний одним із найкращих вищих навчальних закладів України щодо питань боротьби з корупцією. Нас запросили на засідання НАЗК, яке саме мало відбуватися в Києві. Але коли ми зранку прокинулись о шостій годині, то просто не повірили, що у XXI столітті можуть бути такі страхіття, адже зовсім поруч біля Києва Гостомель. Пам’ятаєте, що то було зранку 24 лютого.

– Університет, як і вся освітня галузь, вимушено перейшов на дистанційне навчання. Але як можна лікарів навчити на відстані?

– Ми не переривали навчального процесу, виходили на заняття. Я завжди казав, та зрештою, це і є моє життєве кредо, що ми не можемо вчити медика заочно і дистанційно. Ми розуміли, що це була вимушена дія. Минулого року ми вручали дітям дипломи наживо, дуже багато зробили роботи у своїй клініці і в тих клініках, де нам треба було бути. Повирішували багато юридичних питань. В минулому році ми набрали рекордну кількість студентів – до нас на навчання прийшло на 75 відсотків більше іноземців. А загальна кількість студентів університету загалом зросла минулого року на 25 відсотків. Нам треба було нових корпусів. І ми це робимо, бо є діти, а значить і є життя. Але в цей період зрозуміло, що все буде переорієнтовано на безпеку. Ми все зробили для того, аби гарантувати безпеку наших дітей там, де ми відновили навчання інтернів у деяких корпусах та лікарнях. У багатьох корпусах маємо укриття, а в центральному навіть є протирадіаційне укриття. Таких є лише два у місті. Ми нікому його не віддали, це наше і воно служить для безпеки нашої і безпеки міста.

– Яка ситуація із навчанням ваших закордонних студентів?

– Ми не думали, що може статися така біда. Але ми забезпечили комп’ютерами та системами студентів. Так, у нас була велика проблема, бо нас покинули всі іноземці. Ми забезпечили їм навчання у дистанційному режимі. Наші студенти вже готуються складати заключну державну атестацію. Приїжджала комісія і перевіряла ті умови, які ми зробили для прийому державних іспитів у новому корпусі, який купили на вулиці Бандери. На жаль, атестація буде відбуватися в режимі онлайн. Хочу сказати, що студенти в цей період просто молодці. Я ними горджуся. На одній із вчених рад я навіть казав, що нам, професорам, треба брати із них приклад. В перші дні вони зразу мобілізувалися. Тоді треба було забезпечити все – і охорона, і продукти, і волонтерство. Ми в одній команді із Обласною військовою адміністрацією, з містом. Ми з перших днів були у перших рядах, де була потрібна допомога.

– Чи змогли ваші студенти-іноземці вчасно і без проблем повернутися додому?

– Наскільки я маю інформацію, то 1900 іноземців, які у нас були, зараз усі перебувають вдома, у різних країнах. Найбільше в нас індусів – 90 відсотків, є також, нігерійці, поляки, німці, частина студентів була навіть із Того. Знаю, що всі повернулися додому і зараз всі на заняттях. Ми постійно підтримуємо з ними зв’язок і сподіваємося, що вони зможуть приїхати, бо в нас для навчання створені дуже хороші умови. Сподіваємося, що ми переможемо і всі діти повернуться.

– Чи мають можливість студенти в час війни проходити практику і набивати руку та відточувати майстерність?

– Безумовно. Ми вийшли із такою пропозицією. І наші інтерни вийшли на офлайн-заняття. Звичайно, ті, хто могли, бо ми розуміємо, що в кожному регіоні ситуація різна. Зрештою, кожна людина має право на власну безпеку. За перебування інтернів на практиці у лікарнях треба платити, тому ми всі умови і угоди підтримали, все узгодили. Проблем із проходженням практики немає. У нас студенти-ерготерапевти проходять практику в Яремче, у Ворохті медсестри проходять практику в дитячому санаторії «Смерічка». Та й загалом наші викладачі разом із студентами навідуються у всі точки, де зараз проживають переселенці. Допомагаємо, лікуємо, консультуємо, надаємо гуманітарну допомогу.

– Останніми днями в університеті триває обговорення зміни навчальних програм. З чим це пов’язано – наслідок ковіду і воєнних дій?

– Ні, до честі, ми пройшли акредитації на всі нові освітні програми. Так, є певні зміни через виклики часу. Для прикладу, на останній вченій раді я відновив роботу кафедри травматології, ортопедії і воєнно-польової хірургії, бо це було дуже треба. Також створена кафедра пропедевтики і воєнно-польової  терапії. І ви знаєте, скільки ми проводимо навчань для тербатальйонів, волонтерів, тих, хто готувався йти у Збройні сили. Зараз нас попросили Чернівці допомогти їм у цьому питанні. У нас потужна кафедра, оснащена всім необхідним, є прекрасно підготовлені люди згідно із міжнародними сертифікатами. Це  парамедики, і перша невідкладна допомога. В нас це все дуже добре відпрацьовано, тому заняття проводили навіть на підприємствах та у районних центрах області.

– Кафедра медицини катастроф та військової медицини була створена у 2016 році. Чи користується вона попитом серед студентів?

– Це було навіть трошки раніше. Коли я прийшов на посаду ректора, то такої кафедри не було, вона була ліквідована. Дякую Олександру Максимовичу Сичу за те, що нам це вдалося. Ми були одними із перших в Україні, хто створив таку кафедру. Сьогодні вона працює і дуже необхідна. Там постійний рух. У цей час кафедра популярна навіть поза межами навчального закладу. Бувало так, що на заняттях навіть по двісті чоловік було. Також хотів би відзначити кафедру ортопедії і травматології, які проводили заняття на цій кафедрі. Ми не зупиняємося на досягнутому, тому вже готується приїзд комісії з МОН, яка буде ліцензувати новий напрямок – парамедиків.

– На жаль, сумні вісті постійно надходять із фронту. Університет також втратив викладача Юрія Чопика. Чи маєте дані, скільки викладачів та студентів зараз мобілізовані для захисту країни?

– Це інформація не для розголошення. Я знаю, скільки людей мобілізовано. На жаль, Юра Чопик загинув, є, я чув, і поранені. Дуже багато наших тут в теробороні. Ми надіємося, що вони повернуться. Для них усе збережено. Хочу сказати, що наші кандидати наук, професори, доктори мають бронь на такий період. Але як буде потреба в державі, то безумовно, що і більше людей піде захищати країну. Поки що нас не залучають до військової служби.

– Ми пережили два роки пандемії коронавірусу. Чи мають ваші науковці дослідження вірусів? Чи можна очікувати якихось спалахів чи заражень?

– Знаєте, настільки це питання складне. Наукова спільнота світу із цим бореться. Складність ситуації ви можете оцінити самотужки. Коли настали оці всі воєнні дії, десь подівся коронавірус. Чи це психологічно? Чи то були якісь напрямки роботи із тим коронавірусом? В нас навіть одна із тем університету отримала державне фінансування на вивчення наслідків і впливу коронавірусу на зубощелепну систему. Дуже багато таких робіт зараз проводиться. Вчені досліджують, як перебігала хвороба, чому вірус так швидко мутував. Є у нас спеціалісти вірусологи та імунологи, вони більш компетентні у цьому питанні. Але кінцевої відповіді ми не маємо. Ми думали, що то була найстрашніша проблема, але прийшла ще більша біда.

– Свого часу говорили про те, що після корони буде ще якийсь новий вірус. Чи в наукових колах обговорюють таку імовірність?

– Зараз появилася мавпяча віспа. Зрозуміло, що біолабораторії не зупинені у світі, на жаль. Ми, медики, вважаємо себе найбільш гуманними, але є люди, які це розробляють. Йде постійна боротьба протилежностей.

– Але ж із якоюсь метою таку біологічну зброю розробляють у лабораторних умовах і запускають?

– Це гроші, це бізнес, це сироватки, лікування. Важко сказати.

– Попереду вступна кампанія. Вперше в історії вона буде проводитися в умовах війни. Якою вона буде?

– Ми з вами живемо вперше в історії в час війни. Я народився через 15 років після війни. В мене два дідусі загинули на війні і дядько прийшов без ноги. Ми бачили ті всі трагедії. Але мої діти вже жили в мирний час. А наші внуки зараз бояться, коли летить літак. Ситуація неймовірно складна. І хто б міг подумати, що ми доживемо до цього.

До вступної кампанії ми готові. На вченій раді ми вже навіть ухвалили нові умови прийому до університету. І я завжди кажу, що коли буде університет розвиватися, буде матеріально-технічна база, будуть умови для навчання, проживання, харчування, тоді і будуть діти. Вступна кампанія – це тест на нашу зрілість. І цього року також. Той, хто схоче бути медиком в такий непростий час, прийде до нас. І ми будемо бачити, чого ми варті. Я не можу зараз говорити про ті всі нюанси умов прийому, їх ще уточнюють. Ми з вами зустрінемося тоді, коли наберемо абітурієнтів. Тоді я вам скажу, що ми маємо студентів і маємо для кого працювати і жити. Бо як не буде студента, то і мене не треба.

– І все-таки як думаєте, чи буде серед молоді цього року попит на медицину?

– Безумовно, що попит буде, тим більше, бачите, що і серед медиків маємо втрати. І дуже багато медиків виїхали за кордон.

– Говорять про те, що буде при вступі на навчання чимало пільг для вимушених переселенців чи тих, хто постраждав внаслідок війни.

– Поки що ми не знаємо цього. Постанова Кабінету Міністрів вже прописала, що випускники шкіл із Харківської, Запорізької, Херсонської областей складати мультипредметний тест не будуть. Тобто для них мають бути якісь зовсім інші умови. Але діти мають право вступити на навчання.

– Університет великою мірою залежить і від оплати за навчання студентів. Чи буде зростати вартість навчання в медуніверситеті цього року?

– На деякі спеціальності ми цього року не піднімаємо вартість навчання. Є спеціальності, на котрі підняли ціну до 9 відсотків, тому що нам не дозволяє інфляція. Це питання дуже контрольоване. І ми прекрасно розуміємо теперішній фінансовий стан. Але ми завжди платимо по-новому і за опалення, і за електроенергію, водопостачання, водовідведення. Крім того, ми ще й платимо за те, що наші студенти заходять в лікарні. Так вимагає законодавство. Тобто витрати в нас величезні. Тому ми змушені якимось чином компенсувати. Не знаємо, скільки нам дадуть місць державного замовлення. Але сьогодні в нас, слава Богу, немає заборгованості із зарплати.

– Чи можуть бути цього року проблеми із вступом до медичного університету студентів з інших країн?

– У нас була нарада. Безумовно, якщо будуть проводитись воєнні дії, то є розроблений на сьогодні план онлайн-вступу. Ми навіть створюємо філії виїзних комісій, в основному в Індії, бо там найбільше студентів. То насправді велика проблема, бо ви знаєте, що є багато питань до тимчасових посвідчень, віз. Але якщо не буде студентів-іноземців, то нам буде дуже туго.

– Як сьогодні працює університетська клініка? Приймаєте там переселенців чи надаєте медичну допомогу?

– Наша клініка має державне фінансування. Коли тільки почалася війна, мене викликали у військову адміністрацію, де мене поставили перед фактом, що клініка стає воєнним госпіталем. Ми сказали, що готові, але потім було прийняте інше рішення. Тому на сьогодні заклад працює як університетська клініка. Ми приймаємо там переселенців. Маємо фінансування для проживання, харчування та лікування людей. Крім того, ми маємо можливість проводити реабілітацію військових після поранення та лікування. Також там працює кабінет психологічної допомоги.

– Завжди важливою для університету була господарська складова, а це розбудова навчальних корпусів і покращення матеріально-технічної бази. Тепер вам довелося це все припинити?

– Ні. Якби ви пішли подивилися, скільки ми робимо ремонтів. Ми ж не замовляємо будівельників через тендери, маємо своїх. Сьогодні повним ходом тривають роботи у другому гуртожитку, де жили іноземці. Готуємо понад 300 квадратних метрів для нової кафедри фізичної терапії та ерготерапії. У новому корпусі на Бандери робимо укриття. Там величезні підвали, які можуть помістити одночасно до 600 студентів. Далі створюємо абсолютно новий центр для проведення державної атестації.

– Нещодавно в університеті відбувалося засідання наглядової ради. Що це за орган і яка його місія? Чи буде він якимось чином впливати на роботу навчального закладу?

– Згідно із Законом про вищу освіту, передбачено, що в кожному навчальному заклад має бути наглядова рада. Сьогодні така наглядова рада затверджена Міністерством охорони здоров’я. Головою наглядової ради обрали генерального директора ВО «Карпати» Дмитра Втерковського. Ми з ним працюємо вже багато років. Він був на цій посаді і в попередній каденції. В наглядову раду увійшли ректор ПНУ Ігор Цепенда, народний депутат Едуард Прощук, директор Базового медичного коледжу з Коломиї Василь Васкул, заступник міського голови Олександр Левицький. Наглядова рада має право брати участь у житті університету, контролювати ректора. У їхньому віданні питання використання коштів, стратегія розвитку, вони можуть стежити, аби я не перевищував свої функції чи повноваження. Безумовно, я буду просити в них допомоги при розгляді питань стратегічного розвитку університету.

Підсумкова атестація випускного курсу.

– Які найважливіші виклики на сьогодні постали перед університетом?

– Для нас усіх зараз один виклик. Я хочу зранку встати і не боятися за своїх дітей, студентів, викладачів, за країну, щоби ніде нічого не «прилетіло». Дуже хочеться перемоги. Я видаю зараз якісь підручники, навчальні посібники, монографії, але в голові постійно крутиться думка, що десь комусь є ще гірше, аніж мені тут в Івано-Франківську. Так, я зайняв трохи жорстку позицію в питанні роботи. В Івано-Франківську не стріляли, тому я просив усіх своїх викладачів бути тут, біля своїх студентів. Бо є люди, в яких ситуація дійсно критична. Нам важливо зберегти всіх і кожного, зберегти університет, тому що він має славні традиції. І ми думаємо про майбутнє. Нам треба розширювати університетську клініку. У нас є важливий виклик, пов’язаний із тим, що міська рада планує відключити центр міста від центрального теплопостачання. Як перейти на альтернативні види, адже дахові газові котельні не можна будувати, а електроенергія також не вихід – замало потужності. Кожен день – це виклики. З доброї волі ректора Університету нафти і газу, ми у них забрали один студентський гуртожиток через Фонд держмайна для розширення навчальної бази. Без навчальної бази в нас нічого не буде. Сьогодні ми маємо майже 130 докторів наук, 650 кандидатів наук. Маємо з ким працювати. Ця установа створювалася не один рік. Це величезна наукова та інтелектуальна потуга. А минулого року ми були у п’ятірці найкращих вузів за набором студентів на державну форму навчання. Нас знають, нас цінують, і це приємно.

Розмовляв Володимир БОДАК

Останні новини

  • Медицина
    Медицина
    У хірургічному відділенні Богородчанської лікарні проводять високотехнологічні операції (ФОТО)
  • 19:48
    Благодійники-аферисти: у прикарпатців виманюють кошти, представляючись владою області
  • Оказії
    Оказії
    23-річний франківець намагався виїхати з країни з підробленими документами про навчання у Польщі
  • Війна
    У Кременчугу горить торговий центр, в який влучила ракета окупантів (ФОТО)
  • Надзвичайні ситуації
    Надзвичайні ситуації
    У Бурштині рятувальники розрізали дерево, котре впало на дорогу
  • 18:23
    Як не стати жертвою харчових отруєнь у літню пору – поради фахівців
  • 17:44
    За вихідні у ДТП на Прикарпатті троє людей отримали травми і одна загинула
  • Новини ОТГ
    У Коломиї шукають партнерів для розвитку культури і туризму
  • 16:34
    У Долині виявили нічийні будівлі та взяли їх на облік міськради
  • Благодійність
    Рогатинка з Добринова організувала захід допомоги Україні в німецькому Ауріху
  • Спорт
    Прикарпатські спортсмени здобули нагороди на чемпіонаті Європи з веслування на байдарках та каное
  • Мистецтво
    Мистецтво
    Завтра у Коломиї відкриється унікальна виставка ікон на церковній ґонті
  • Здоров'я
    Минулого тижня на коронавірус захворіли 72 прикарпатці
  • 14:00
    На Прикарпатті щорічно зростає кількість виявлених витоків газу на внутрішніх газових мережах
  • 13:50
    Франківські патрульні «вполювали» вісім п’яних водіїв за зміну
  • Залишити коментар

    Ваша електронна пошта не буде опублікована.