Петро Шкутяк

«З Русланом Марцінківим у нас не було особистих конфліктів, у нас була політична конкуренція»

Він пройшов усі майдани і одним із перших добровольцем вирушив на східний фронт захищати територіальну цілісність України. Отримав важке поранення, переніс більше 10 складних операцій і повернувся до активної громадсько-політичної діяльності. Петро Шкутяк – особистість відома. Він має досвід роботи на виробництві, у приватних і державних структурах, органах влади і місцевого самоврядування.
Очолював Долинську райдержадміністрацію, працював в управлінні внутрішньої безпеки Генеральної прокуратури України. Був депутатом Івано-Франківських обласної та міської рад, у попередньому скликанні якої очолював фракцію «Європейської Солідарності». Від цієї політичної сили балотувався на посаду міського голови Івано-Франківська.
Під час передвиборчої кампанії критикував роботу мера Руслана Марцінківа, а тепер призначений його заступником.
В інтерв’ю «Західному кур’єру» Петро Шкутяк розповів, як так сталося і за які напрямки роботи міської влади він відповідатиме. Чи послуговуватиметься у своїй роботі передвиборчою програмою «Європейської Солідарності». Який потенціал має Івано-Франківськ для залучення інвестицій, реалізації проєктів і програм міжнародного співробітництва. Чи з’явиться в місті комунальний індустріальний парк і чому важливо працювати над розвитком медицини та освіти, які одночасно є галузями економіки та туризму.

– Петре Зіновійовичу, ваша передвиборча кампанія на посаду міського голови від політичної партії «Європейська Солідарність» була досить критичною щодо діяльності Руслана Марцінківа. Як ви погодилися стати його заступником?
– Під час виборчих кампаній відбувається конкурентна боротьба. А це передбачає критику. «Європейська Солідарність» і я як кандидат на посаду міського голови мали свою програму, з якою йшли на вибори. Тема нашої критики – це актуальні проблеми, які ми бачили. Ми їх озвучували у своїх передвиборчих матеріалах. Але після виборів відбувається форматування влади. Обраний міський голова Руслан Марцінків запропонував мені посаду заступника. Ми з ним давно знайомі, були у «Пласті», вели політичну діяльність. У нас не було особистих конфліктів, у нас була політична конкуренція. А коли вже конкретно обговорювали мою діяльність на посаді заступника, то дійшли до того, чим я і буду займатися – інвестиційні проєкти, туризм і промоція міста.

– Які основні завдання поставив перед вами міський голова?
– Перш за все завжди ще і самому собі треба ставити завдання, формулювати мету і визначати конкретні цілі. Завдання – щоб місто заробляло кошти і гармонійно розвивалося. Для цього потрібні інвестиції та створення нових робочих місць. А це працівники, котрі заробляють і витрачають свою зарплатню, сплачують податки. Податки наповнюють бюджет, кошти з якого ідуть на розвиток міста. З цим процесом тісно пов’язана промоція, так званий маркетинг міста. Щоб залучати проєкти та інвесторів, місто повинно мати свій образ, свій бренд та популяризувати його. І розвиток туризму теж є складовою цього процесу.

– Програма вашої політичної сили на виборах до міської ради була чіткою і конкретною. Ви будете використовувати її у своїй роботі?
– Цю програму ми формували до виборів. Запросили консультанта Дмитра Бушуєва, який наші ідеї та напрацювання звів у програму. Як на мене, вона не погана. Там хороші ідеї щодо розвитку нашого міста загалом і окремих напрямків. Звичайно, що цими напрацюваннями я буду послуговуватися у своїй роботі. Але це не означає, що у нашій програмі було все правильно і все треба робити саме так. Зрештою, наша програма багато в чому співзвучна з програмами інших політичних сил. В процесі роботи, в процесі дискусій між різними політичними силами міської влади будемо обирати найкращі шляхи розвитку міста. Це динамічний процес, який можна корегувати.

– І все ж, над втіленням яких цікавих проєктів програми, на вашу думку, слід працювати?
– Якщо взяти напрями, за які на посаді заступника міського голови відповідаю я, то це розвиток галузей, які одночасно є галузями залучення інвестицій, економіки та туризму. Як-от медична і освітня галузі.
Медицина – це велика економіка. Є міста, які живуть за рахунок медицини, бо люди приїздять туди за певними медичними послугами. Зараз ми маємо такий потенціал у галузі стоматології, бо у нас достатньо кваліфіковані фахівці, конкурентні ціни і хороша якість цих послуг. Також у нашому місті дешевші ціни на проживання та харчування і ще завжди можна знайти для себе додаткові бонуси у вигляді хорошого відпочинку і цікавого дозвілля. Цей потенціал треба розвивати. Для цього у нас є хороша база. Маємо медичний університет, наша Центральна міська клінічна лікарня одна з кращих. У медицині відбуваються зміни. Лікарні перетворені на комунальні неприбуткові підприємства. Буде конкуренція, змагання за пацієнта. Люди будуть вибирати, до кого їм іти, які послуги і за якими цінами отримувати.
Друге – це освіта. У нас є три державні університети. Наші студенти зараз можуть обирати навчання за кордоном, але є студенти, які з інших країн приїжджають на навчання до нас. Іноземні студенти для наших вишів – це один із бюджетоутворюючих факторів, який тримає їх «на плаву». Але, на жаль, кількість вступників до наших університетів зменшується. І тут треба думати над тим, щоб створити в Івано-Франківську таку навчальну університетську базу, такі умови, щоб сюди студенти хотіли їхати вчитися. Це теж економіка, бо наші виші – одні з найбільших платників податків. А студенти, які сюди приїжджають, роблять свій внесок у розвиток бізнесу. Вони винаймають житло, харчуються, відпочивають, користуються іншими послугами, інвестуючи таким чином у розвиток міста.

– Ви також пропонуєте розвивати державно-приватне партнерство, зокрема, у галузі освіти, будівництва дитячих садків. У чому це полягатиме?
– Приватне і державне партнерство – це тема для розвитку різних галузей. Ми не можемо давати гроші бізнесу, але створювати можливості для розвитку певних ринків і визначати пріоритети міська влада може. Якщо говорити про дитсадки, то моя пропозиція – перейняти досвід Києва. В державі фінансування освіти іде на дитину. І у Києві ухвалили рішення, що гроші, так би мовити, ходять за дитиною, незалежно від форми власності закладу. Якщо дитина іде у приватний заклад, то визначені державою кошти на її перебування ідуть туди. Це означає, що діти, навіть з не дуже заможних сімей, зможуть відвідувати приватні заклади, бо більшу частину грошей за це оплачуватиме держава. Для приватного бізнесу в освіті це означає збільшення ринку освітніх послуг. Забудовники дуже швидко на це відреагують і будуватимуть дитсадки там, де з цим є проблеми. Звичайно, приватні дитсадки мають отримати відповідні ліцензії, дотримуватися певних вимог. Не витрачаючи коштів із місцевого бюджету ні на будівництво, ні на утримання таких дитсадків, місто таким чином вирішуватиме соціальну проблему нестачі закладів дошкільної освіти і розвиватиме економіку. Це ж стосується і закладів охорони здоров’я. Там теж гроші «ходять за пацієнтом».
У нас уже є приклади такого державного і приватного партнерства. Забудовники облаштовували приміщення поліклінік, будували дитсадки і або передавали їх у комунальну власність в рахунок соціального розвитку, після чого місто брало їхнє утримання на себе, або дитсадки залишались у приватній власності. Про такі системні рішення державно-приватного партнерства треба думати у будь-яких сферах і не відкидати їх одразу. В підсумку це дасть більше позитивів для всіх.

– Які успішні інвестиційні проєкти ви можете назвати і що вони дають для розвитку міста?
– Більше про це можуть розповісти у Департаменті інвестиційної політики, який цим займався ще до мого приходу на посаду заступника міського голови. Але можу сказати, що для реалізації проєктів наразі залучено у межах 87 млн гривень. Проєкти є різні, і треба розуміти, що їхня реалізація може тривати до трьох-чотирьох років. Важливо, що, окрім залучення грошей, це відбувається у партнерстві з європейськими містами. Це обмін досвідом. Це проєкти на рівні європейських стандартів у різних сферах і наша до них інтеграція. Це нові професійні ідеї, які зараз, можливо, на нашому місцевому рівні ще не знайшли своєї підтримки в силу різних причин. Але чим більше таких проєктів з’являється, тим ширше формується середовище людей, які знають, як ці проєкти писати, де шукати платформи для співфінансування їхньої реалізації. Я здивувався, що 90% працівників Департаменту інвестиційної політики володіють англійською мовою, комунікують нею, ведуть переписку. Це вже зовсім інший рівень представництва міста на світовому рівні. Також у цих проєктах є освітня складова. Це дуже важливо – пояснити, який загальний ефект дає реалізація цих проєктів на сталий розвиток міста.
Наше комунальне підприємство Палац Потоцьких виграло два проєкти. Один щодо інтерактивного музею зброї, а інший – щодо популяризації ідеальних міст, за принципом яких будувався Станиславів. У межах проєкту також відреставрують частину однієї будівлі палацового комплексу. Це напрямок перспективний. Відвідувачам буде цікаво. А якщо вже є два проєкти, то будуть і три, і чотири, і п’ять.
Інший – освітній проєкт для профтех­училищ. Але це не тільки закупівля нового обладнання для навчання. Він передбачає комунікацію з бізнесом, обмін досвідом між навчальними закладами Європи. А на новому обладнанні учні профтехучилища можуть виготовляти, зокрема, дорожні знаки для потреб міської громади.
Ще один проєкт – це так звана майстерня інновацій на «Промприладі». Там облаштують приміщення і закуплять сучасне обладнання, на якому інвестори зможуть виготовляти свою інноваційну продукцію. Тобто ми пішли ще дальше у сфері інновацій та популяризації цієї продукції. Це досить складно сприймати на слух, у це треба вникати. Але про це варто говорити і доступно пояснювати, щоб такою можливістю могли скористатися ті, хто мають цікаві перспективні ідеї.

– В Івано-Франківську уже є приватний індустріальний парк «Аркан», а чи буде комунальний?
– Якщо говорити про індустріальні парки як майданчики для залучення інвестицій, то у нас таких уже, як мінімум, три. Це «Аркан», який з’явився недавно. Однозначно, що це і ВО «Карпати» – потужний індустріальний парк, який зараз може прийняти в себе інші виробництва, надавши для цього свої виробничі площі. Це і «Промприлад. Реновація» – відомий освітньо-індустріальний парк. Там є відповідні території, місця, куди заходять різні інвестори. Однозначно, що ми ще будемо працювати над пошуком таких підприємств, територій та зон під індустріальні парки. Комунального й справді наразі ще нема. Але в перспективі можна для цього розглядати й Локомотиворемонтний завод. Зараз це наше комунальне підприємство, яке випускає свою продукцію і розширює виробництво. Але воно ще має великі території, незадіяні наразі виробничі площі, які можна надати під залучення інвестицій, реалізацію інвестиційних проєктів та розширення виробничих потужностей.

– Недавно міський голова започаткував відвідини місцевих підприємств. Де ви уже побували і з якою метою відбуваються такі акції?
– Це більше ознайомлювальні візити з місцевими виробниками, а також популяризація їхньої продукції. Наразі ми відвідали магазин «Дарницький» та підприємство «ВАМ».
«Дарницький» – це колишній гастроном на вул. Хоткевича, в асортименті якого широко представлена продукція місцевих виробників. Дуже цікаво і пізнавально було довідатись, які товари і звідки надходять та як змінюється ринок. Постійний попит має продукція Івано-Франківського хлібокомбінату, місцева м’ясна продукція. Велику її частину вони виготовляють самі. Також реалізують власну випічку. Багато овочевої продукції постачають довколишні з містом села. Є в асортимені продукція міського молокозаводу. Сталий попит має майонез нашої фірми «Полонина». Охоче купують наш «Карпатський чай».
Фірма «ВАМ» – це сучасне виробництво вареників, пельменів, інших якісних напівфабрикатів. Свою продукцію вони реалізують у більшість торгових мереж України. Працюють над розширенням виробництва і асортименту. На завершенні будівництво нового великого холодильного цеху. Там вони зможуть зберігати уже вироблену продукцію, а також сезонну продукцію для подальшої переробки та реалізації.
Важливо, щоб місцевих товаровиробників знали і рекламували. Через карантинні обмеження багато торгівлі зараз пішло в онлайн. Насправді кожна криза – це поштовх до пошуку нових можливостей. Одна із ідей – перейняти досвід Львова і запровадити так звані муніципальні ваучери на маркетингові послуги, допомогти бізнесу у навчанні, виході в онлайн, у промоції та рекламі.

– Міська рада створила КП «Муніципальні ринки», а міський голова заявив, що центральний ринок повернуть у комунальну власність…
– ЗМІ про це уже багато писали. Насправді будівля ринку і земля у комунальній власності, але наразі перебувають в оренді. Якщо складеться так, що орендаря не буде, то цим ринком має хтось управляти, і новостворене КП «Муніципальні ринки» зможе це робити.
Але ринки для Івано-Франківська це проблемне і дуже важливе питання, яке треба розглядати ширше. Перспективу ринків треба вивчати. Я люблю ринки, завжди там щось купую. І коли кудись іду, завжди їх відвідую. У багатьох містах ринки – це туристичні місця. Це цікаво. Адже на ринках торгують місцеві люди. Вони продають місцеву, традиційну, а для туристів – екзотичну продукцію, свій унікальний продукт. На ринках постійно відбуваються якісь заходи, ярмарки, виставки. І нам теж у цьому напрямі потрібно працювати.

– От, власне, які ще туристичні атракції потрібно розвивати в Івано-Франківську?
– Зараз у нас туристичними магнітами є центральна частина міста, парк і міське озеро. Також це і наш «Промприлад. Реновація». Знаю, що багато людей приїздять до нашого міста, щоб його відвідати. Потенційно це є і Палац Потоцьких. Зараз є проєкт реставрації та підсвітки центральної синагоги, а також розроблення туристичного маршруту пам’ятками та місцями пам’яті людей єврейської національності. Колись їх у нашому місті жило багато. Вони шанують свою історію, приїжджають і будуть приїжджати. Ще один туристичний магніт – це наш «Станіславський феномен» і висока культурна активність нашого міста. До цього долучилась ціла плеяда відомих людей. Це теж бренд Івано-Франківська. Так само, як і наш музично-драматичний театр, постановки якого відомі у цілому світі. Знаю, що керівництво театру має ідеї і виношує плани, як більше залучити до нього людей, створити мистецькі майстерні, комунікативний майданчик і перетворити наш театр на центр сучасного театрального мистецтва України. Все це – ті напрями туризму, над розвитком яких нам потрібно працювати.

Записав Левко КУТИНСЬКИЙ

Останні новини

  • 15:09
    Оприлюднили графік перевезення медичних працівників у області
  • 14:13
    Посуд, скло і порцеляна у давньому Станиславові
  • 13:08
    Ще два безвізи та відкрита Грузія чекають українських туристів з березня
  • Історія
    Начальник тюрми перед судом
  • 11:18
    У суботу вакцинація від COVID в Україні проводилася тільки в трьох областях
  • Дороги
    Дороги
    ДТП у Яремчі та Войнилівській громаді. Обійшлося без жертв
  • 09:11
    Збитки від пожеж за минулу добу складають 168 тисяч гривень
  • Трафунки
    Яремчанські рятувальники допомогли оленю,який опинився у біді. ФОТО
  • Оказії
    Оказії
    Надзвичайники врятували чоловіка, який впав у став у Івано-Франківську
  • 27 Лютого
  • 19:23
    Бурштинські кікбоксери успішно виступили на турнірі у Сторожинці
  • Здоров'я
    Для потреб лікарень Прикарпаття закупили ще 27 двопотокових кисневих концентраторів
  • 17:35
    Рятувальники попереджають про сильний вітер та підйом рівня води у річках
  • 17:04
    Правоохоронці Івано-Франківщини встановлюють обставини аварії за участю поліцейського
  • 16:44
    Послуга «єМалятко» тепер доступна і в ЦНАПі Більшівцівської селищної ради
  • 15:56
    Скоро учні 5-9 класів вивчатимуть предмет «Підприємництво і фінансова грамотність»
  • Залишити коментар

    Ваша електронна пошта не буде опублікована.