Микола ВІТЕНКО:

«Земельні аукціони ми принципово не проводимо»

Минулого тижня сесія Івано-Франківської міської ради ухвалила Програму розвитку сільського господарства на 2022-2025 роки. Передбачається компенсація витрат на закупівлю великої рогатої худоби, посівного матеріалу, купівлю саджанців. Таким чином міська влада намагається стимулювати мешканців Івано-Франківської громади повернутися до розвитку сільського господарства. Це важливо і тому, що в громаді є 18 сіл, котрі можуть стати доброю основою для розвитку аграрного сектору економіки громади.

Більше про саму програму, перспективи розвитку агросектору в громаді, земельні та майнові аукціони, а також  перспективу створення індустріального парку – у розмові із заступником міського голови – директором Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради Миколою Вітенком.

 

– У травні відбулася реорганізація Департаменту комунальних ресурсів і він отримав ще додаток «та сільського господарства». Відповідно було створене управління сільського господарства, на котре покладено функції сприяння місцевим фермерам і допомога комунальним підприємствам. Так само міський голова дав доручення розробити програму підтримки малих та середніх фермерів громади. Основний акцент робився на сприянні мешканцям громади у вирощуванні сільгосппродукції. Для того, щоб були створені нові робочі місця, а місцеве населення мало заробітну плату і не було необхідності їздити на заробітки в інші країни чи інші області.

Окремо ми також взялися за таку галузь як відродження тваринництва. Не секрет, що у нас у Вовчинці залишилася одна корова, так само в Угорниках. А вже якщо взяти дальші села, то в Тисменичанах є близько пів сотні корів, трохи є худоби у Братківцях, в Узині кажуть, що є близько 30 корів. Ми передбачаємо відшкодування до 50 відсотків, але не більше, ніж 100 тисяч, суб’єктам господарювання від вартості придбаної великої рогатої худоби. Мова йде не просто про корову, їх повинно бути не менше трьох у господарстві. У людей мають бути відповідні сертифікати із підтвердженням, що худоба є племінна.

– Чи можуть претендувати на таку підтримку ті люди, котрі вже зараз мають відповідну кількість худоби?

– Ми приймемо рішення виконкому, де суб’єктам господарювання чітко дамо роз’яснення щодо послідовності усіх цих процедур. Людина має мати якусь накладну, щоби доказати витрати вартості корови. А вже в наступному році бюджет зможе їй відшкодувати частину вартості. Зараз, якщо взяти ті ж Тисменичани, то у селі фактично немає нікого, хто би тримав три корови. На утримання однієї корови має бути в середньому три-чотири гектари землі. Тому, якщо в людини буде три корови і відповідна кількість землі, то це вже маленьке господарство. З цього ми пробуємо розпочинати. І цю програму ми ще, напевно, будемо розширювати. І в частині фінансування, і в частині заходів.

Нам цікаво не вирощування пшениці, соняшника, а таке, яке вимагає більш трудомістких сільськогосподарських процесів, скажімо, малина, полуниця, лохина. Ми плануємо відшкодовувати до 50 відсотків, але не більше 200 тисяч на одне господарство за закупівлю посадкового матеріалу. Ще повертатимемо 50 відсотків затрат на встановлення капельно-зрошувальної системи і 30 відсотків на встановлення модульних теплиць.

– То ті фермери, котрі зараз працюють у селах громади, а такі в нас є, вже можуть розраховувати на підтримку влади?

– Якщо вони готові, умовно кажучи, побудувати теплицю чи розширювати свою діяльність, то ми тільки будемо цьому раді і обов’язково надаватимемо допомогу в межах цієї програми.

– Чи підпадають під цю програму релоковані підприємства, адже знаємо, що були пропозиції щодо вирощування тут ягідної продукції?

– Ми тільки «за». Хай бере в оренду земельну ділянку і працює, а місто буде відшкодовувати.

– Можна ще сьогодні якимось чином повернути людей до потреби займатися сільським господарством і вирощуванням певного виду продукції?

– Це має бути найперше політика на рівні держави. Ми частково дублюємо державні заходи. Адже зараз держава ніби пробує повернутись лицем до сільського господарства. Хоча це треба було робити набагато раніше. Якщо подивитися на сусідню Польщу, то там були залучені мільярдні кредити та пільгове кредитування. А в нас вийшло так, що потужні агрохолдинги на території громади взяли за безцінь паї та земельні наділи. А є ще селяни, які обробляють самотужки свої городи, але це навіть не фермери. Нам цікаво спробувати відродити саме отой середній клас. Ми пропрацьовуємо варіанти, щоби місто могло забезпечити збут селянами тої продукції, котру вони виростили. Або безпосередньо комунальне підприємство міста буде закуповувати цю продукцію, або будемо створювати відповідні платформи і майданчики, де люди зможуть реалізовувати продукцію.

– Чи є у селах бажання людей іти на такі кроки і відповідно відроджувати сільське господарство?

– Як бачите, час від часу відбуваються ярмарки. Не можна сказати, що вони є на постійній основі, але є. Я вважаю, що нам потрібно створити такі умови, аби селянин був впевнений, що він точно реалізує частину власноруч вирощеної продукції. І це має відбуватися без зайвих затрат часу, пошуків ринку збуту тощо. У нас є вже декілька середніх фермерів, котрі активно працюють. Нам треба стимулювати розвиток тих підприємств і пробувати створювати щось нове.

– Згадуючи весну і заклик міської влади до засівання земель, не можемо забути про створення КП «Франківськ агро». Як це підприємство зараз працює?

– Є нюанси в законодавстві, котрі зараз не дозволяють у постійне користування відводити землю саме під сільське господарство. У комунальному підприємстві вже є повноцінний нідерландський трактор, навісне обладнання. Якщо говорити про наступний посівний сезон, то він буде набагато веселіший і більш повноцінний, із власною технікою. Цього року нам довелося розраховувати на підрядників. Зрештою, нам вдалося засіяти 70 гектарів соєю. Згідно із рекомендаціями агронома, це землі, які засіяні вперше. Соя збагачує землю на так званій цілині. На наступний рік будемо планувати засівати від 200 гектарів. Частину землі ми зараз дали в оренду, а наступного року вже плануємо обробляти самі. Також у Тисменичанах ми розліснили територію площею майже 10 гектарів.

– Що у перспективі будуть вирощувати у «Франківськ агро»?

– Думаю, буде вся сівозміна – в основному зернові та бобові культури. До початку воєнних дій ми планували розвивати садівництво. Були вже певні напрацювання, ми вже і хотіли брати кредит під цей бізнес-план. Така ж ситуація із ягідництвом. Як тільки появиться можливість, то ми від таких планів, звичайно, відмовлятися не будемо. Нам цікаво, аби було трудомістке виробництво.

– Наскільки було ризикованим розвивати сільське господарство в Івано-Франківській громаді?

– Я би не сказав, що це ризиковане. Держкомзем передав нам «дай, Боже, що мені не гоже». Вже все привабливе було передане в оренду. Ми прорахували, склали бізнес-план. Зараз «Франківськ агро» нараховує чотири людини. Це невеликі витрати. А з того, що ми засіяли, вже бачимо, що буде прибуток. Початок збору врожаю планується на початок жовтня. Ми вже бачимо, що на ринку ціна на сою повертається до передвоєнного рівня, тому розуміємо, що вдасться відбити вкладені кошти і витрати на заробітну плату і бути в плюсі.

– А які ви бачите перспективи розвитку саме сільського господарства?

– Я би хотів, щоби воно рухалося в напрямку Польщі. Комунальне підприємство має розвиватися, стати учасником ринку і брати в оренду ті ж паї в людей, як беруть агрохолдинги. А з другого боку ми би хотіли бачити розвиток фермерського господарства. Для цього, я так розумію, має бути найперше сприяння з боку держави, а місто також готове підтримати. Ми готові задіювати якомога більше земель, щоби в нас була так би мовити «маленька Польща».

– Питання землі в Івано-Франківську болюче і для підприємств, особливо це позначилося цього року на прагненні великого бізнесу релокуватися до Івано-Франківська. На жаль, нестача відповідних земельних ділянок змушує власників бізнесу вирішувати долю своїх підприємств не на користь Івано-Франківська. Чи може в найближчому майбутньому Івано-Франківськ створити індустріальний парк?

– У нас вже були готові напрацювання у Хриплині. Ділянка раніше була в оренді, але ми розірвали договір оренди через несплату. Розглядали саме цю ділянку площею 40 гектарів. Поки що це питання підвисло. Зараз опрацьовуємо ще три ділянки. У Братківцях є близько 20 гектарів. Позитивом цієї ділянки є вдале розміщенні недалеко від колії, але на протяжності двох кілометрів там росте ліс і трохи віддалені мережі. Є земельна ділянка у Радчі, але отримали відповідь від «Тисменицягазу», що там немає відповідної потужності газу, яка необхідна для індустріального парку. Там площа 30 гектарів. Але найбільш перспективною є все-таки ділянка у Тисменичанах. Там є близько 20 гектарів землі, які розташовані попри дорогу. Лише треба буде попрацювати із водовідведенням. Ми плануємо саме цю ділянку до кінця місяця опрацювати і подати на заявку. Із усіх варіантів, які ми розглядали, саме цей є найбільш оптимістичним.

– Скільки часу ці процедури можуть зайняти?

– Я думаю, що в частині землевпорядних документацій нам вистачить двох місяців, а що стосується заявки із супроводом від Департаменту інвестиційної політики, це також займе до двох місяців. Є перспективи, що ми можемо мати паспорт індустріального парку вже на початку наступного року.

– У віданні вашого Департаменту діяльність, пов’язана із продажем чи передачею в оренду комунального майна. Усі процедури проводяться, згідно із чинним законодавством, через систему Прозорро. Чи дозволені такі дії у воєнний час? Чи є зараз потенційні орендарі?

– Зараз у час воєнних дій із комунальним майном майже нічного не змінилося. Єдине, що для розірвання договору оренди людині достатньо надіслати електронного листа на адресу Департаменту. Цього року в нас зросли надходження до бюджету від оренди майна. Але це наслідок роботи 2020-2021 років. Ми розуміємо, що нові аукціони не дуже активно відбуваються, а деякі договори розриваються. У нас від початку року є 15 розірваних договорів.

– Які причини розірвання таких договорів?

– Економічні обставини. Це не так багато розірваних угод, але все одно неприємно. А що стосується продажу комунального майна, то ми реалізували 7 приміщень. Але це не до порівняння з 2021 роком, коли ціна приміщення зростала в чотири-п’ять разів. За рахунок збільшення оренди перекриваємо ці нестачі у наповненні бюджету.

Якщо говорити про земельні ділянки, то ту маємо також певні новели. З 1 березня передача у приватну власність земельної ділянки заборонена. Маємо трохи недофінансування в частині податків на землю фізичних осіб.

– Як часто зараз проводяться аукціони і чи є в місті ласі шматки для потенційних інвесторів чи нових власників майна?

– Прокуратура пообіцяла допомогти із приміщенням на Дністровській, 26. У колишньому бізнес-центрі треба звільнити низку приміщень. Ми плануємо виграти суди, щоби було чисте приміщення площею близько тисячі квадратних метрів. Його стартова ціна буде близько 14 мільйонів. Думаю, є перспективи спробувати до кінця року це приміщення продати.

– А є ще в місті такі привабливі приміщення?

– Ми багато продали. Наприклад, на Грюнвальдській, 8, Гординського, 10, також приміщення лазні позаду кінотеатру «Космос». Минулої п’ятниці відбувався аукціон із продажу приміщення на Дністровській, 32. На жаль, ми не виграли.

– Власне, громадськість у соціальних мережах здивувалася, що КП «Елекроавтотранс» змагалося за це приміщення.

– Не секрет, що приміщення, де зараз міська рада, є приміщенням обласної ради. Так само приміщення соціальних служб не пристосовані до необхідних потреб. Було бачення викупити той будинок на Дністровській для соціальних потреб. Хотіли переселити туди також структурні підрозділи міської ради такі як і наш Департамент, а це приміщення реалізувати. Не вдалося. Зі стартових 29 мільйонів там ціна виросла до 70.

– Дуже часто аукціони не відбуваються. Чому так стається?

– Все залежить від приміщення. Потенційний орендар або власник має право відмовитися від участі в аукціоні. У нас є такі випадки, коли ми впродовж тривалого часу не могли реалізувати приміщення на Сухомлинського, на Целевича, на Пасічній. Для прикладу, минулого року при торгах за приміщення на Дністровській було десять учасників. Тоді ціна виросла в десять разів. Усе залежить від привабливості приміщення. Якщо оренда закінчується, то продовження терміну оренди за законодавством можливе тільки через аукціон. Це також цікаво. Бо інший учасник може запропонувати більшу ціну, а орендар має право продовження оренди приміщення, але вже за тією вищою ціною.

– Чи змінилося щось кардинально у роботі Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства за час дії воєнного стану?

– Звичайно, протягом лютого-березня робота була суттєво приторможена. То був період закритих реєстрів. Та й зараз люди не мають права приватизовувати земельні ділянки навіть там, де є будинок. Зараз пройшов у першому читанні законопроєкт, який дозволяє до набуття чинності земельного кодексу людині, в якої є у власності будинок, мати право приватизувати земельну ділянку. Договори оренди продовжуються, зміна цільового призначення земельних ділянок відбувається. То фактично як таких кардинальних змін не сталося. У нас скоріше на сесію виносилося до 700 проєктів рішень щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, зараз їх є значно менше – до 200. Земельні аукціони ми принципово не проводимо. На наше переконання, земля – то є той резерв, який потрібно притримати. По завершенні війни, думаю, вартість землі має суттєво вирости. Умовно кажучи зараз нелогічно реалізовувати гектар землі за півтора мільйона гривень. Земля має свою ціну, ми це відновимо, але наступного року.

Розмовляв Володимир БОДАК

Останні новини

27 Вересня
  • Туризм
    Активний та пізнавальний відпочинок: у НПП “Верховинський” розвивають чимало видів туризму (ФОТО)
  • Наші Герої
    Наші Герої
    У Рогатинській громаді увіковічать пам’ять героя-земляка – сапера Володимира Кізана
  • 19:18
    У Коломиї вручили нащадкам воїнів ОУН-УПА нагороди їхніх предків (ФОТО)
  • Благодійність
    Благодійність
    Чеські благодійники надаватимуть допомогу для внутрішньо переміщених людей, яких прихистили на Прикарпатті
  • 17:40
    Франківець через суд домігся видачі йому містобудівних умов для реконструкції квартири
  • 17:21
    Прикарпатців попереджають про виявлені бактерії в італійському сирі та сосисках
  • Новини ОТГ
    До Дня туризму: У Надвірній встановили інформаційний стенд маршруту до криївки УПА
  • Комуналка
    Комуналка
    «Прикарпаттяобленерго» відновило особистий прийом клієнтів керівниками філій
  • Благодійність
    У Тязеві на благочинному ярмарку вдалося зібрати 110 000 грн для ЗСУ
  • Допомога
    Допомога
    У Коломиї переселенці можуть отримати матеріальну допомогу від угорських доброчинців
  • Новини ОТГ
    У Калуші розпочали роботи щодо запуску в експлуатацію басейну «Посейдон»
  • Кримінал
    Кримінал
    В Івано-Франківську до 14 та 15 років за ґратами засудили учасників «ДНР» і «ЛНР», які воювали на боці РФ
  • Місто
    Різноманіття страв суттєво збільшилось: у Івано-Франківську дошкільнята та школярики харчуються за чотиритижневим сезонним меню
  • Війна
    Про дивовижний подвиг піхотинця з Косівщини на позивний “Ранений”
  • Корупція
    Корупція
    САП скерувала до суду справу франківських правоохоронців, яких викрили на одержані хабара
  • Залишити коментар

    Ваша електронна пошта не буде опублікована.