В одному з епізодів роману «Дванадцять стільців» Остап Бендер і його спільник Кіса Вороб’янінов удавали «гігантів думки і осіб, наближених до імператора», щоб ошукати наївних провінціалів. У січні 1908 року в Станиславові сталася дуже схожа історія. До міста прибув такий собі Вільгельм Іхільзон, російський підданий, який мав 35 років і раніше працював журналістом у часописі,...
Мітки: станиславів
Запис
Запис
Колись у Станислававі: колишня вулиця Кубішталя
Маленька бічна вуличка від вул. Чорновола з 1993 року носить ім’я українського скульптора і графіка Григорія Крука. За Другої Речі Посполитої, з 1930 року, її назва була тісно пов’язана з медициною, адже вона носила ім’я відомого станиславівського лікаря Станіслава Кубішталя, який помер 7 грудня 1928 року і надовго залишився у вдячній пам’яті жителів Станиславова. Доктор...
Запис
Кримінальні історії: королева кишенькових злодіїв
В історії Станиславова було кілька кишенькових злодіїв, які завдяки своїм «здібностям» устигли прославитися у певних колах містян. Так, на початку ХХ століття відомим злодієм був Микола Микитийчук. Як повідомляла преса, першого квітня 1903 року з його дружиною стався курйозний випадок. Вона вирушила за покупками на площу Ринок і там у неї… вкрали з сумки гаманець...
Запис
М’ясники і ковбасники старого Станиславова
У давньому Станиславові м’ясники і ковбасники були не просто представниками харчової промисловості. Різники були у місті впливовим кланом, який нерідко диктував свої умови громаді і створював значні проблеми для міської влади. Серед ковбасників було багато заможних і відомих у місті осіб, які володіли нерухомістю і вели активне громадське життя. «Мізерія» з м’ясом Переважно різники були...
Запис
Колись у Станиславові: трагедія на фабриці фаянсу
Фабрика фаянсу в Пацикові під Станиславовом славилася своїми виробами на всю Австро-Угорську імперію, а потім і Польщу. Вона розташовувалася неподалік дороги, яка вела від Загвіздя до Пацикова, що полегшувало перевезення сировини і готових виробів. Для виробництва використовувалася пациківська глина з додаванням крейди та піску. Основними виробами були фаянсові статуетки, декоративні лампи, фаянсові рамки для годинників,...
Запис
Колись у Станиславові: аварійні будівлі
У наш час нерідко доводиться чути про аварійний стан історичних будівель Івано-Франківська та й спостерігати таку ситуацію на власні очі. Дивна річ, але про поганий стан деяких давніх будівель Станиславова писали ще у місцевій пресі доби Другої Речі Посполитої. Так, у жовтні 1925 року «Кур’єр станиславівський» повідомив: «Повертаючись у неділю з громадського зібрання, деякі містяни...
Запис
Романтичні історії давніх кам’яниць
Минуле багатьох давніх кам’яниць нашого міста цікавіше за будь-який роман, адже воно пов’язане не лише з важливими історичними подіями, а й із любовними історіями. В стінах цих будинків наші предки переживали сильні почуття і страждали від любовних невдач. Тут призначалися і відбувалися довгождані зустрічі з непередбачуваним фіналом. Будинок Германа Басса (вул. Незалежності, 19) Розкішна кам’яниця...
Запис
Кримінальні історії: смертельний вирок
Як за Австрії, так і за Другої Речі Посполитої судові інстанції Станиславова вкрай рідко виносили смертельні вироки, і кожен такий випадок ставав справжньою сенсацією. Так, у березні 1925 року до кари смерті засудили місцевого жителя Стефана Старчука за вбивство коханки – єврейки Тауби Корнспанн. Слідство з цієї справи тривало довго, аж поки вона не потрапила...
Запис
Колись у Станиславові: новорічна ніч
У давній пресі знаходимо багато згадок про те, як мешканці Станиславова святкували Новий рік. «Єдина ніч у цілому році, коли місто Ревери, солідне і поважне, не спить, а розважається у кнайпах і рестораціях, – писав «Кур’єр станиславівський» у 1905 році. – Зазвичай мешканці міста уже в десятій годині солодко засинають, завернувшись у ковдри, а цього...
Запис
Колись у Станиславові: піші мандрівники
В історії давнього Станиславова було кілька випадків, коли до міста прибували піші мандрівники, які долали величезні відстані. Так, у жовтні 1900 року до Станиславова прибули віденці Фріц Енґльондер і Ян Гофман, які ставили собі за мету за 3 місяці пройти 4 тис. км просторами Австро-Угорської імперії. Обидва були професійними техніками, членами столичного атлетичного клубу. У...