1 344 кримінальні правопорушення за легалізацію майна зареєстрували у 2025 році за даними Генеральної прокуратури України. Це у 3,4 раза більше, ніж у 2021 році, і майже у 5 разів більше, ніж у 2019 році – пише “Західний кур’єр“.
Встановлена вартість відмитого майна сягнула 12,35 млрд грн, тоді як під арешт потрапило 590 млн грн. Наразі до суду доходить майже кожна друга справа.
Водночас дедалі більше таких справ доходять до суду. Якщо у 2020–2021 роках судову перспективу мало лише кожне четверте кримінальне правопорушення, то зараз — майже кожне друге. У 2024 році до суду було направлено 49% проваджень, а у 2025 році — 45%.
Для доведення саме легалізації майна мало встановити не лише факт можливого первинного злочину — слідство має довести походження активів від конкретного злочину, простежити рух коштів, а також підтвердити, що відповідні операції були спрямовані саме на приховування або маскування їхнього незаконного походження. Саме з цим на практиці виникає найбільше труднощів, зазначають юристи. Саме тому дуже часто після гучного початку розслідування та заяв про відмивання коштів справа або взагалі нічим не завершується, або ж обвинувачення за ст. 209 КК України зникає в процесі розслідування, пояснює радник юридичної фірми Asters Орест Стасюк.
Загалом 3,3 тисячі кримінальних проваджень за відмивання коштів опрацювали торік. Понад половина справ була розпочата ще в попередні роки. За результатами розслідувань до суду передали 595 обвинувальних актів, а підозри отримали 832 людини.
Загальна сума відмитого майна становила 12,35 млрд грн, а під арешт потрапило 590 млн грн.
Найбільше проваджень відкрила Національна поліція України: 61% усіх справ. Ще 16% розслідувало Бюро економічної безпеки, 11% — Державне бюро розслідувань, 7% — Національне антикорупційне бюро України. Частка Служби безпеки України та Держфінмоніторингу склала по 3%.
Втім, якщо оцінювати не кількість справ, а масштаби виявлених схем, лідерами є саме Бюро економічної безпеки та НАБУ. У справах, які розслідувало БЕБ, встановлено факти легалізації майна на суму 5,42 млрд грн, а у справах НАБУ — на 4,56 млрд грн. Разом ці два органи виявили понад 10 млрд грн легалізованих активів, або 81% від загальної встановленої суми.
Про масштабність таких розслідувань свідчать і середні суми в одній справі. Якщо у провадженнях БЕБ на один обвинувальний акт припадає в середньому 63,8 млн грн легалізованого майна, то у справах НАБУ цей показник сягає 240,1 млн грн.
603 правопорушення за легалізацію майна зафіксували за перші 5 місяців цьогоріч. Це на 10% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас у 38% таких проваджень було повідомлено про підозру, а до суду дійшло 25% справ – пише Opendatabot.
Залишити коментар