Медицина поки що безсила проти потужних вірусів, котрі мутують і здатні вкласти людину на лікарняне ліжко за лічені години. Проте лікарі запевняють, що у всьому винен імунітет. Чи так це насправді і як зміцнити імунну систему, ми розпитали у лікаря-імунолога, доцента кафедри внутрішньої медицини №1 клінічної імунології та алергології Івано-Франківського національного медичного університету Галини Курилів.

– Пані Галино, чому наш імунітет такий капризний, що в будь-який момент готовий здатися перед вірусами?
– Імунітет – це система складних механізмів, які захищають наш організм від факторів, що можуть нам нашкодити. Найперше це різні інфекції, до яких належать віруси, бактерії, грибки, паразити. Крім того, в організмі відбуваються мутації власних клітин, на фоні яких нерідко виникає розвиток онкологічних захворювань. Імунітет захищає нас і від цього.
Вчені поділяють імунітет на гуморальний і клітинний. Зараз під час пандемії ми багато чуємо про антитіла, які є найяскравішим прикладом гуморального імунітету. Саме такий вид захисту дитина отримує у внутріутробному розвитку і з грудним молоком. Але вчені не можуть синтезувати структуру молекули імуноглобуліну А, який ми отримуємо при грудному вигодовуванні.

– Традиційно щороку навесні та восени людський організм реагує на перепад сезону. Але тепер маємо стабільний стрес для організму в час пандемії, коли коронавірус нас підстерігає буквально на кожному кроці. Як організм може вибудувати захист у такій стресовій ситуації?
– На жаль, не існує такої чарівної пігулки, після прийому якої наш імунітет би чудово працював. На нього впливає наше повсякденне життя – звички, харчування тощо. Тобто наш імунітет залежить від багатьох факторів – фізичної активності, загартування, сну. А що стосується стресу, то в умовах пандемії люди надзвичайно сильно налякані. На прикладі своїх пацієнтів я бачу, що ми боїмося здалеку. Але коли проблема ковіду стосується безпосередньо когось із родини, тоді настає паніка. Такий процес хронічного стресу негативно впливає на імунітет. Імунокомпетентні клітини тоді знижують свої функції через те, що синтезуються гормони стресу – кортизол і адреналін. Тому ми мусимо знаходити баланс у житті й уникати стресу. У цьому нам можуть допомогти дозовані фізичні навантаження. Вони добре впливають на стимуляцію імунних клітин. Але до цього також треба підходити з розумом. Якщо перевантажити себе, то можна нашкодити власному організмові. А наприклад, ті класичні 10 тисяч кроків, які описують усі золоті стандарти, – це чудово.

– Тобто ви рекомендуєте багато ходити протягом дня. А крокомір у сучасних телефонах у цьому може допомогти?
– Це вже залежність від ґаджетів. Але якщо вона вам допомагає, то можете використовувати і такі додатки для контролю. Крім того, імунологи дослідили, що добре відомі для жінок пілатес чи стречінг також стимулюють роботу імунітету. Це такі вправи, які пов’язані із розтягуванням м’язів. Особливо їх корисно виконувати на свіжому повітрі, під впливом сонячного проміння, яке ще й виділяє вітамін D.

– То тому лікарі рекомендували на початку пандемії для зміцнення імунітету вживати більше вітаміну D?
– Це варто робити не тільки в березні. Восени маємо також зменшення кількості сонячного світла, тому в період пандемії чи росту гострих респіраторних захворювань для профілактики рекомендовано вживати додатково вітамін D.

– У своїх мікроблогах у соціальних мережах ви пропагуєте вживання вітамінів, котрі містяться у натуральних продуктах. А як ви ставитеся до синтетичних вітамінів, які доступні в аптеках?
– Я є прихильником вітамінів, які ми отримуємо природним шляхом із продуктами харчування. Якщо людина вживає достатню кількість свіжих овочів, ягід, фруктів, м’яса, риби, молока, то кількість поживних речовин в організмі є достатньою. Якщо ми говоримо про підвищені ризики захворіти, тоді можемо додавати до свого раціону синтетичні вітаміни. Але як би не рекламували представники фармацевтичного ринку лікарські засоби, найкраще засвоюються вітаміни із продуктів. При ризику інфекцій ми повинні отримувати 2 тисячі міліграмів вітаміну С на добу. Це значить, що ми маємо з’їдати дуже багато свіжих фруктів, наприклад, лимонів, чорниці, малини, суниці, калини чи випити дуже багато шипшинового чаю, аби отримати таку кількість вітаміну.

– Якщо перевести ці міліграми вітаміну у кількість фруктів, то це би мало бути як три лимони в день?
– Навіть більше. А враховуючи те, що лимони везуть здалеку і невідомо якої якості, то, можливо, доцільніше і випити таблетовані вітаміни.
Ще для імунітету теж важливий духовний стан. Доведено наукою, що віруючі люди мають кращі показники імунної функції. Тому внутрішній стан людини, взаємодія із духовними речами зменшують стрес. А це стимулює роботу імунних клітин.
Щоби налагодити оркестр імунної системи в організмі, на жаль, треба дотримуватися усіх цих порад, про котрі ми з вами говоримо. Людині легше випити пігулку, ніж змінювати свій спосіб життя. У сучасному урбаністичному світі бачимо, що повернулася мода на спорт. Молоді люди відвідують спортзали, займаються собою.

– Лікарі дуже часто не сходяться в думках. Дехто каже, що в умовах пандемії коронавірусу імунітет може вибудовувати захист навіть до п’яти років. Але тоді організм вже не буде повторно піддаватися зараженню вірусом. Чи це так?
– Література і дослідження мають двояке пояснення набутого імунітету до ковіду. Ситуація полягає в тому, що організм людини контактує з ковідом і виробляє імуноглобуліни G. Вчені розійшлися в припущеннях, як довго ці антитіла будуть нас тримати. Я думаю, в умовах пандемії про це не варто переживати. Чому? Якщо людина перехворіла чи контактувала, то вона має протиковідний імунітет. Але ми контактуємо постійно, а тому наш протиковідний імунітет постійно реагує на можливі збудники і захищає нас. Крім того, за весь період дослідження коронавірусу вчені описали тільки декілька випадків повторного зараження. Це означає, що імунітет працює. Теоретично організм може заразитися вдруге, але імунітет має тримати тривалий захист від інфікування.

– Свого часу в Україні говорили, що варто великій кількості людей перехворіти чи штучно заразитися вірусом ковіду і виробити колективний імунітет. Чи можливий такий варіант розвитку подій?
– Це власне і є наша мета – виробити колективний імунітет. Поки ми не досягнемо показника 80 і більше відсот­ків людей, котрі перехворіють на ковід, ми не зупинимо пандемію. Це не означає, що 80 відсотків людей мають бути у лікарні чи мати тяжку форму. Людина може бути вірусоносієм чи перехворіти ковідом взагалі без симптомів. Від чого це залежить? Якщо імунна система людини добре працює і людина контактувала із хворим, то в неї будуть дуже швидко формуватися протиковідні імуноглобуліни, а вона перенесе захворювання безсимптомно. Не буде ні температури, ні кашлю, ані втрати нюху чи смаку. Фактично вона про це може дізнатися тільки тоді, коли здасть кров на ІФА-тест.

– Чи вдасться комусь таки взагалі не захворіти?
– Звичайно, так. Не можу сказати у відсотковому відношенні. Але імунна система людей є різна. Тому кожен по-різному може пережити цей період. Але за світовими прогнозами, пандемія коронавірусу триватиме ще до двох років.

– Чи маєте якийсь особливий рецепт лікаря, яким можуть користуватися люди на щодень?
– То дуже каверзне запитання. На превеликий жаль, немає такого рецепту, який би забезпечив нам добрий імунітет. Це результат нашої доброї роботи. Крім вітамінів та мікроелементів, дуже добрим показником для імунітету є робота кишечника. Недарма наші бабусі годували нас кисломолочним продуктами, квашеною капустою. Такі продукти підтримували мікрофлору, і вони важливі для підтримки імунітету.

– А що скажете про вакцинацію? Чи доцільно всім її проходити?
– Вакцинація є одним із методів профілактики інфекційних захворювань. Українці до цього ставляться негативно. Але це є один із методів, який дозволив зупинити епідемії багатьох захворювань у світі. Ризик розвитку побічних реакцій на вакцину не більший, ніж на таблетку чи ін’єкцію. А до вакцини в теперішньому світі дуже насторожена увага.
Розмовляв Дмитро ГУСАК